У цій новині із серії МБО «Екологія-Право-Людина» про законопроект № 3091 «Про державний екологічний контроль» ми хочемо привернути увагу народних депутатів, державних службовців та екологічної громадськості до змісту альтернативного законопроєкту, зареєстрованого у Верховній Раді України 05 березня 2020 за номером № 3091-1 народним депутатом Кузьміних Сергієм Володимировичем. Неозброєним оком видно дві разючі відмінності альтернативного законопроекту: він повертає державний екологічний контроль в суворі рамки державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також повністю вилучає положення про матеріальні склади та порядок притягнення до відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог природоохоронного законодавства.
Як ми писали раніше, одним із основних завдань проекту Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091 було подолання обмежень, що накладаються на контролюючі органи Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Встановлені цим законом рамки діяльності для контролюючих органів, цілковито обґрунтовані і виправдані для одних сфер, є неприпустимий для сфери охорони довкілля. Не секрет, що необхідність повідомляти суб’єкта господарювання про проведення планового заходу державного екологічного контролю, необхідність отримувати погодження вищестоящого органу на проведення позапланового заходу за зверненням фізичної особи, неможливість проведення позапланового заходу за зверненням громадської організації чи органу місцевого самоврядування, короткі строки проведення заходів є несумісними із завданнями екологічного контролю. Наслідком є низька ефективність екологічного контролю та значна, подекуди непоправна шкода довкіллю.
Перехідні положення законопроекту № 3091 вносять зміни до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» таким чином аби з одного боку, поширити на екологічний контроль основоположні засади держаного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, але з іншого, забезпечити екологічному контролю достатні законодавчі можливості якісно виконувати поставлені перед ним завдання (знята необхідність попередження про планові заходи, розширено коло осіб, за зверненням яких можуть проводитися позапланові заходи (разом з тим. передбачено гарантії та юридичну відповідальність за зловживання таким правом), для деяких суб’єктів господарювання збільшено строк тривалості заходів контролю (які здійснюють діяльність на великих територіях, зокрема у сферах лісокористування, надрокористування), знято необхідність отримувати погодження вищестоящого органу для проведення позапланового заходу).
Натомість, альтернативний законопроект № 3091-1 встановлює, що у випадку, якщо положення цього закону (№ 3091-1) суперечать положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», застосовуються положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також із тексту закону вилучаються усі особливості, що були спрямовані на підвищення ефективності державного екологічного контролю та реального виконання його завдань.
Також альтернативний законопроєкт не містить новели, яка є однією із ключових складових проєкту № 3091 – положень про відповідальність суб’єктів господарювання. На додачу до існуючих, але застарілих та малоефективних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, законопроект № 3091 вводить господарську відповідальність за порушення природоохоронного законодавства для суб’єктів господарювання (юридичні особи та ФОПи). Такого виду відповідальності у екологічному праві України раніше не було. Законопроєкт вводить власне склади правопорушень та санкції, а також порядок притягнення до неї (порядок складання протоколу, накладення адміністративного-господарського штрафу, інших адміністративно-господарських санкцій). Такий вид відповідальності давно існує в інших галузях (до прикладу, у сфері містобудування, податковому праві), але досі не існує у галузі охорони довкілля. До прикладу, законопроект встановлює високі адміністративно-господарські штрафи для суб’єктів господарювання за недопуск до перевірки. Розмір штрафу варіюється в залежності від ступеня екологічного ризику від господарської діяльності і становить суттєві суми, аби відповідні суб’єкти добре подумали перед тим, як не допускати екологічних інспекторів на законну перевірку. Детальному поясненню природи, мети і користі цього нового інструменту ми присвятимо наступний випуск серії.
Разом з тим, альтернативний законопроект містить наробки авторів проєкту № 3091 у сфері передачі усіх контрольних повноважень у сфері охорони довкілля органу державного екологічного контролю (вилучення відповідних повноважень у державної лісової охорони, рибоохорони, держгеокадастру, держгеоконтролю). Якщо прийняття законопроекту № 3091-1 без його перехідних положень по суті нічого не змінить у сумній поточній ситуації, то передача усіх контрольних повноважень у сфері охорони довкілля безсилому у багатьох відношеннях органу державного екологічного контролю буде просто злочином проти довкілля та громадян України.
У наступних матеріалах ми продовжимо висвітлювати аспекти законопроекту, а також інформуватимемо широку громадськість про прогрес у адвокатування проєкту Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091. Попередні матеріали із серії про проєкт Закону України «Про державний екологічний контроль» № 3091
- МБО «Екологія-Право-Людина» про законопроект «Про державний екологічний контроль»: співвідношення із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
- Законопроєкт «Про державний екологічний контроль»: відкритість як запорука доброчесності
- МБО «Екологія-Право-Людина» про законопроєкт «Про державний екологічний контроль»: підконтрольні суб’єкти
- МБО «Екологія-Право-Людина» про законопроєкт «Про державний екологічний контроль»: співвідношення повноважень органу державного екологічного контролю з іншими контролюючими органами
