Не просто писати про законопроєкт, щодо якого вже було висловлено дуже багато думок. Особливо, якщо документ позиціонують як потрібний крок для завершення земельної реформи, для врахування найсучасніших вимог Зеленого курсу ЄС, вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і для завершення реформи децентралізації.
Проте, чи справді на імплементацію міжнародних угод розроблено цей проєкт? Чи вірно трактуються норми, які імплементуються? Що потребує прискіпливого доопрацювання?
Ось позиція ЕПЛ.
1. Не можна говорити про розвиток економіки без врахування екологічних аспектів. Цей сценарій Україна проходила у сталінські радянські часи.
Міністр АПК зазначає, що зробить Україну житницею світу. Цитуємо міністра: «Агросектор на 30-му році незалежності має стати основою економічного сталого розвитку країни. Україна має стати потужною аграрною супердержавою, яка годує весь світ».
Сталий розвиток економіки – це врахування потреб економіки, соціальних питань та охорони довкілля. Це збалансування інтересів усіх учасників суспільних відносин та захист ресурсів від вичерпання. Адже Україна, країна, яка пережила голод у той час, коли вирощене на ній зерно завойовувало світ.
2. «Завдяки політичній волі Президента України, ми крок за кроком знайшли формулу обережного, фахового, консервативного запуску обігу земель с/г призначення», – розповів міністр.
Політична воля Президента України визначається межами Конституції та законів України. Нагадаємо, що лише Президент України має право оголошувати об’єкти природно-заповідного фонду державного, і Володимир Зеленський створив таких вже чимало. Тому дивним є трактування народних депутатів волі Президента у частині прибирання запобіжника щодо охорони таких земель, а також припинення необхідності виконання його указів суб’єктними земельних відносин.
3. Децентралізація це не лише отримання нових можливостей, це нова відповідальність.
Так, Україна крок за кроком впроваджує реформу децентралізації. 12 червня 2020 року Кабінет Міністрів прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні створено 1469 територіальних громад (в т.ч. 31 тергромада на непідконтрольній території в межах Донецької та Луганської областей). 25 жовтня 2020 року пройшли перші вибори місцевих голів депутатів місцевих рад.1 Законопроєкт передбачає впровадження земельних інспекторів на місцях, проте це суперечить поняттю розподілу гілок влади. Не може орган, що розпоряджається землею, під час землеустрою дбати за охорону земель і здійснювати контроль. Не вказується, що процедура СЕО це теж елемент контролю за дотриманням режимів використання земель.
4. Не має підстав скасовувати державну землевпорядну експертизу. Корупційні ризики не припиняються шляхом припиненням роботи органу, який проводить таку експертизу. Таку експертизу доцільно залишити за центральним органом влади, що формує політику земельних відносин.
5. Не загубити моніторинг земель. Це важлива функція, яку доцільно залишити за центральним органом влади, що формує політику земельних відносин та неможливо замінити шляхом ведення лише кадастру земель.
6. Переважне право викупу підміняє поняття зміни цільового призначення землі, а отже ставить у загрозу питання екологічної безпеки. Викуп будь-яких земель відбувається для певних цілей, і принципово важливим є не факт набуття власності як такої, а можливість безпечно користуватися такою територією для відповідних потреб. На такі питання дає відповідь землеустрій. Тобто, якщо надрокористувач планує викупити землі на надрокористування, то він повинен перед викупом змінити своє цільове призначення, тоді частина 1 статті 130 втрачає свій зміст. А щодо права орендаря на викуп землі, що у користування, то це право прописане давно.
7. Не узгоджено зміни із процедурами стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля. Акцент робиться на власність. Це грубо порушує статтю Конституції України у частині гарантування обов’язку, що власність не повинна шкодити довкілля. А оцінити ризики від реалізації документа державного планування чи планованої діяльності можна лише у випадку проведення таких оцінок та врахування їх під час виготовлення документів із землеустрою.
8. Фактично надається згода щодо забудови житловими та іншими об’єктами всіх категорій земель, чим нівелюється принцип охорони земель. Такі норми потребують доопрацювання, так само як і фіксування права реконструкції існуючих об’єктів, обмеживши такі дії габаритами існуючої будівлі. Тобто щоб одноповерхова будівля не ставала 21-поверховою конструкцією.
9. Контроль за використанням та охороною земель слід покласти на Державну екологічну інспекцію України та ОМС, а не на Держегокадастр.
10. Страхування відповідальності виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення перед замовниками таких робіт та третіми особами за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок необережності, недогляду чи професійних помилок, допущених під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, не є належною заміною державної екологічної експертизи землевпорядної документації.
З таблицею ЕПЛ пропозицій та зауважень до проєкту закону 2194 ви можете ознайомитися тут.
1 https://decentralization.gov.ua/newgromada
