Грейдером по зеленому серцю Карпат, або як “зелена” енергетика нищить національне надбання полонину Боржаву

Президентові України

Міністрові захисту довкілля

та природних ресурсів України

Кабінету Міністрів України

Грейдером по зеленому серцю Карпат, або як “зелена” енергетика нищить національне надбання полонину Боржаву

Звернення щодо захисту Карпатського хребта, міжнародної природоохоронної території – полонини Боржава від зведення на ній вітрової електростанції.

Вже зараз на території полонини Боржава розпочались підготовчі роботи – прокладання ґрунтової дороги для зведення ВЕС – що призвело до знищення значних фрагментів високогірного трав’яного та ґрунтового покривів та спричинила поверхневі ерозійні процеси.

В планах проекту облаштування фундаментів діаметром до 18 метрів та 4 метри завглибшки для 34 вітрових установок, під’їздні дороги, підземні лінії електропередачі та підстанція.

Подальша реалізація проекту призведе до набагато більш масштабної руйнації та наслідків, таких як деградація та втрата середовищ існування рідкісних видів тварин та рослин. Для зведення ВЕС має застосовуватися важка техніка та екскаватори, які будуть задіяні для побудови котлованів під фундаменти. Через значну кількість днів з несприятливими погодними умовами буде присутній додатковий вплив та ризик посилення ерозійних процесів. Ділянки, заняті вітровими електронними установками (ВЕУ), займають порівняно невелику площу, проте завезення великогабаритних запчастин, розміщення будівельної техніки та тимчасове складування будівельних матеріалів стають причиною залучення до процесу спорудження ВЕС значно більших площ, ніж самі ділянки під ВЕУ. Це призводить до пошкодження донедавна непорушного ландшафту на значно більших обсягах природних територій. Для спорудження ВЕС в горах необхідне будівництво спеціальних доріг для завезення цілісних частин ВЕУ.

Під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля проектанти свідомо занизили вплив на природні екосистеми та надали недостовірну інформацію щодо знищення рідкісних видів та біотопів на полонині Боржава¹.

Прокладання дороги на Полонині Боржава, жовтень 2023

1 Цінність полонини Боржави

Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах. Довжина масиву близько 30 км, максимальна висота 1681 м (гора Стій). Він є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової̈ мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської Конвенції. Він є частиною екологічної мережі Українських Карпат. На цій території науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 22 види безхребетних тварин. Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого. 25.09.2018 р., в рамках осінньої міграції, по всій Європі спостерігався масовий проліт журавлів сірих, що прямують до місць зимівлі. Цього дня був зафіксований також і масовий проліт журавля сірого через полонину Боржава, загалом там у цей день було виявлено проліт близько 3000 журавлів у понад 30-ти зграях.

На схилах Боржави збереглися унікальні старовікові ліси та праліси, що уповільнюють розвиток «спалахуючих» повеней для річок басейну Тиси, зокрема Боржави, Латориці, Репінки та інших, які відомі своєю раптовістю та значним об’ємом затоплення населених пунктів у Закарпатській області. Схили Боржави відрізняються своєю крутизною від прилеглих гір. Є ризик підсилення цього типу повеней (а відповідно загрози для населених пунктів) у разі вирубування приполонинних лісів.

Території покриті старовіковими лісами та пралісами на відрогах полонини Боржава становлять зараз біля 4000 га. Це один серед найбільших територій концентрації цього типу лісів в Україні. Лише третина цих лісів знаходиться зараз у межах ефективної охорони. Це місця, де часто можна побачити сліди бурого ведмедя, рисі, вовка та лісового кота. Унікальність цих теренів важко переоцінити.

Навколо Боржавського хребта та безпосередньо на ньому розташовані 8 територій природно-заповідного фонду України. Кожен із зазначених об’єктів природно-заповідного фонду створений з метою охорони природних комплексів, а також рідкісних видів флори та фауни.

Також, тут розташована проектована територія природно-заповідного фонду України, щодо якої прийняті рішення про резервування її під заповідання: це – проектований національний природний парк «Ждимир» площею 21 600 га (рішення Закарпатської обласної ради No 695 від 26 грудня 2003 р., яким затверджена Програма перспективного розвитку заповідної справи та екологічної мережі у Закарпатській області на 2006—2020 рр.). До Закарпатської облдержадміністрації подано обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зелениця».

2 Ризики для полонини Боржави

Зведення ВЕС на території полонини Боржава матиме суттєвий негативний вплив на екосистеми Боржавського хребта та на всі компоненти природи (геологічну будову, ґрунти, води, рослинність, тваринний світ, рельєф місцевості, а також рідкісні види флори і фауни та оселища, що охороняються на території Смарагдової мережі), що є підставами визначити таку діяльність недопустимою.

Впливи на довкілля можуть з’явитися під час будь-якої з фаз зведення ВЕС від будівництва (механічне пошкодження рослинного покриву, ґрунтів, геологічної будови, випадкове або аварійне забруднення вод і ґрунтів паливно-мастильними матеріалами або трансформаторними мастилами під час будівництва) до експлуатації (шум, миготіння лопатей, електромагнітне випромінювання, вібрація, візуальний вплив через зміну краєвиду, ризики виникнення пожеж, відривання криги з лопатей), етапів відновлення або виведення з експлуатації. Наслідком можуть бути тимчасові або постійні впливи, різні за радіусом дії, а також кумулятивний ефект від сукупності різноманітних впливів. Припинення роботи та демонтаж вітроелектростанції після закінчення терміну її експлуатації призведе до порушень, аналогічних до тих, що відбуваються під час будівництва ВЕС. Особливо вагомим такі впливи стають в межах об’єктів природно-заповідного фонду та міжнародних природоохоронних територій.

Окрім знищення середовищ існування існують загрози зіткнення птахів та кажанів з різними частинами вітрових турбін або з іншими структурними елементами ВЕС, їх травмування та загибель. Турбування тварин та їхні переселення на інші території, втрата місць існування через візуальні, шумові та вібраційні впливи, а також посилення людської діяльності під час будівельних робіт та технічного обслуговування, відкриття доступу до місцевості через будівництво доріг. Бар’єрний ефект – порушення зв’язку між місцями годівлі та відпочинку, змусить птахів або кажанів змінювати напрямок руху, зокрема під час міграцій, так і під час перельотів на місцевості².

Українські Карпати – це флішові гори, які піддаються сильній водній ерозії. Земляні роботи під ВЕС спричинять масові ерозійні процеси, які створюватимуть високий ризик формування зсувів та селів під час сильних опадів та злив. Полонина Боржава – це місце водозборів основних приток р. Тиса – річок Латориця та Боржава, а також заповідної річки Оса. Порушення рослинного покриву на великих площах полонини сприятиме різкому формуванню повеней і паводків у долинах цих річок в період дощів, а також зневодненню водозборів та обміління цих водотоків під час засухи.

Для прикладу надаємо фото першої бетонної основи під ВЕУ Нижньоворітської ВЕС, щоб краще проілюстувати що буде відбуватися на полонині Боржава. Зона впливу для підготовки однієї бетонної основи – близько 2 га.

Також проектантами не врахована інформація щодо наявності на полонині Боржава особливо цінних ґрунтів провінції Карпати, перелік яких затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 245 від 06.10.2003

3 Зелена енергетика

Використання енергії вітру загалом є екологічно дружньою технологією, “зеленою енергією”, однак, нехтуючи екологічними нормами та базовими законами функціонування природних комплексів, відбираючи ділянки для будівництва ВЕС лише за показниками вітру та простотою оформлення землевідведення, зведення ВЕС може призвести до негативних наслідків й бути загрозою для природи.

Невдало обравши місце розташування ВЕС, прекрасну ідею «зеленої» енергетики можна повністю перекреслити руйнівним впливом ВЕС на дику природу. Адже порушення зазнають всі компоненти природи: геологічна будова, ґрунти, водне середовище, рослинний та тваринний світ, рельєф території, клімат. Що тягне за собою порушення законів України та міжнародних природоохоронних угод.

Зведення вітрових електростанцій має здійснюватися поза межами природоохоронних територій, охоронюваних оселищ та поза межами міграційних шляхів кажанів та птахів й ключових середовищ їхнього існування.

Ймовірність накладання факторів впливу, їхній постійний, тимчасовий та кумулятивний характер мають обов’язково бути частиною оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки. Перед зведенням вітрових електростанцій мають бути проведені ретельні дослідження впливів на природні комплекси та всі їхні компоненти. Якщо в регіоні вже наявні функціонуючі ВЕС або інші господарські комплекси, має бути оцінений їхній сукупний вплив на природні комплекси та міграційні шляхи, ймовірність виникнення бар’єрного ефекту.

Потенційні наслідки будівництва ВЕС мають розглядатися в кожному конкретному випадку окремо та незалежно. Оскільки типи та ступінь впливів залежать від цілої низки факторів, унікальних для кожної території, в жодному випадку не можна результати одного дослідження екстраполювати на інші території. Дослідження має проводитися щоразу нове для кожного нового проекту зведення ВЕС.

Оцінка впливу на довкілля – ключовий інструмент, який дає можливість ухвалювати обґрунтовані рішення. Має проводитися професійними та компетентними науковцями. Під час ОВД для ВЕС важливо проводити базові польові дослідження тривалістю мінімум один рік, аналізувати сценарії розвитку подій, моделювати ризики та ймовірності несприятливих природних явищ, вивчати інноваційні заходи з пом’якшення впливів, а також кумулятивні ефекти ВЕС з усіма планованими або існуючими об’єктами, які можуть негативно впливати на довкілля.

Висновки

Створення вітрової електростанції та її інфраструктури на полонині Боржава є діяльністю, несумісною зі збереженням природи, цілями існування міжнародної природоохоронної території Смарагдової мережі, режимом існуючих об’єктів природно-заповідного фонду та знищить місця існування рідкісних, зникаючих та ендемічних видів тварин і рослин, а також території, яка віками використовувались для розвитку тваринництва та збору недеревної продукції (чорниці). Це допомагало виживанню біля десятка значних місцевих громад у найбуремніші роки нашої історії та збереженню етнокультурного спадку.

Зведення ВЕС на полонині Боржава є неприпустимим та має бути зупинено.

У зв’язку із вищенаведеним, просимо: 

• Розглянути іншу територіальну та проектну альтернативу на територіях, які розташовані поза межами міжнародних та національних природоохоронних територій, та поза межами гірських хребтів Українських Карпат, які є надбанням українського народу та територіями виключної природної цінності й не мають бути зруйновані з метою отримання прибутків від зеленої енергетики. Нагадуємо що головна ідея зеленої енергетики в своїй основі – збереження природи, а не її руйнування.

• Ініціювати обговорення територіальних альтернатив для ВЕС за участі турецьких інвесторів.

• Припинити підготовчі будівельні роботи по спорудженню ВЕС на полонині Боржава.

• Підтримати створення об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на полонині Боржава і довкола неї, що буде відповідати євроінтеграційним зобов’язанням України.

Олена Кравченко, директор, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)

Катерина Полянська, еколог, Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ)

Оксана Станкевич-Волосянчук, експерт-еколог, ГО “Екосфера”

Єгор Гриник, біолог, ГО “Українська природоохоронна група”

Богдан Проць, к.б.н., с.н.с., керівник правління ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»

Олексій Бурковський, голова Донецької регіональної організації Всеукраїнської екологічної ліги

Андрій Кийко, експерт ГО “Дунайсько – Карпатська програма’

Олександр Філь, голова ГО “ЕКОАЛЬЯНС”

Сергій Гладкевич, журналіст, природознавець

Сергій Прокоп, екскурсовод

Микола Скиданюк, голова ГО «Молодіжна громадська екологічна організація Наш дім -Манява»

Вишневська Наталія, ГО “Зберегти Пікуй”

Марчук Алла, вчитель, екскурсовод

Рагуліна Марина к.б.н., науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України, еколог

Людмила Раковці, ГО «Іршавські Промені»

Новак Юлія, екскурсовод

Олександр Степаненко, ЕГО “Зелений Світ”

Мар’яна Теслович, еколог

Єва Колесник, екскурсовод

Тіна Мосякіна, культуролог, НаУКМА

Алла Бочарова

Омельчук Оксана, к.б.н., учений секретар Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького, еколог

Ярослав Козак, засновник клубу екологічного туризму

Аліса Смирна, екскурсовод, гірський провідник

Оксана Чіпіжина, екологічна активістка

Ганна Гопко, голова ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС»

Юлія Бабій, географ, волонтер

Наталія Дзюбенко, к.б.н., завідувачка відділу ДПМ НАН України

Юрій Яновський, екскурсовод

Ольга Іменинник, екоактивістка, письменниця, викладач

Галина Проців, голова ГО «Екологічний клуб «Край»

Руслана Гладинець, піший гірський турист

Христина Коптель, піший гірський турист

Корбутяк Василь, к.т.н., доцент, Національний університет водного господарства та природокористування

Юрій Радівілов, екскурсовод

Руслан Бабіля, ГО «Чисто. Де»

Ісарик Оксана, фахівчиня з екоосвіти Галицького НПП

Немчик Дмитро, еколог, лісознавець

Ярослав Петращук, еколог

Артур Райчинець, ГО “Національна лісова система”

Ірина Качій, гірський піший турист

Іван Щербей, “Жденієво проти промзони”, інструктор з туризму, екскурсовод

ГО ВМР «Національний Альянс»

Алла Деак, гірський піший турист

Олег Цюпка, гірський піший турист

Оксана Охріменко, Олександр Охріменко, гірські піші туристи

Тетяна Церковник, гірський пвший турист

Інна Павук, гірський піший турист

Олена Струк, журналістка

Оксана Ісевич, провідник у горах, засновник, ГО «Пригоди Мандрівника»

Оксана Варга, екскурсовод

Олена Мудра, журналістка-розслідувач

Віктор Трачук, екскурсовод

Оксана Чехова, клуб піших туристів

Анна Куземко, д.б.н., пров.наук.співр. Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України

Денис Цуцаєв, екоактивіст, військовослужбовець ЗСУ

Юлія Іващук, ГО «Чисто. Де»

Звенислава Мамчур, к.б.н., доцент, зав.каф. екології Львівського національного університету імені Івана Франка, депутат Львівської обласної ради

Анна Цвєткова, ГО «Жіноче водне партнерство України»

Сергій Лико, к. с.г.наук,професор Рівненського державного гуманітарного університету, еколог

Раїса Калинська, екскурсовод

Олена Жук, співзасновниця ГО «Чисто. Де»

Тетяна Вербицька, еколог, волонтер

Галина Кинкер, голова ГО «Єдина мрія», волонтер

Іван Мойсієнко, д.б.н., професор, Херсонський державний університет

Микита Перегрим, к.б.н., ст. викладач Луганського національного університету імені Тараса Шевченка

Адріана Байло, ГО «Зелена Сила»

Габріел Гуштан, к.б.н., науковий співробітник Державного природознавчого музею НАН України, керівник Центру ККНП”Педобіологія” ДПМ НАН України, еколог

Олександр Ходосовцев, д.б.н., професор, Херсонський державний університет

Юлія Францішкевич, ГО «Чисто.Де»Валентин Волошин , голова Правління Регіональної туристичної організації Закарпаття

Галина Сєрова, ГО “Інститут законотворчості та інформаційних технологій”

Іван Русєв, д.б.н., ГО «Відродження природної спадщини»

Сергій Лиманський, завідувач відділення УСПЗ НАН України “Крейдова флора”, науковий співробітник

Олена Вітрак, еколог, гірська мандрівниця

Олександр Мудрак, д.с-г.н., професор, КЗВО “Вінницька академія безперервної освіти”

Архіпова Христина, к.б.н., вчений секретар Державного природознавчого музею НАН України

Наталія Капля, юрист ГО “ЛіС”

Машталер Олександра, к.б.н., доц., доцент кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Стуса

Валентин Волошин , голова Правління Регіональної туристичної організації Закарпаття

Шитікова Тетяна, ГО “Чисто.Де”

Ковтун Олена Миколаївна, к.ю.н., доцентка, доцентка кафедри кримінального та адміністративного права Академії адвокатури України

Олена Білоус, автор проекту “Молитва до Митрополита”

Валерія Цікава, ГО «Чисто.Де»

Марія Лук’янова, екскурсовод, біолог

Гала Кинкер, голова ГО «Єдина мрія», волонтер

Морозов Сергій,любитель гір,піший турист

Володимир Різун, к.б.н., с.н.с., завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України, координатор Центру даних “Біорізноманіття України”

Ольга Куц, журналістка, редакторка газети “Джерела Трускавця”

Наталія Ларіонова, еколог,туристка

Мальвіна Шинкарук, PhD, біотехнолог

Ніна Гриб, ГО «Відродження природної спадщини»

Віктор Мельничук, еколог, експерт ГО ‘Національний екологічний центр України’

Олександр Мартинюк, геоботанік, інструктор шкільного туризму

Світлана Герасименко, туристка

Наталія Четова, к.ф.н., доцент кафедри іноземних мов Національного університету “Львівська політехніка”

Лілія Салкаіне Соловій, менеджерка у сфері туризму, підтримую захист Українських Карпат

Зоряна Одноріг, к.т.н., доцент кафедри екології та збалансованого природокористування, Національний університет ‘Львівська політехніка’

Марія Пайкошій, гірський турист

Остап Богославець, аспірант Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного; с.н.с. природного заповідника “Горгани”

Анна Вінце, піший турист

Петро Чегорка, Еколого-туристичне об’єднання “Орлан”

Ірина Шпаківська, к.б.н., завідувач відділу екосистемології Інституту екології Карпат НАН України

Марина Зеленюк, кандидат біологічних наук

Андрій Салюк, голова ЛОО Українського Товариства охорони памʼяток історії та культури

Вікторія Кіптенко, к.геогр.н., доцент кафедри краінознавства та туризму Киівського національного університету імені Тараса Кафедра країнознавства та туризму КНУ імені Тараса Шевченка

Бескід Михайло, Бескід Лариса, піші туристи, і вся наша сім’я: син Михайло , невістка Яна , син Петро , невістка Оксана, онуки

Святослав, Михайло, Юлія , Анютка, які теж хотять побачити недоторкану збережену красу наших гір!!!!

Єва Андрик, канд.біол.наук, доцент, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ

Наталія Урсатій, біолог

Юрій Бенгус, старший викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Алла Козурак, с.н.с., Карпатський біосферний заповідник, ботанік

Руслан Бабіля, ГО “Чисто.Де”

Інна Войло, голова ГО ”Агенція міжнародної співпраці “

Ольга Сойка

Тарас Олексів, турист

Теллінгер Вільгельм, гірський піший турист

Олександр Федорків, Олександр,Юрист; співзасновник ГО «Збережемо Солом‘янський парк»

Катерина Сердечна ГО «Чисто.Де»

Ігор Меліка – фотожурналіст, мандрівник, туристичне товариство «Карпатські стежки»
Засновниця екологічного руху ЕКО Сміла

Уляна Соколенко, к.б.н., ст.викладач Харківського національного університету міського господарства ім. О.М. Бекетова

Олена Козак, к.б.н., Національний універсистет “Києво-Могилянська академія”

Еріка Ковтонюк, піший гірський турист

Софія Шутяк, адвокат

Глеб Руслан, с.н.с., Карпатський біосферний заповідник, лабораторія лісознавства

Марина Голівець, наукова співробітниця Центру досліджень довкілля ім. Гельмгольца

Роман Черепанин, к.б.н., доцент кафедри біології та екологі Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника;координатор проектів WWF-Україна

Олег Турко, гід-екскурсовод

Наталія Татунова турист, гірській #Клуб6Вершин

Наталія Воронянська, ГО «ЯСортую»

Марія Амеліна

Мирослава Шеверя

Андрій Зубенко, турист

Наталлія Гаєцька, голова го Mariupol Zero Waste Free Edmonton

Надія Скобель, Херсонський державний університет

Марина Шершун, піший турист

Ірина Березова, піша туристка

Оксана Ісевич провідник у горах, засновник

ГО “Пригоди Мандрівника”

Марія Федькович

Андрій Бурлай, бойовий медик, екскурсовод

Марта Гаврилів, геоморфолог, екологічна консультантка

Анна Савляк, гірський піший турист

Чехова Оксана, гірський тпіший урист, Клуб Піших Туристів

Габріель Тарас, к.мист., дизайнер, екоактивіст

Олена Агафонова, БО БФ “Реалізації ідей”

Людмила Лікверман, піший турист, фотограф

Софія Мадич, біолог

Юлія Боруцька, к.геол.н., доцент кафедри туризму Львівського національного університету природокористування

Сюзана Тимочко, гірська піша туристка

Бачкай Степан, турист

Галина Рвачова, туристка

Юрій Дзямулич, керівник новинного порталу “мукачево нет”

Наталія Перевузник, турист

Анна Ілющенко, біолог

Савчук Павло, гід-екскурсовод, практичний психолог , Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді

Юлія Вашеняк, Інститут ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України

Єва Антоненко, піший турист

Оксана Кучер, к.б.н., науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Людмила Трокай

Олексій Оболонський, двічі магістр еколог

Любов Мікуліч, старший викладач кафедри ботаніки та екології Донецького національного університету імені Василя Стуса

Ірина Черкаська, директор РЛП “Диканський”, голова ГО “Зелене серце”

Юрій Геряк, к.б.н., н.с. Інституту екології Карпат НАН України

Орест Когут, Туристична Спільнота Клуб Піших Туристів (засновник, гід-екскурсовод, гірський провідник)

Надія Данилець, гірський піший турист

Олена Стецьків

Микола Чічур

Володимир Березін, ГО “БАХМАТ”

Сергій Денісенко ГО “Донецький екологічний рух”

Наталія Москальчук, к.т.н., доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу

Сергій Тютченко, Дрогобицький аероклуб «Сокіл»

Мар’яна Окунь

Марія Кузнєцова, піший турист

Оксана Бабійчук О, біолог, викладачка біології ДНЗ “Нововолинський ЦПТО”

Ірина Наконечна

Юлія Пашковська, ГО “Еколтава”

Ірина Кисляк провідний фахівець сектору еколого- освітньої роботи природного заповідника «Горгани»

Олег Перегон, координатор ГО “Зелений Фронт”, Харків

CGS Strategy XXI підтримує

ГО “ЕкоТЕКА”

Karpaty.info

Олександр Спрягайло, к. б. н., доцент, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, голова ГО “Екосоціум”

Марія Хере

Олександр Зіненко, к.б.н., Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Бабченко Раїса Петрівна ,Центр освіти для сталого розвитку громад

Олександра Матіяш, піший турист

Ірина Хмельовська, гід, дослідник

Сергій Кубраков, еколог, голова ГО “Деснянські Зорі”, директор НПП “Деснянсько-Старогутський”

Тетяна Малильо, живу у Карпатах

Анастасія Туркевич, еколог

Оксана Добоюк, туристка

Антоніна Галкіна, голова МК “Спільні дії”

Віталій Грегор, громадський діяч, правозахисник, представник Всеукраїнського громадського руху “Save Borzhava” (Врятуй Боржаву )

Ірина Щока, Європейське товариство дикої природи

Михайло Козик , житель села Гукливий

Вікторія Роман, біолог, туристка

Богдан Вихор, WWF – Україна

Руслан Гаврилюк ГО «Національний центр України»

Ельвіра Джумеля, доктор філософії зі спеціальності “Технології захисту навколишнього середовища”, Національний університет “Львівська політехніка”

Наталія Полюхович, членкиня Федерації альпінізму та скелелазіння міста Києва та України, інструктор зі скелелазіння

Олена Агафонова, БО БФ Реалізації ідей

Робоча група 3 (Довкілля, зміна клімату, енергетична безпека, транспорт)
Української національної платформи Форуму громадянського суспільства
Східного партнерства

Робоча група 5 (Довкілля, зміна клімату, енергетична безпека, транспорт) Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС

Архилюк Марія,турист,волонтер ГО “Чисто.Де”

Вікторія Теджіянц, людина, гід, захисниця лісів і птахів

Марискевич Оксана, провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України, к.б.н., с.н.с.

Іштван Цап – дипломат, голова ГО “Європейський Ужгород”

Вікторія Дьордяй, громадська активістка

Дмитро Скрильніков, ГО «Бюро екологічних розслідувань»

Олена Рубльова, еколог, художник

Ольга Паржицька, ГО “Екопарк Осокорки”

Сломінська Людмила менеджер лісових проєктів WWF-Україна

Людмила Ліва, домогосподарка

Іван Лівий, програміст

Єлизавета Ліва, художник

Роман Лівий, турист

Костянтин Лівий, турист

Олена Максимова, спортсмен

Надія Максимова, пенсіонерка

Ганна Шиліна, альпініст

Шевченко Олександра, к.б.н., н.с. відділу акарології Інституту зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України

Наталія Урсатій, біолог

БО «БФ «Пелі кен лів» / CO “CF “Peli can live”

Герич Світлана, громадянка України

Яроцький Володимир, науковий співробітник НПП Кремінські ліси

Єгор Яковлєв, к.б.н., учасник БО «МБФ «Збережи дикість»

Трунова Марія ГС Українське обʼєднання захисників тварин

Зінченко Анастасія, інженер Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАНУ

Валентина Чала, еколог

Юрій Хвостик, альпініст, військовий

Барановська Ольга, к.г.н, доцент кафедри географії, туризму та спортуНіжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Вікторія Кравченко ГО “Зелений Фронт”

Марущак Олексій, к.б.н., Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАНУ

Тетяна Тесьолкіна, еколог

Валентин Полянський,

Тетяна Тесленко, лікар

Сергій Тесленко, логіст

Аня Тесленко, викладач

Олексій Тесленко, студент

Ян Полянський, студент

Олена Полянська, редактор

Дмитро Чувирін, пенсіонер

Юрій Гальчук, військовий

Олещук Ганна, дизайнер, художник, турист

Ірина Черниш, голова ГО “Збережи Дніпро”