Чому ЛМР та перевізникам не вигідне сортування та зменшення об’ємів львівського сміття?

фото із сайту: https://tsn.ua/ukrayina/lviv-pochnut-ochischuvati-vid-smittya-z-chetverga-949445.html

Червневі ініціативи ЛМР в сфері врегулювання питання поводження з відходами у місті принесли багато запитань та знеохочення, і наштовхують на невтішні думки про неєвропейське майбутнє сфери поводження з відходами у місті Львові.

Так, виконком ЛМР 21 червня 2019 року затвердив норми надання послуг з вивезення побутових відходів у м.Львові на 2019-2023 роки. 20 червня 2019 року сесія ЛМР затвердила Ухвалою №5163 Програму відшкодування додаткових витрат на вивезення ТПВ. Також цими днями ЛМР також внесла зміни до Ухвали №2124 від 29.06.2017р. “Про затвердження концепції сортування ТПВ у м.Львові”.

Така активність ЛМР частково зумовлена переходом від Львівської ОДА до ЛМР повноважень щодо організації вивезення ТПВ м.Львова, а також продовженням процесу освоєння кредитних коштів, виділених Львову для вирішення сміттєвих проблем.

Проте, яке покращення реалізація цих рішень принесе жителям та довкіллю, та наскільки наблизить Львів до європейської системи поводження з відходами? Як ці рішення будуть сприяти реалізації перших сходинок ієрархії поводження з відходами?

Отож поглянемо на ці рішення ЛМР більш детальніше.

1. Змінені норми надання послуг з вивезення побутових відходів у м.Львові на 2019-2023 роки.

Так, вважається, що мешканець багатоквартирного будинку у м.Львові за рік має продукувати 360 кг відходів. Цей річний обсяг є досить високим, беручи до уваги дані по Європейському Союзу. Так, за даними Євростату, середній обсяг відходів, що продукуються жителями країн-членів ЄС скаладає 480 кг на особу (станом на 2016 рік), проте такі країни, як Польща, Румунія, Чехія, Словакія декларують продукування відходів на 1 жителя в обсязі менше ніж 300 кг на рік.¹ Обсяги продукування відходів на 1 жителя в ЄС дуже залежать від рівня економічного розвитку країни, в якій ці жителі проживають, тому немає підстав вважати, що громадяни України можуть продукувати відходи на рівні найбільш економічно розвинутих країн-членів ЄС.

Проте “цікавим” є інший пункт 6: у разі впровадження роздільного збирання побутових відходів з виділенням вторинної сировини (папір, пластмаса, скло) кількість побутових відходів, які вивозяться, рекомендується зменшувати на 20 кг на рік. Тобто, у разі запровадження роздільного збору (а він повинен бути вже давно впровадженийу місті Львові –згідно ухвали ЛМР від .29.06.2017 р.) жителям буде зменшено оплату за вивезення ТПВ лише на 20 кг на рік (це 5,5%). Такі жорсткі норми не дають можливості стимулювати зменшення утворення відходів чи їх більш глибше сортування та користування послугами сортувальних станцій, що є у м.Львові, оскільки такі заходи економії не будуть мати економічного відображення в платіжках за сміття.

20 кг щорічно вторсировини – це лише 5% загального річного обсягу норми утворення ТПВ одним жителем (360 кг). Такі низькі норми збору та переробки вторсировини ставлять під сумнів можливість виконати норми Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року. Так, протягом 2019-2023 років Україна повинна зменшити до 50% обсяг захоронених ТПВ, на 15% збільшити обсяг відходів, що спрямовуються на переробку, на 8% збільшити обсяг ТПВ, що спрямовуються на повторне використання.

Також встановлення таких низьких норм збору вторсировини від населення не дозвляють запровадити європейську модель поводження з ТПВ, яка базується на застосуванні принципу: “плати за те, що викидаєш”, адже такі норми не дозволяють жителям регулювати обсяги утворення своїх відходів та суму регулярної оплати за послуги по поводженню з відходами.

Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року визначає, що спеціальними заходами в сфері поводження із побутовими відходами є: впровадження механізмів повного фінансування системи управління відходами з урахуванням принципів “забруднювач платить”, “розширена відповідальність виробника” та “плати за те, що викидаєш”.

Саме запровадження підходу “плати за те, що викидаєш”, як свідчить досвід європейських країн, є ключовим в досягненні успіху в сфері поводження з відходами. Так, про запровадження такого принципу в містах Словенії можна прочитати в репортажах ЕПЛ: http://epl.org.ua/announces/napravdu-vrazhayuchi-rezultaty-snaga-ljubljana/.

В Україні також є окремі позитивні результати запровадження такого підходу, який може мати різні форми: від оплати за вивезення ТПВ в залежності від об’єму контейнеру, який встановлено біля приватного будинку чи на території ОСББ, чи купівлі спеціальних пакетів для пакування різних видів відходів та вторсировини, чи інші варіанти.² Викидання сміття (в першу чергу змішаних відходів) є тією послугою, яка повинна бути доступна лише тим жителям, які її оплатили, так як і водоспоживання, електроспоживання. Тому слід розробити таку систему оплати за послуги та систему збору ТПВ, яка б унеможливлювала зловживання, безкоштовне користування нею (free riding), тощо. Наприклад, закриті майданчики для збору ТПВ, викидання сміття в спеціальних пакетах із чіпами тощо. Для цього слід розширити кількість майданчиків, кількість контейнерів (особливо для приватного сектору) та налагодити систему обліку утворених та вивезених відходів.

Також щомісячні компенсації ЛМР з бюджету міста перевізникам будуть складати 25 млн. грн. за вивезення та захоронення сміття. Чи вигідно перевізникам зменшувати обсяги сміття, що вони вивозять на захоронення – якщо вони на цьому добряче заробляють? Чому місто передбачає саме по 25 млн щомісяця – якщо обсяги змішаних відходів можуть і зменшуватися – якщо правильно сортувати, встановити достатньо контейнерів та працювати з населенням щодо сортування відходів? Також є багато громадських ініціатив, які пропонують збір та переробку певного виду відходів (Тетра-пак, Пет, папір, одноразові горнятка з-під кави, органічні відходи тощо), що може значно зменшити обсяг змішаних відходів, і відповідно зменшити обсяги відходів, що вивозяться за межі Львівської області на сміттєзвалища. Проте ЛМР вперто таких ініціатив не хоче бачити і запроваджувати.

2. Програма відшкодування додаткових витрат на вивезення ТПВ

Програма передбачає процедуру відшкодування перевізникам відходів із м.Львова на полігони західної та центрально частини України. Нагадаємо, що така ситуація вже триває з 2016 року, і протягом цього часу ЛМР виділяє 300 млн грн. (більше 10 млн дол) щороку для компенсації перевізникам за пальне та оплати іншим сміттєзвалищам за захоронення там львівського сміття.

Для міста, яке з 2016 року не має свого полігону, сміттєпереробного заводу, достатньої кількості контейнерів та урн для сміття, витрачання таких коштів є більш ніж недоцільним. Крім того, за три роки можна було розробити інші механізми поводження з ТПВ, які б обходилися місту дешевше, ніж послуги львівських перевізників. Адже щомісяця департамент з питань поводження з відходами ЛМР розглядає документи перевізників щодо компенсації їм витрат і роздає перевізникам близько 25 млн грн..

Варто пригадати положення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, затвердженої урядом у 2017 році, яка передбачає необхідність повного відшкодування витрат за рахунок включення до тарифу з поводження з побутовими відходами усіх витрат, повязаних із наданням таких послуг. Проте тариф за вивезення ТПВ для жителів м.Львова не змінюється і його підняття є досить політичним питанням, тому керівництво ЛМР не зацікавлено в псуванні свого рейтингу таким непопулярним сереж жителів кроком. Проте, саме слідування такому принципу дозволило б ЛМР зекономити свої щомісячі та річні витрати на поводження із ТПВ, адже якщо б було піднято тариф для населення за вивезення ТПВ для врахування цих щомісячних 25 млн витрат, то кількість змішаних відходів, яку б продукували жителі м.Львова, була б в рази менша! І відповідно це б призвело до значно меншого забруднення відходами інших областей та населених пунктів. Проте знову ж таки мінімізація утворення відходів та їх сортування стають реальністю, коли в населення є економічний стимул це робити. А у львів’ян, нажаль, не існує економічних стимулів до сортування та зменшення обсягів утворення сміття.

Варто зазначити, що кошти бюджету ЛМР – це не є власні кошти мера чи мерії, а це кошти платників податків та територіальної громади м.Львова. Тому витрачання таких коштів також має переслідувати принципи економічної доцільності та обгрунтованості. Так, за 25 млн грн., які ЛМР буде продовжувати витрачати щомісяця, можна закупити 17 тис. контейнерів для приватних домоволодінь чи додатково доставити 2 тис контейнерів для багатоквартирної житлової забудови на різні типи відходів (шкло, метал, пластик, Тетра-пак, папір, органічні відходи)! Чи розміщати 25 підземних контейнерних майданчиків по всьому місту щомісяця.

фото: https://rubryka.com/2018/12/26/pidzemnyi-kontejnery-dlya-smittya-lviv/

3. Зміни до Ухвали №2124 від 29.06.2017р. “Про затвердження концепції сортування ТПВ у м.Львові”.

ЛМР планує розширити систему сортування відходів у м.Львові і налагодити 4-х контейнерну систему по всьому місту, яка буде містити контейнери для мокрого сміття (органіки), контейнери для змішаних відходів, для скла і для інших видів вторсировини (пластик, папір, метал).

Невідомо що станеться із контейнерами-сітками для ПЕТ-пляшок, які найбільше заповнені і найбільш популярні серед населення.

Звичайно, підтримуємо ініціативу щодо запровадження збору органіки (мокрих відходів) по всьому місту, що давно є європейською практикою і про що ЕПЛ вже тривалий час звертує увагу міській раді.³ Правда невідомо наразі, що буде ЛМР та перевізники робити із органікою, оскільки місця для компостування не визначено.

Проте виникають питання щодо наступного: як змусити жителів сортувати свої ТПВ на ці фракції (вторсировина, скло, органіка, змішані відходи)? Для цього треба в першу чергу провести широку просвітницьку кампанію (наприклад, листівки для кожного домоволодіння щодо правильного сортування), а також повинні бути економічні стимули для сортування: чим менше змішаних відходів продукує ОСББ чи домоволодіння, чи юридична особа – тим менше повинні такі споживачі платити перевізникам.

Також ЛМР вперто не бачить громадських ініціатив, які пропонують вивезення великої частини відходів для подальшої перероки (напр. Тетра-пак, пет, макулатура), що значно зменшить обсяг відходів, що треба буде вивозити за межі Львівської області (і відповідно і витрати ЛМР на компенсацію перевізникам).

Тому ті формальні рішення в сфері поводження з ТПВ, які пропонує ЛМР, не вирішують проблеми поводження із ТПВ у м.Львові, а ще більше поглиблюють кризу поводження із ТПВ та узаконюють “розпорошення” бюджету міста для перевізників.

Закликаємо ЛМР до контруктивних змін та налагодження європейської системи поводження із ТПВ у м.Львові, які б базувалася на принципі “плати за те, що викидаєш” та враховувала положення Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року.

За більш детальною інформацією прошу звертатися:

О.Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу ЕПЛ

Тел. 032 2257682, o.melen-zabramna@epl.org.ua