Аграріям гроші дорожчі, ніж здоров’я та життя українців

За інформацією з відкритих джерел у Кабінеті Міністрів України зареєстровано проект постанови «Про заборону вивезення на митну територію України та використання в Україні окремих небезпечних пестицидів». Відповідний проект постанови передбачає заборонити з 1 червня 2019 року ввозити такі пестициди, як: атразин, ацетохлор, гліфосат, імідаклоприд, клотіанідин, тіаметоксам і всі їхні препаративні форми. Надалі заплановано включити їх до списку заборонених до використання в Україні і скасувати їхню державну реєстрацію¹.

Проте, така чудова проєвропейська ініціатива зустріла спротив з боку аграріїв. Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун звернувся до Прем’єр-Міністра Володимира Гройсмана з проханням переглянути даний документ. За його словами, заборона використання перелічених пестицидів призведе до мільярдних збитків в агросекторі – падіння врожайності основних експортних культур та погіршення їхньої якості. Голова ВАР наголосив, що приймати дану постанову неможливо та попросив переглянути її проект².

Питання використання пестицидів та їхньої небезпеки неодноразово піднімалося екологами та юристами ЕПЛ. Останні дослідження ЕПЛ виявили, що в Україні дозволено до використання кілька десятків пестицидів, які заборонені в ЄС. Одні із них – це якраз вищезазначені пестициди – атразин (2 препарати), ацетохлор (42), імідаклоприд (148), клотіанідин (27), тіаметоксам (33).

Атразин та ацетохлор зазначені у робочому документі Єврокомісії, що стосується ендокринних порушувачів³ – хімічних речовин, які порушують ендокринні процеси та можуть викликати безпліддя, гормонозалежні новоутворення, різні види раку. Зокрема, атразин пов’язують із виникненням раку яєчників.

Імідаклоприд, клотіанідит та тіаметоксам – це пестициди групи неонікотиноїдів, які є особливо небезпечними для бджіл. Всі масові загибелі бджіл, які стаються в Україні, пов’язані із неонікотиноїдами. Тому ці три пестициди з травня 2018 року заборонені в ЄС для використання у відкритому грунті⁴, але дозволені в теплицях, де вони не можуть нанести шкоду бджолам.

Бджоли масово гинуть через застосування неонікотиноїдів

Що ж до гліфосату, який планують заборонити у нас, то в ЄС він досі дозволений, його реєстрація діє до 15 грудня 2022 року⁵. Перед подовженням реєстрації гліфосату в грудні 2017 року в парламенті ЄС точилися гарячі дискусії щодо необхідності заборони цього небезпечного пестициду. Врешті його дозволили використовувати знову, оскільки не знайшли відповідних доказів про загрозу здоров’ю людини. Проте вже в 2018 році величезна корпорація Монсанто – світовий лідер у виробництві пестицидів – була зобов’язана виплатити 289 млн доларів чоловіку, який захворів на рак через їхній пестицид раундап (діюча речовина – гліфосат)⁶. Таке рішення ухвалив суд Сан-Франциско.

Dewayne Johnson, хворий на рак, під час слухання у суді Сан Франциско

Тим не менш, гліфосат досі дозволений і в ЄС, і в Україні. У нас ця діюча речовина входить до складу 136 препаратів згідно із Державним реєстром пестицидів та агрохімікатів⁷.

Ініціатива уряду України заборонити небезпечні пестициди є прогресивною ідеєю країни, яка дбає про своїх людей. На жаль, не можемо сказати таке ж про наших аграріїв, які, схоже, дбають тільки про власні прибутки. ЕПЛ звернулася до КабМіну з проханням не зупиняти роботу над проектом постанови та навела усі необхідні аргументи.

Вищезазначені пестициди не є єдиними, які заборонені в ЄС, але дозволені в Україні. У нас також дозволені такі діючі речовини, як ацифлуорфен (4 препарати), глюфосинат амонію (3), дифлуфензопір (1), ізоксадифен-етил (2), імазапір (19), карбендазим (43), метолахлор (16), новалурон (2), прометрин (46), пропізохлор (19), пропінеб (8), триадимефон (7), тріасульфурон (2), флуметсулам (5), фосфориста кислота (3), хлоримурон-етил (2), ципросульфамід (2). Всі вони заборонені в ЄС.

Контакти:

Катерина Норенко, аналітик та еколог ЕПЛ

office@epl.org.ua, kateryna.norenko@gmail.com

(032) 255 76 82