Чи захистить Верховний Суд полонину Боржава?

ЕПЛ подала касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, якою скасовано рішення Закарпатського адміністративного суду про визнання протиправним та скасування висновку про оцінку впливу на довкілля щодо будівництва ВЕС на Полонині Боржава.

Нагадаємо, що 2 серпня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Атлас Воловець Енерджи” подало повідомлення про плановану діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» із зазначенням, що планує здійснювати діяльність із спорудження ВЕС, фактично без територіальної альтернативи, оскільки детальними планами територій визначалось конкретне місце будівництва – Полонина Боржава.

31 серпня та 4 вересня 2018 року були подані зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу дослідження від великої кількості осіб, у тому числі від позивача та третіх осіб на стороні позивача. Більшість зауважень стосувалися пошуку територіальної альтернативи, адже Полонина Боржава є особливо цінною природоохоронної територією, яка була визнана секретаріатом Бернської конвенції Смарагдовою мережею, тобто територією важливою для збереження оселищ цінних видів фауни та флори. Полонина Боржава є туристично–рекреаційним місцем та місцем для проведення занять спортом та міжнародних змагань. Після окупації АРК Полонина Боржава є єдиним місцем для парапланеризму та дельталпанеризму.

Звіт з ОВД був опублікований 15 січня 2019 року. Оцінка впливу планованої діяльності на довкілля Полонини Боржави здійснювалась неповних 5 місяців, що не відповідає стандартам та методикам оцінок, зокрема, щодо визначення перелітних видів птахів, дослідження флори та фауни.

15 січня 2019 року опубліковано оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД та визначено час для проведення громадських слухань.

Перші громадські слухання відбулися вже 30 січня 2019 року (дві громади– Воловець та Березники) та 31 січня 2019 року (три громади – Тибавська, Неліпинська та Дусинська), тобто громадськість мала 15 днів на вивчення 1700 сторінок тексту звіту та для подання зауважень та пропозицій на час проведення саме слухань. (загальний термін громадського обговорення 30 робочих днів).

12 березня 2019 року був оприлюднений висновок з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення. Громадськість, яка надавала зауваження до звіту з ОВД, не погодилась із висновком та відповідно до ст. 12 Закону про ОВД звернулася із позовною заявою до суду.

Детальні плани території земельних ділянок за межами населених пунктів для будівництва ВЕС на Боржаві Свалявського та Воловецького районів не проходили стратегічної екологічної оцінки (Протокол про СЕО діє з 1 березня 2016 року, Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» з 12 жовтня 2018 року), а, отже, не містили екологічних умов необхідних для врахування під час ОВД (не має звіту із стратегічної екологічної оцінки) та не оцінювали комплексний проєкт та вплив на Полонину Боржава (не були об’єднані у один комплексний документ), що суперечить ст. 12, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Спір щодо оскарження висновку з ОВД є виключно правовою проблемою щодо застосування ст. 9 та ст. 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо повноважень уповноваженого органу у частині видачі висновків та порядку їхнього перегляду судами у разі оскарження. Станом на сьогодні немає постанови ВСУ, яка б надавала правову оцінку відносинам, які оспорюються у цьому спорі, зокрема, щодо обсягу предмету дослідження під час скасування висновків з ОВД, визначення критеріїв для дискреційних повноважень органів влади, розуміння, що ОВД це не формальна процедура, а оцінка реальних впливів на довкілля. ЕПЛ очікує що суд, який розглядає справу в касаційному порядку, передасть справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Цінність Полонини Боржави детально описана у відкритому листі колективу біологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».¹

Наводимо кілька цитат з цього листа.

Високогір’я Боржавського масиву є потужним осередком біорізноманіття і має високу созологічну цінність. Тут зафіксовано 31 вид судинних рослин і 26 видів тварин, занесених до Червоної книги України, 96 видів тварин, що охороняються міжнародними угодами, 6 біотопів Natura 2000 та 10 біотопів українського карпатського переліку, з яких 7 належать до раритетних та включені до регіонального червоного списку. Найвище різноманіття видів флори, угруповань та біотопів Боржавського високогір’я сконцентроване на ділянках з первинною альпійською рослинністю, яка сьогодні збереглася лише фрагментарно, у вигляді вузької смуги саме вздовж гребеня та на вершинах. Загальні площі цих угрупувань займають менше 5% усієї високогірної рослинності полонин.

Земляні роботи з формування будівельних майданчиків у субальпійському поясі Карпат, в умовах значних перепадів висот у межах майданчиків, спричинять потужні ґрунтові ерозійні процеси, що призведе до утворення зсувів, селів, карстоутворення та інших руйнівних екзогенних процесів.

Загалом будівництво проектованого об’єкту ВЕС призведе до втрати найцінніших високогірних компонентів природних комплексів, зокрема первинної реліктової високогірної рослинності та зменшення біорізноманіття на Боржавських полонинах, системного порушення гідрологічної функції рослинного покриву, інсуляризації, ценотичного і біотичного спрощення, погіршення рекреаційної та созологічної цінності одного з найвизначніших та найцікавіших високогірних масивів Українських Карпат.

За додатковою інформацією звертайтеся до:

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт ЕПЛ, office@epl.org.ua

Катерина Полянська, еколог ЕПЛ, office@epl.org.ua