Львів – Понад півтисячі малих гідроелектростанцій має намір збудувати український уряд на гірських річках Карпат. Згідно з державною програмою, Україна стане більш енергетично незалежною, до того ж у будівництво залучають інвесторів. Однак екологи і місцеве населення виступають проти такого масштабного проекту, що, на їхню думку, зруйнує карпатські ріки. Вони готують звернення до центральної влади і зараз тривають громадські слухання.
На гірських ріках Івано-Франківщини планують у найближчі десять років збудувати близько півтори сотні міні-ГЕС, на Львівщині – близько 40 і кілька десятків у Чернівецькій і Закарпатській областях. Відтак, чи надалі Черемош і Прут тішитимуть мандрівників, оспівуватиметься їхня краса у поезії, легендах і переказах?
Чорний і Білий Черемош вважаються найкращими ріками для туристичних сплавів на катамаранах, байдарках, плотах.
Ініціативна група закликає рятувати Черемош
За твердженням двадцяти громадських організацій Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Києва, а також більшості мешканців тих сіл, де мають будувати малі ГЕС, таке будівництво просто зруйнує не лише ріки, але й загалом туристичну та екологічну привабливість Карпат. Саме «зелений туризм» сьогодні приносить людям заробіток.
Громадські активісти та селяни об’єднались у групу «Врятуймо Черемош». Вони мають намір звернутись до центральної влади з вимогою не дозволити інвесторам, яких активно підтримує місцева влада у чотирьох областях, будувати на гірських річках міні-ГЕС.
Експерт громадської організації «Екопоступ», науковець Ярослав Ільчишин зазначив Радіо Cвобода, що під час будівництва не враховують, що зміна русла спричиняє зсувні й ерозійні процеси, які нині є головною проблемою Карпат.
«По суті, всі водотоки заженуть у трубу – таким є масштаб проекту. Ядром є Чорний Черемош, центр Гуцульщини. Вигода у цьому проекті є лише для власників міні-ГЕС, які вкладають гроші й повернуть ще більше. Я не бачу вигоди для місцевого населення. Доріг їм не будує інвестор, як обіцяв, електроенергія не дешевша, робочих місць немає. Натомість є великі ризики через будівництво. Ріка не буде сплавною, тобто про водний туризм можна забути, а ще – це будівництво матиме вплив на водну екосистему. Ми дослідили вже ті ріки, де є малі ГЕС. Результат невтішний. Ми бачимо зниження якості показників води, порушення русла, гідрологічного балансу. Міні-ГЕС є економічно виправдані, але лише для інвесторів, а не громади і місцевості», – каже еколог.
26 лютого селяни Дземброні скажуть своє слово про малі ГЕС
На Львівщині наразі тільки виготовляють проектну документацію для вироблення альтернативної чистої енергетики. І вже роками закинуте будівництво на річці Стрий, неподалік села Сопіт. Тим часом на Івано-Франківщині інвестори мають усі необхідні документи на будівництво, розпочали роботи на Чорному Черемоші у мальовничому куточку Верховинського району – Дземброні.
За даними Верховинської райради, сім сільських рад погодили місця для будівництва. Однак тиждень тому під час громадських слухань мешканці села Бистриці говорили про те, що сільські ради незаконно дали погодження і вимагають їх скасувати. 26 лютого мають відбутись громадські слухання у селі Дземброня.
Ситуація у гірських селах на сьогодні неоднозначна. Людей дивує той факт, що інвестори досить швидко отримали всі дозволи на будівництво, каже представник ініціативної групи Верховини Оксана Сусяк.
«Не всі люди є поінформовані, що за будівництво планується. Людей обманюють. Але ті, хто розібрався у ситуації, проти будь-якого будівництва. На Білому Черемоші, де запущено ГЕС, зникає вода у руслі. Річки немає», – наголосила Оксана Сусяк.
Влада робить поспішні кроки
Чотири роки тому урядом була ухвалена протипаводкова програма. У 2010 році в неї ще й включили інвестиційний проект із будівництва малих гідроелектростанцій. Бо, мовляв, міні-ГЕС стримуватимуть паводкову стихію і до того ж із неї ще й буде користь – екологічно чиста електроенергія.
Влада, як приклад, наводить будівництво малих ГЕС на гірських річках європейських країн. Однак, в Австрії, щоб не завдати шкоди довкіллю, науковці працюють над реалізацією проекту до 10 років, пояснює фахівець Ярослав Ільчишин і це при належній законодавчій базі, сучасній техніці і контролю з боку громадськості. До того ж, австрійські науковці дослідили, що міні-ГЕС руйнують природу і нині їх ліквідовують. Тим часом в Україні, каже еколог, шукають місця з найбільшим перепадом висот, які є максимально продуктивні для роботи турбін, і цілком зневажають довкілля.
Наразі місцева влада та інвестори не можуть знайти порозуміння з населенням щодо реалізації проекту з будівництва малих ГЕС у Карпатах. По суті, людям пропонують дозволити збудувати великі греблі над їхніми домівками і полями. Гірські річки для горян – це їхнє життя. Чи здатні захистити люди те, що створила і подарувала їм природа?
АВТОР: pryroda.in.ua/blog/ekolohy-i-selyany-kazhut-ni-budivnytstvu-malyh-hes-u-karpatah/
