ЕПЛ є членом Європейського екологічного бюро (EEB) – найбільшої мережі екологічних неурядових організацій у Європі. На сьогодні членами EEB є понад 150 організацій із понад 30 країн, включаючи усі країни Європейського Союзу.
14-15 травня EEB провела у Брюсселі заходи, присвячені правовим питанням вирішення екологічних проблем. Участь у цих заходах взяла також представниця ЕПЛ, і ми готові поділитися з Вами отриманим досвідом.
Зустріч правової робочої групи EEB
14 травня пройшла зустріч правової робочої групи EEB. На цій зустрічі ми презентували практичний досвід отримання запитів на інформацію. Цікавим фактом для іноземних країн стало те, що в Україні надавати інформацію про стан довкілля у відповідь на публічні запити зобов’язанні також і суб’єкти господарювання1. Водночас, для захисту порушеного права доступу на інформації, країни-члени ЄС, на відміну від України, можуть звертатися також і до Омбудсмена ЄС.
Крім того, учасник зустрічі зосередили увагу на звітах країні-членів ЄС про стан імплементації директив та іншого законодавства ЄС. Такі звіти подаються до Єврокомісії кожні 2 роки. Однак вони стосуються не лише членів ЄС, але й України. Так, минулого року Україна презентувала звіт дворічної роботи по імплементації директив на виконання Угоди про асоціацію. Водночас, проблемою для всіх країн залишається одна – у звітах здебільшого фіксують процес, не показуючи реальних змін та наслідки прийняття тих чи інших кроків. До прикладу, Україна прозвітувала про прийняття Енергостратегії до 2035 року, однак ця стратегія передбачає подальше використання вугілля та атомної енергетики, що іде у розріз із кліматичними зобов’язаннями. Для того, щоб виявити реальні факти та недоліки імплементації, неурядові організації беруть участь у аналізі підготовлених звітів та формують коментарі, які подають Європейській Комісії. Такий же механізм можуть використовувати і неурядові організації України.
Які механізми захисту довкілля Україна зможе використовувати у майбутньому?
15 травня відбувся тренінг із стратегічного правового захисту довкілля. На ньому презентували не лише питання стратегічних судових справ, але й механізми, які Україна зможе використовувати у майбутньому. Одним з таких є подача позовів до Європейського суду з правосуддя у разі порушення країною законодавства ЄС. Як і у випадку ЄСПЛ, для звернення до цього суду необхідно вичерпати національні механізми судового захисту. Цікаво, що найбільше скарг до Європейського суду з правосуддя надходить саме з питань порушення екологічного законодавства, саме тому суд є дуже скрупульозним при розгляді питання про відкриття провадження у цих справах. Одна з останніх гучних справ, яка розглядалась цим судом, була проти Польщі у справі про рубку лісу у Біловезькій пущі. Інший механізм – залучення представників своїх країн у Європарламенті до вирішення екологічних проблем. Ці представники обираються кожні 5 років. До речі, чергові вибори пройдуть наступного тижня.
Наші контакти:
Наталія Куць, юрисконсульт, аналітик ЕПЛ, natalia.kuts1@gmail.com
+380 32 225 76 82, office@epl.org.ua
1 Ч.2 ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17