ЕПЛ вже неодноразово писали про різні «сірі» схеми рубок, які використовуються лісогосподарськими підприємствами, аби заготовити максимально деревини в обхід чинних правил. Зокрема про лісовідновні рубки ви можете прочитати тут: http://epl.org.ua/about-us-posts/lisovidnovni-rubky-abo-navishho-lisova-galuz-povtoryuye-svoyi-stari-pomylky/ , а про рубки небезпечних дерев тут: http://epl.org.ua/announces/rubka-poodynokyh-derev-yak-chergova-shema-obhodu-vymog-zakonodavstva/
На жаль, лісова галузь замість того, аби унеможливити такі «сірі» рубки шляхом чіткого впорядкування нормативної бази, сприяє поширенню таких схем й на інші підприємства галузі. Очевидно, бажання нажитись у поточний момент часу для більшості керівників галузі та лісогосподарських підприємства значно важливіше, ніж імідж та репутація галузі та її майбутнє.
Тому зовсім й не дивно, що лісівники почали використовувати для таких цілей і рубки переформування.
Згідно з українським законодавством, «рубки переформування – комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їх груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу.»
Такі рубки широко застосовуються в країнах ЄС і США у штучних та похідних лісах (в тому числі і в межах окремих природоохоронних територій). І зрозуміло чому. З таких рубок одночасно можна отримати товарну деревину, і переформувати структуру лісу, наблизивши її до природньої. Це значно краще, аніж дочекатись допоки штучний монокультурний ліс внаслідок дії різних факторів ослабне настільки, що його необхідно буде зрубувати суцільною санітарною рубкою.
В Україні найбільш актуальним є їхнє проведення в штучних ялинниках Карпат, які були створені нижче природного висотного ареалу ялини і масово всихають останніми роками. Про це неодноразово писали і самі лісівники. Наприклад, ще у 2014 році завідувач кафедри лісівництва НЛТУ В.В. Лавний писав: «Упродовж останніх років в Україні спостерігається масове всихання похідних ялинових деревостанів. Тому лісівникам потрібно розпочати процес їх переформування у корінні мішані багатоярусні деревостани. Для цього варто використати вже наявний закордонний досвід застосування рубки переформування у похідних ялинниках. Вона не потребує значних фінансових затрат і дозволяє підвищити біологічну стійкість дерев до несприятливих екологічних факторів, що дасть змогу суттєво зменшити площу суцільних санітарних рубок у лісах України»
Тому новина про масштабне впровадження рубок переформування в підприємствах Львівського ОУЛМГ спочатку була сприйнята з позитивом: https://druzilisu.lviv.ua/a/f13f29b9ff6b/vedennja-lisovoho-hospodarstva-na-zasadakh-nablyzhenoho-do-pryrody-lisivnytstva-v-lisakh-lvivskoho-oulmh
Проте після знайомства з документами та особистим оглядом місць проведення рубок переформування стало зрозуміло, що, на жаль, в більшості випадків проведення рубок переформування пояснюється в першу чергу бажанням заготовити товарну деревину у лісах, які не підпадають під рубки головного користування.
Згідно з даними Державної служби статистики, в 2018 році у Львівській області рубками переформування було заготовлено 55132 кубометрів деревини, що складає приблизно 4 % всієї заготовленої деревини.
А в 2019 році, згідно з даних реєстру лісорубних квитків, на сайті Львівського ОУЛМГ рубки переформування проводили 6 лісогосподарських підприємств. При чому, Боринське ЛГ проводило рубки переформування виключно в лісах 1 категорії (природно-заповідному фонді), Старосамбірське ЛГ виключно в лісах дубової господарської секції. І навіть в розташованому в Карпатах Сколівському ЛГ переважна більшість рубок переформування була проведена не по ялині, а знову по дубовим та буковим лісам!
Але найбільш вражає статистика по Стрийському ЛГ. Зокрема в 2019 виписано лісорубних квитків на проведення рубок переформування в лісах 1 категорії на 32671 кубометра, в лісах 2 категорії (рекреаційно-оздоровчих) на 16150 кубометрів, а в лісах 4 категорії (експлуатаційних) лише на 2695 кубометрів. І звісно більшість рубок переформування проводиться теж по твердолистяним лісам.
Скріншот з реєстру лісорубних квитків Стрийського ЛГ
Один з об’єктів ПЗФ, де Стрийський лісгосп проводить масові рубки переформування, – це загальнозоологічний заказник державного значення «Діброва», створений ще 1974 року. Під рубки переформування потрапили переважно стиглі та перестиглі дубові ліси, віком до 150 років.
Фактично на місцевості рубки переформування в заказнику виглядають як вибіркова рубка головного користування високої інтенсивності. На окремих ділянках вирубується до 80 % дерев! І це при тому, що в тому ж заказнику проводяться інтенсивні вибіркові санітарні рубки, а заготівля відбувається за допомогою важкої техніки із завданням значної шкоди ґрунтовому покриву.
Офіційна позиція Львівського ОУЛМГ така: рубки переформування проводяться в заказнику в якості експерименту з впровадження наближеного для природнього лісівництва і в зв’язку з незадовільним природним поновленням дуба. При цьому не враховується, що для заказнику як природоохоронної території зовсім не страшна природна сукцесія, і у вікнах, які утворюють загиблі від віку чи хвороби дуби, відбувається чудове природне поновлення інших листяних корінних порід дерев. А згідно з офіційної статистики більше 80 % ліквідної деревини, яку заготовили під час рубок в заказнику, – дрова!
Виходить, що в заказнику проводиться вирубка дубового ліса на дрова з метою створення дубового лісу. Це абсурд!
Так виглядає ліс в заказнику після рубок переформування
І, якщо Львівьске ОУЛМГ та Стрийський лісгосп переймаються проблемою відновлення дуба, вони можуть проводити свої експерименти в експлуатаційних дубових лісах. І взагалі, втрати площ дубових оселищ на природоохоронних територіях внаслідок сукцесії рекомендують компенсувати шляхом створення дубових культур на сусідніх ділянках з відповідними ґрунтами, де в свій час були створені насадження швидкоростучих хвойних порід.
Трохи інша ситуація з рубками переформування у Львівському лісгоспі, де на ділянках, які оглянув еколог ЕПЛ Петро Тєстов, інтенсивність була незначною. Найкращі дерева залишались у лісі, відбувалась піднаметова посадка саджанців інших порід і догляд за ними. Окрім того, Львівський лісгосп (на відміну від Стрийського та інших) не проводить рубок головного користування, і тому проведення рубок переформування в лісах 1 та 2 категорії за умови відсутності бюджетного фінансування ще можна якось зрозуміти.
Тому можна констатувати, що, замість того, аби використовувати рубки переформування для переформування штучних одновікових ялинників, Львівське ОУЛМГ використовує ці рубки переважно для заготівлі деревини в неексплуатаційних листяних лісах, в яких не можна проводити рубки головного користування. Як раніше використовували для цього санітарні і лісовідновні рубки.
На нашу думку, основне пояснення цьому є висока ціна на дубову деревину і фактична відсутність незалежного контролю в лісовій галузі. При цьому подібні процеси відбуваються й в інших областях. Зокрема, Кременецьке лісове господарство на Тернопільщині теж проводило рубки переформування в межах ПЗФ без відповідних дозволів відповідно до матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції.
ЕПЛ закликає Мінекоенерго не погоджувати матеріали лісовпорядкування, які містять проведення рубок переформування по твердолистяним лісам у межах природно-заповідному фонду та не затверджувати ліміти на використання природних ресурсів на проведення рубок переформування у твердолистяних лісах у межах територій природно-заповідного фонду!
За додатковою інформацією звертайтеся до:
Тєстов Петро, еколог ЕПЛ
email: office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
тел.: (032) 255 76 82
