Сьогодні науково-технічна рада НПП «Голосіївський» погодила проведення в 2020 році рубок у межах Святошинського ЛПГ на площі 774 га обсягом 21 349 кубометрів та в ЛПГ «Конча-Заспа» на площі 572 га обсягом 8277 кубометрів. Не підтримав проведення рубок лише один присутній член НТР, (Андрій Плига з WWF Україна), члени НТР від ЕПЛ та УПГ були відсутні на засіданні, але повідомили про свою позицію проти рубок письмово.
Згідно з науковим обґрунтуванням доцільності рубок, зробленого працівниками ЛПГ разом з ДСЛП «Київлісозахист», вилучати планують сухостійні, пошкоджені шкідниками, вітровальні, відмерлі дерева всіх порід.
Зауважимо, що в НПП «Голосіївський» існує практика проведення відводів вже після проведення НТР. Тому хоча аналітик ЕПЛ Тєстов Петро за два дні до засідання провів обстеження запланованих під рубку кварталів Святошинського ЛПГ, жодних дерев під рубку ще не було вимічено. Тому незрозуміло, яким чином лісівники порахували конкретні цифри, скільки вони планують заготовляти деревини у кожному виділі і яким чином члени НТР можуть оцінити, які самі дерева будуть вилучатись?
Отже, лишається оцінити, як київські лісівники проводять вибіркові санітарні рубки в НПП «Голосіївський» зараз.
Згідно із сайтом Київського ОУЛМГ у 2019 році Святошинське ЛПГ проводило в цьому ж національному парку вибіркові санітарні рубки на площі більше 660 гектарів. А причиною проведення вибіркових санітарних рубок було “пошкодження стовбуровими шкідниками”. Як це виглядає на практиці?
Вибіркова санітарна рубка 2019 року
Ті, хто часто буває в Святошинсько-Біличанському лісі, напевне помічали, що соснові ліси дійсно останніми роками всихають і поступово заміняються листяними лісами з дубу, клена та інших порід. Таким чином, через якийсь час тут утвориться мішаний ліс природного походження, набагато більш стійкий до дії кліматичних змін та інших чинників.
Чи допоможуть зупинити всихання сосни ті санітарні рубки, які проводять Святошинське ЛПГ? Звісно, що ні!
По-перше, вилучення сухостійних дерев аж ніяк не допомагає у боротьбі зі шкідниками. Сухостійні дерева вже давно полишені первинними та вторинними шкідниками, вже ніколи не будуть заселені ними знову. Це визнають навіть відомчі інструкції Держлісагенства, як, наприклад, рекомендації по боротьбі з верхівковим короїдом. Бо тільки оперативна вирубка свіжозаражених дерев може зупинити поширення верхівкового короїда! Санітарна рубка, проведена в сосновому борі, призводить до збільшення освітлення. Грунт легко прогрівається сонцем і висихає в приповерхневих шарах, саме там, де розміщене коріння сосон. Тож прибравши сухі сосни, лісники провокують стрімке всихання інших, які до цього були здорові. Крім того, масово трапляються випадки пошкодження дерев, які залишились на ділянці під час лісозаготівлі. Тому такі санітарні рубки не «лікують ліс», а розладнують деревостан і фактично стають новою причиною поширення короїдів, які в першу чергу заселяють ослаблені дерева.
При цьому вирубка сухостійних дерев збіднює лісові ґрунти, негативно впливає на сотні видів, які живуть чи залежать від мертвої деревини. І це вже не кажучи про зайве турбування лісових мешканців в ході проведення рубок і суттєве пошкодження ґрунтів важкою технікою. Полишення сухостійних та інших мертвих дерев (т.з. мертвої деревини) вже давно практикується не те що на охоронюваних територіях , але й навіть в окремих європейських господарських лісах та міських парках!
Вибіркова санітарна рубка 2019 року
Іншим аргументом лісівників за проведення настільки масових вибіркових рубок є «погане поновлення». Звісно, бо усі ділянки вибіркових санітарних рубок 2019 року, оглянуті експертами, не залишали листяному підросту жодного шансу! В ході рубок була знищена більша частина молодих дубів та кленів, вилучені усі сухостійні дерева, значно пошкоджений ґрунтовий покрив. Окремі вибіркові рубки мало відрізнялися від суцільних. При цьому нові лісові культури на місцях вирубок не створюються. Таким чином, вирубані ділянки замість молодого листяного лісу перетворюються на затягнуті рудеральною рослинністю галявини.
Може треба не знищувати тракторами та трелюванням все живе, а проводити заходи догляду за підростом та сприяння природному поновленню, як це, наприклад, роблять в приміських лісах Львова Львівський лісгосп?
Так виглядає ліс до втручання Святошинського ЛПГ. На думку лісівників, ці лежачі сухостійні дерева створюють значну загрозу існуванню лісу.
Тому, на нашу думку, проведення вибіркових санітарних рубок у їхньому нинішньому вигляді має лише комерційну мету. Важко сперечатися з тим, що з-поміж екосистемних функцій Святошинсько-Біличанського лісу надання деревини точно не є основною. Дослідження ЕПЛ демонструють, що лише очищення повітря лісами НПП «Голосіївський» коштує киянам 480 млн грн щорічно. Чи сприяють вибіркові санітарні рубки очищенню лісом повітря мегаполісу? Чи подобаються пошкоджені рубкою ділянки киянам, які відпочивають в лісах? На жаль, малоймовірно.
Окремо варто згадати питання безпеки, яке так часто озвучується лісівниками. Дійсно, сухостійні дерева можуть становити загрозу для відпочиваючих. Однак така проблема достатньо просто вирішується “приземленням” небезпечних дерев навколо доріг та місць відпочинку, зовсім не вимагаючи інтенсивних рубок далі 20-30 метрів від доріг та стежок. В той же час, проведений нами аналіз показує, що значну частину рубок планують проводити саме в глибині лісового масиву.
План Святошинського лісництва з нанесеними ділянками погоджених санітарних рубок. Наприклад в 25-ому кварталі який розташований в глибині масиву планується проведення ВСР-ів високої інтенсивності у всіх виділах
Зауважимо, що всупереч поширеній думці, НПП «Голосіївський» є не єдиним національним парком в європейській столиці. Наприклад, національні парки Тіреста (Стокогольм) та Кампіноський (Варшава) обходяться без масових санітарних рубок і залишають мертву деревину в лісі, а відвідувачів попереджають про необхідність дотримуватись визначених туристичних стежок та рекреаційних пунктів.
Тому ЕПЛ і УПГ закликають КМДА та Мінекоенерго не погоджувати вищезгадані рубки в національному природному парку «Голосіївський»!
Контакти :
Тєстов Петро, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина»,
член НТР НПП «Голосіївський» office@epl.org.ua petro.testov@gmail.com
Василюк Олексій, Українська природоохоронна група (УПГ), член НТР НПП «Голосіївський» vasyliuk@uncg.org.ua
Гриник Єгор, Українська природоохоронна група uncg.ua@gmail.com
