На інформаційних ресурсах Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» не так давно поширювались матеріали, присвячені позиціям національних судів та Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ), висловлені у справах про захист честі, гідності та ділової репутації. Один із висновків, що був сформований в ході здійснення аналізу такої практики стосувався політичних та посадових осіб. Бачимо, що і національні суди, і ЄСПЛ вважають, що межі критики та висвітлення міркувань стосовно рішень і дій осіб, що обіймають політичні посади чи посади державної служби є значно ширшими, а такі особи мають бути готовими почути на свою адресу критичні висловлювання.
Переходячи від загального огляду механізмів захисту честі, гідності, ділової репутації до таких справ, що стосуються посадових і політичних осіб, варто звернути увагу на відносно нове рішення ЄСПЛ від 7 червня 2022 року у справі Patrício Monteiro Telo de Abreu v Portugal.
У цій справі, заявник стверджує, що його право на свободу висловлювання було порушено, оскільки він був незаконно притягнутий до відповідальності за публікацію карикатур у своєму блозі, на яких зображувалась політикиня як свиноматка та натякалось на її інтимний зв’язок з мером міста. За думкою заявника, штраф за дифамацію був порушенням його права на свободу висловлювання, яке гарантується статтею 10 Конвенції.
В блозі заявника опубліковувались три сатиричні карикатури з персонажами свиноматки та осла з відповідними підписами.
Суди Португалії заявили, що право на вільне висловлювання думок та право на повагу до честі та гідності не є безумовними і можуть бути обмежені. У своїх рішеннях національні суди підкреслили, що зображення політичної діячки в карикатурі порушило її право на повагу до гідності.
В першу чергу, розглядаючи дану справу, Європейський Суд з прав людини визнав, що засудження заявника за публікацію зображень є порушенням його права на свободу вираження поглядів. Далі Суд перейшов до оцінки трьох ключових критеріїв, які використовуються для визначення порушення статті 10 Конвенції. Суд визнав, що втручання в право заявника було передбачене законом та мало легітимну мету захисту репутації або прав інших осіб, оскільки ці критерії не були оспорюваними сторонами. Після цього Суд перейшов до оцінки необхідності втручання у демократичному суспільстві.
ЄСПЛ відзначив загальні принципи, які визначають межі припустимої критики відносно публічної особи або політичної партії, зазначивши, що вони є значно ширшими, ніж у випадку зі звичайними людьми. При цьому будь-який політичний діяч має право на захист своєї репутації, але він повинен забезпечувати баланс інтересів вільної дискусії з питань політики. ЄСПЛ підкреслив, що при забезпеченні балансу між правом на репутацію та свободою вираження поглядів враховуються критерії, що були висловлені в справі Couderc and Hachette Filipacchi Associés v France. Серед цих критеріїв найбільш важливими для даної справи були предмет публікації, статус особи, про яку говориться, зміст, форма та наслідки публікації, а також жорсткість санкцій, які були накладені.
Оцінюючи допустимість чи недопустимість дій заявника в рамках поваги до честі, гідності та ділової репутації політикині, не погоджуючись із позицією національних судів, ЄСПЛ наголосив, дані матеріали були опубліковані без будь-яких образливих ремарок, в тому числі дифамаційних, до самої пані політикині або її особистого життя.
ЄСПЛ зазначив, що посадові особи повинні бути готові до того, що їх можуть критикувати, зображувати у сатиричних карикатурах та, що такі особи повинні мати більшу терпимість до таких дій на свою адресу, враховуючи те, що сатира характеризується гіперболізованими та стереотипними зображеннями. Крім того, карикатура, на яку скаржилася пані політикиня, зображувала не тільки її, а всіх чиновників у сатиричному світлі. Таким чином, національні суди не правильно проаналізували зміст карикатури та вирвали її з контексту, а отже, неправильно назвали критику діяльності політичних діячів, виражену у сатиричній формі, порушенням прав на честь і гідність, ділову репутацію політикині.
Підсумовуючи слід зазначити, що політичні діячі, добровільно обіймаючи ту чи іншу політичну посаду, апелюючи до довіри суспільства, самостійно погоджуються ставати відкритими до критики та зауважень з боку громадськості. Межі висловлювань тих чи інших поглядів, думок, що стосуються діяльності політичних, посадових осіб значно ширші, ніж застосовні за загальним правилом. Право на захист честі, гідності, ділової репутації політичних діячів дуже тісно межує із правом особи на вираження поглядів і, як бачимо з наведеного рішення ЄСПЛ, у демократичному суспільстві право виражати свої погляди активно захищається. Здійснення такого вираження може бути досить грубим, агресивним чи, навіть, сатиричним (як маємо у наведеній справі) і все одно вважатиметься прийнятним, за умови, що не містить прямих і безпосередніх образ особистості політичного діяча. Тож, відповідаючи на питання заголовку, можна впевнено констатувати, що конструктивній критиці політичних діячів бути в демократичному, європейському суспільстві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
Patrício Monteiro Telo de Abreu v Portugal //[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-217556%22]}
ЄСПЛ: межі припустимості карикатур на політикинь в онлайні залежать від контексту висловлювань//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dslua.org/publications/yespl-mezhi-prypustymosti-karykatur-na-politykyn-v-onlayni-zalezhat-vid-kontekstu-vyslovliuvan/
Couderc and Hachette Filipacchi Associés v France//[Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/fre#%7B%22itemid%22:[%22001-158861%22]%7D
