Право » Доступ до правосуддя » Консультації » Екологічна безпека » Санітарно-захисна зона сільськогосподарського підприємства

Санітарно-захисна зона сільськогосподарського підприємства

Санітарно-захисні зони для тваринницьких і птахівничих сільськогосподарських підприємств

Промислові, сільськогосподарські та інші об’єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій, повинні відокремлюватися від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисні зони для тваринницьких та птахівничих сільськогосподарських підприємств встановлюються у відповідності з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 червня 1996 р. №173, Державними будівельними нормами України 360-92* “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень” та Державними будівельними нормами України Б.2.4-3-95 “Генеральні плани сільськогосподарських підприємств”.

Під тваринницькими підприємствами розуміють тваринні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи тощо. Птахівничі підприємства включають товарні та племінні птахофабрики та птахоферми, підприємства по виробництву яєць та м’яса птиці, підприємства по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці тощо.

Розміщення сільськогосподарських підприємств не допускається: в першій та другій зонах санітарної охорони курортів; на землях зелених зон міст, включаючи землі міських лісів; — на земельних ділянках, забруднених органічними та радіоактивними речовинами до закінчення терміну, встановленого санітарно-епідеміологічною та ветеринарною службами; на землях заповідників, заказників; в зонах охорони пам’ятників історії та культури в сельбищній зоні поселень.
Розміри санітарно-захисних зон (СЗЗ) від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до неї об’єктів слід приймати згідно таблиці 1. При цьому, розмір санітарно-захисної зони для різних тваринницьких ферм встановлюється безпосередньо від межі території, на якій розташовані будівлі та споруди для утримання тварин.

Вказані розміри санітарно-захисних зон можуть бути збільшені втричі, якщо сільськогосподарські виробничі комплекси, а також окремі підприємства розташовані навітряно по відношенню до житлової забудови, дитячих та лікувальних закладів, а також при відсутності або недостатньому очищенні шкідливих викидів в атмосферу, при наявності несприятливих умов для розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі та несприятливих аерологічних умов в районі майбутнього будівництва. Розміри санітарно-захисних зон можуть також бути зменшені або збільшені втричі на підставі лабораторних досліджень забруднюючих речовин, якщо вони не перевищують встановлені гранично допустимі концентрації та відповідних обґрунтувань. Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатися як резерв розширення підприємств, сельбищної території і прирівняних до неї об’єктів. Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв, об’єктів (див. Таблицю 1)

Таблиця 1.

Назва підприємства	Розмір СЗЗ, м
Тваринницькі підприємства
1. Великої рогатої худоби
великі підприємства промислового типу з поголів’ям більше 5000 голів	1000
державні та колективні підприємства по вирощуванню вигодівельного та ремонтного молодняка з поголів’ям:
до 1000 голів	200
до 3000 голів	300
до 5000 голів	500
ферми молочного та м’ясного напрямку в державних та колективних підприємствах з поголів’ям корів:
до 400	200
до 600	250
більше 600 голів	300
Ферми в селянсько-фермерських господарствах (СФГ) з загальним поголів’ям тварин:
до 10 голів	15*
до 20 голів	25
до 40 голів	50
до 60 голів	75
до 100 голів	100
до 150 голів	150
2. Свинарські ферми в СФГ:
на 15 голів	25
на 30 голів	50
на 50 голів	75
на 75 голів	100
на 100 голів	150
на 150 голів	300
на 200 голів	400
на 15 голів	25
Свинофабрики та свиноферми в державних та колективних підприємствах:
до 12 тис. голів на рік	500
на 12 тис. та на 24 тис. голів на рік	1500
на 54 тис. голів на рік і більше	2000
3. Вівчарські:
Вівцеферми в СФГ:
на 50 голів	25
на 75 голів	50
на 100 голів	75
на 150 голів	100
на 200 голів	150
на 400 голів	200
від 400 до 1000 голів	300
Вівцеферми в державних та колективних підприємствах на 500 голів і більше	300
4. Конярські	100
5. Звірівницькі	300
6. Кролівничі кролеферми:
на 50 голів	25
на 300 голів	50
на 400 голів	75
Більше 400 голів	100
Птахівничі підприємства
ферми в СФГ:
на 100 голів	25
на 200 голів	50
на 300 голів	100
на 500 голів	150
на 750 голів	200
від 750 до 100 тис. курей-несучок	300
птахофабрики ( в державних та колективних підприємствах)
до 100 тис. курей-несучок та до 1 млн. бройлерів на рік	300
більше 100 тис. до 400 тис. курей-несучок та більше 1 млн. до 3 млн. бройлерів на рік	1000
Більше 400 тис. курей-несучок та більше 3 млн. бройлерів на рік	1200

* Але не менше протипожежної відстані

Територія санітарно-захисної зони установлюється та озеленюється згідно з проектом благоустрою та озеленення, що розробляється згідно з вимогами завдання на проектування, одночасно з проектом будівництва чи реконструкції підприємства. При цьому рекомендується зберігати існуючі зелені насадження. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м — 60%, від300 до 1000 м — 50%, понад 1000 м — 40%.Для санітарно-захисних зон шириною понад100 м з боку сельбищної території повинні передбачатись смуги деревно-чагарниковихзелених насаджень шириною не менше 50 м, при ширині зони від 50 до 100 м ширина смуги повинна бути не менше 20 м.

Консультація станом на 30 листопада 2002р.