З 2012 року громадська організація Екодом та Білорусь перебувають в процесі розгляду справи про порушення положень Конвенції про заборону покарань та переслідувань екологічних активістів стосовно утисків антиядерної організації Екодом. На додачу до фактів, які досліджувалися раніше, у серпні 2021 Білорусь піддала іще жару у вогонь. Рішенням найвищої судової інстанції держава ліквідувала громадську організацію Екодом, яка була заявником у справі в Комітеті з дотримання, а також дві сотні інших громадських організацій. Це вперше з часів заснування Комітету, коли Сторона, щодо якої було подано звернення, ліквідувала особу, що звернулася до Комітету з дотримання.
Реагуючи на такі кричущі утиски громадянського суспільства Комітет з дотримання рекомендував Нараді Сторін застосувати до відповідної Сторони найвищу санкцію – призупинити спеціальні права та привілеї Сторони з 1 лютого 2022 року, якщо до 1 грудня 2021 року Білорусь не відновить реєстрацію Екодом.
Попри усі намагання білоруської делегації зірвати голосування, рішення було прийнято переважною більшістю голосів. Проти проголосували лише сама Білорусь, Казахстан, Киргистан та Вірменія. Присутній на засіданні міністр природних ресурсів та охорони навколишнього середовища Білорусі Андрій Худик назвав це рішення «дискримінаційним», «необґрунтованим» і «політично вмотивованим».
Нагадаємо, що до цього моменту усі рішення Наради Сторін Оргуської конвенції, в тому числі і рішення щодо дотримання тією чи іншою Стороною вимог Конвенції за результатами розгляду справи в Комітеті, приймалися консенсусом (включаючи рішення щодо України). Це було свідченням високої поваги Сторін до Комітету з дотримання, його висновків та рекомендацій. На жаль, цього разу не досягши консенсусу після трьох днів складних переговорів, рішення про дотримання Білоруссю вимог Оргуської конвенції щодо захисту екологічних активістів приймалося шляхом відкритого голосування.
І хоча найвища міра покарання в рамках цієї Конвенції була прийнята вперше, серед інших Сторін Оргуської конвенції також повідомляється про випадки переслідувань, покарань і утисків захисників довкілля, зокрема у Франції, Боснії та Герцеговині, Україні та Румунії (з січня 2017 року у 16 країнах). У світлі цього дуже важливим є заснований цією сесією Наради Сторін механізм швидкого реагування у формі Спеціального доповідача, який зможе діяти превентивно, не чекаючи, поки ситуація погіршиться, і реагуючи на найперші ознаки порушення. У 2022 році на екстраординарній сесії Наради Сторін країни оберуть Спеціального доповідача – за прикладом Ради ООН з прав людини – якому буде доручено отримувати скарги від жертв і піднімати питання перед відповідними урядами.
