Відповідно до п. і ч.1 ст. 32 ЗУ “Про відходи” з 1 січня 2018 р. захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів забороняється”. Тобто відходи, які підлягають вторинній переробці (скло, папір, пластмаса та ін.) повинні збиратися окремо, змішані відходи досортовуватися на сміттєсортувальних лініях та передаватися на переробку. Однак, в законодавстві відсутній обов’язок громадян роздільно збирати та сортувати відходи, що необхідно для ефективної реалізації ст. 32 ЗУ “Про відходи”. Крім того, в Україні немає достатніх потужностей для реалізації в повній мірі заборони захоронення неперероблених побутових відходів. Так, за даними Мінрегіону станом на 2016 рік, в Україні роздільний збір відходів запроваджений в 575 населених пунктах з близько 30 тис, наявні лише 22 сортувальні лінії. Крім того, здійснює роботу один сміттєспалювальний завод. В результаті, у 2016 році лише 5,8% усього сміття в Україні було утилізовано: 2,71% – спалили, а 3,09% – відправили на перероблення. Більша ж частина всіх відходів потрапила на сміттєзвалища. Це свідчить про те, що в Україні немає достатніх потужностей для реалізації в повній мірі заборони захоронення неперероблених побутових відходів. Таким чином, органи державної влади та місцевого самоврядування повинні забезпечити належну інфраструктуру та логістику роздільного збору та переробки відходів.