Закон України «Про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть»
Закон встановлює, що Україна приєднується до Мінаматської конвенції про ртуть, яка має на меті запобігання та захист довкілля та здоров’я людей від антропогенних викидів та вивільнень ртуті.
Відповідно до цього Закону:
а) виробництво, імпорт та експорт продукції, що містить ртуть, яка наведена в частині I Додатка A до Конвенції, підлягають припиненню з 1 січня 2024 року;
б) виробництво ацетальдегіду, у якому ртуть або сполуки ртуті використовуються як каталізатор, як наведено в частині I Додатка B до Конвенції, підлягає припиненню з 1 січня 2024 року.
Кабінет Міністрів України має розробити Національний план заходів, що випливають з членства України у Мінаматській конвенції, та подати його до Секретаріату Конвенції у шестимісячний термін.
СХВАЛЮЄМО
Документ вносить зміни до шести законів України і визначає поняття території спеціального промислового використання для здійснення діяльності, пов’язаної з радіоактивними речовинами, та встановлює правові засади для:
перетворення Зони відчуження в науковий майданчик для проведення досліджень;
спрощення правил відвідування туристами Зони;
запровадження нових правил здійснення господарської діяльності в Зоні відчуження;
створення умов для розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Окремої уваги вартують зміни до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” шляхом доповнення його новою статтею, якою передбачено, що положення зазначеного закону щодо функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду, які створюються на територіях зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення застосовуються в тій частині, в якій вони не суперечать закону “Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Втім, в частині перетворення Зони відчуження в науковий майданчик для проведення досліджень вбачаються можливості для ряду зловживань, що мають бути усунені. Також значно розширюються можливості господарського використання території, при цьому доцільні були б попередні дослідження безпечності цього.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому урядовий Проєкт Закону про створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» (реєстр. № 9354 від 05.06.2023).
Цей Законопроєкт передбачає:
Створення на території Вишгородського району Київської області парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» загальною площею 138,5937 гектара.
Створення парку відбувається за рахунок земель державної власності, розпорядником яких є держава в особі КМУ. Усі земельні ділянки надаються Парку в постійне користування.
Утворення спеціальної адміністрації парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я».
Парк є природоохоронною рекреаційною установою. Забезпечення дотримання природоохоронного законодавства службою охорони Парку сприятиме відновленню видів тварин і рослин, збереженню біорізноманіття на території, що включається до складу Парку, зокрема, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України та міжнародних червоних списків, рідкісних рослин угрупувань, занесених до Зеленої книги України.
СХВАЛЮЄМО
Цією Постановою Верховна Рада України, зокрема, наголошує на заходах реагування у сфері міжнародного екологічного та гуманітарного права:
– закликає організації ООН, міжнародні організації, уряди та парламенти інших держав рішуче засудити російський терористичний акт, вчинений на Каховській гідроелектростанції імені П.С. Непорожнього, та визнати російську федерацію державою – спонсором тероризму, а її дії – екоцидом та геноцидом Українського народу;
– звертається до держав Групи Семи та Європейського Союзу невідкладно розглянути питання про накладення на рф жорсткіших санкцій у ракетній, ядерній, енергетичній сфері;
– звертається до держав – членів РБ ООН щодо порушення російською федерацією Конвенції Організації Об’єднаних Націй про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1977 року та звернення до Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй щодо скликання Консультативного комітету експертів з метою з’ясування та оцінки фактичних обставин та наслідків для навколишнього природного середовища;
– закликає долучитися до розроблення та функціонування компенсаційного механізму, який забезпечив би повну компенсацію за шкоду, завдану російською федерацією внаслідок збройної агресії проти України.
СХВАЛЮЄМО, проте вкотре наголошуємо на тому, що лише лідерська позиція національних органів забезпечить ефективність та легітимність дій з притягнення агресора до відповідальності та відшкодування шкоди.
Метою розробки цього закону є введення в дію положень Додаткового протоколу для України згідно з процедурою, визначеною в частині другій статті 18 зазначеного протоколу. Цей протокол сприятиме збереженню та сталому використанню біологічного різноманіття з урахуванням ризиків для здоров’я людини шляхом впровадження міжнародних правил і процедур з відповідальності та компенсації, пов’язаних із живими зміненими організмами.
СХВАЛЮЄМО
Кабінет Міністрів постановою від 6 червня 2023 року № 560 затвердив “Порядок ведення Національного реєстру викидів та перенесення забруднювачів”. Документ розроблено відповідно до вимог Закону “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів.
У Порядку визначено особливості користування Реєстром, алгоритм створення та внесення до нього даних, порядок реєстрації об’єктів та подання звітності операторами і довідок про дифузні джерела залученими органами, а також затверджено форми заяв оператора.
Державі національний РВПЗ дозволить відстежувати викиди та перенесення забруднювачів у часі та просторі; аналізувати зменшення викидів і встановлювати пріоритети у скороченні та ліквідації потенційно шкідливих викидів; приймати ефективні рішення з питань запобігання та зменшення промислового забруднення.
Громадськість отримає вільний та зручний доступ до екологічної інформації; братиме участь у формуванні державної екологічної політики у сфері реєстрації викидів, а також зменшення і контролю промислового забруднення.
СХВАЛЮЄМО
Мета геоінформаційної системи регіонального розвитку полягає в аналізі і обробці інформації для управління процесами відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад, а також для моніторингу та оцінювання виконання рішень. Завдання системи включають інтеграцію зовнішніх даних, створення баз даних показників, моделювання стану об’єктів регіональної політики, підготовку пропозицій щодо коригування стратегічного планування та забезпечення автоматизованої взаємодії з користувачами.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури зобов’язане розробити та впровадити необхідне програмне забезпечення для функціонування єдиної геоінформаційної системи до 31 грудня 2023 року, яке буде відповідати за моніторинг та оцінювання розвитку регіонів і територіальних громад.
Такі процеси сприяють відкритості та спрощення доступу громадськості до інформації.
СХВАЛЮЄМО
12 травня 2023 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 499, якою визначено процедуру створення охоронних зон для збереження:
– біорізноманіття у лісах, їх розмір (площу) та конфігурацію (форму), а також режим ведення лісового господарства в межах таких охоронних зон;
– об’єктів Червоної книги України, їх розмір (площу) та конфігурацію (форму), а також режим охорони в межах таких охоронних зон.
Цей Порядок визначає процедуру створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах, їх розмір (площу) та конфігурацію (форму), а також режим ведення лісового господарства в межах таких охоронних зон.
Об’єктами охорони в охоронних зонах є:
об’єкти, внесені до переліків рідкісних або таких, що мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, що підлягають особливій охороні на відповідній території (об’єкти, включені до сфери дії міжнародних угод в галузі охорони біорізноманіття, ратифікованих Україною; рослинні угруповання Зеленої книги України; об’єкти переліків видів тварин та рослин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя);
типові та унікальні природні комплекси і об’єкти (в тому числі лісові, степові, лучні, водно-болотні, петрофітні та піонерні природні екосистеми);
СХВАЛЮЄМО
Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 2 травня 2023 року № 402-р схвалив Державну стратегію розвитку галузі рибного господарства до 2030 року. Також Уряд затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2023—2025 роках.
Стратегія передбачає створення умов для ефективного управління рибальством. Зокрема, сприяння відновленню зруйнованого майна та інфраструктури суб’єктів галузі, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України.
Серед стратегічних цілей документа розвиток рибальства, аквакультури, рекреаційного рибальства, науки та освіти в цій галузі. Також передбачається вирішення недосконалості процедури отримання документів дозвільного характеру, відсутності системи простежуваності тощо.
Крім того, у Стратегії враховано євроінтеграційні процеси. Йдеться про розширення регіонального співробітництва в рамках Спільного морського порядку денного для Чорного моря, розвиток співробітництва з іншими міжнародними регіональними рибогосподарськими організаціями.
Загалом же мета розроблення цієї Стратегії – забезпечення сталого розвитку галузі рибного господарства України в умовах зміни клімату, збереження природних запасів водних біоресурсів, зменшення імпортозалежності галузі, дерегуляція ведення господарської діяльності та цифровізіція, а також створення умов для інвестиційного розвитку тощо.ʼ
СХВАЛЮЄМО
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 травня 2023 р. № 430 було затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.
Розширюючи позитивну практику Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля в грудні 2022 року до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» були внесені зміни, які передбачили створення єдиної інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує створення, перегляд, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері стратегічної екологічної оцінки (Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки). Функціонування електронного публічного реєстру сприятиме подальшому виконанню зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, зокрема, імплементації Директиви № 2001/42/ЄC.
Раніше в Україні не було єдиної інформаційної платформи, де б були доступні систематизовані матеріали усіх стратегічних екологічних оцінок, що проводилися в Україні з часів запровадження законодавства про СЕО в 2018 році. Реєстр СЕО стане зручним інструментом для виконавців, громадськості та інших потенційних споживачів інформації у сфері стратегічної екологічної оцінки.
Запровадження в Україні Реєстру СЕО:
забезпечить систематизацію, відкритість та доступність інформації щодо СЕО;
підвищить прозорість відповідних процедур для заінтересованих осіб, потенційних інвесторів;
сприятиме кращій обізнаності та ширшому залученню громадськості до СЕО документів державного планування, їх розробки та затвердження.
СХВАЛЮЄМО
Цим розпорядженням схвалюється Енергетична стратегія України на період до 2050 та надається доручення Міністерству енергетики разом з іншими центральними органами виконавчої влади забезпечити у тримісячний строк розроблення плану заходів з її реалізації. Втім, сам текст Стратегії позначений як документ для службового використання та не підлягає оприлюдненню. Було б доцільно зробити доступними для громадськості принаймні загальні положення документу в частині, що не ставить під загрозу захист енергетичного сектору та інтереси національної безпеки країни.
НЕ СХВАЛЮЄМО закритість документа державного планування, що стосується довкілля
Створення бюджетної установи “Центр гуманітарного розмінування” в системі ДСНС дозволить:
Покращити координацію всіх суб’єктів, що займаються гуманітарним розмінуванням в Україні.
Забезпечити ефективну взаємодію між донорами, що фінансують гуманітарне розмінування, операторами протимінної діяльності та органами місцевого самоврядування.
Також це сприятиме:
Розвитку та застосуванню новітніх технологій і методів розмінування для покращення якості та ефективності процесу.
Залученню приватних інвестицій у гуманітарне розмінування в Україні.
Конкуренції між операторами протимінної діяльності різних форм власності згідно з законодавством.
Реалізація цього проєкту розпорядження дозволить оптимізувати та прискорити гуманітарне розмінування в Україні.
СХВАЛЮЄМО
Державна цільова екологічна програма моніторингу довкілля має на меті вирішення таких проблем:
Застарілість нормативного, технічного та організаційного забезпечення системи моніторингу довкілля;
Відсутність цілісної мережі спостережень або брак окремих її компонентів;
Застаріле методичне забезпечення спостережень, відбору та аналізу проб;
Відсутність єдиних вимог до збору, обробки, зберігання екологічних даних;
Необхідність забезпечення відкритості інформації про стан довкілля.
Концепція передбачає утворення регіональних центрів моніторингу довкілля на базі вже наявних органів управління якістю атмосферного повітря. Для досягнення визначених цілей необхідно забезпечити впровадження сучасних інформаційних технологій, застосування уніфікованих методів вимірювання, оптимізація показників спостережень та створення на їхній основі єдиної державної мережі спостережень.
Концепція передбачає відновлення пошкоджених об’єктів інфраструктури, призначених для моніторингу довкілля, розбудова нових мереж спостережень, лабораторій моніторингу довкілля в разі їх руйнувань, розроблення та затвердження методологічної бази підсистем моніторингу довкілля (для подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації), а також використання даних моніторингу для потреб державного управління у сфері охорони довкілля. Зокрема, повоєнне відновлення країни має спиратися на достовірну інформацію про стан екосистем та екологічні загрози.
13 липня 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення та цифровізації процедури оцінки впливу на довкілля”. Закон прийнятий з метою вдосконалення норм чинного Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у зв’язку із необхідністю впровадження принципів цифровізації дозвільної процедури, а також з метою скорочення строків здійснення процедури ОВД та зменшенням дискреційних повноважень органу при прийнятті рішень в рамках процедури. На нашу думку, більшість із запропонованих змін варті впровадження, хоча окремі із викликали серйозне занепокоєння серед представників громадянського суспільства.
Законопроєкт передбачає:
консультації з органами державної влади та місцевого самоврядування під час здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД). Для приведення національного закону до вимог відповідної Директиви ЄС, Закон запроваджує новий елемент процедури, а саме консультації із органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо звіту з ОВД відповідно до їхніх повноважень з питань, що стосуються довкілля;
зміни в частині участі громадськості. Основна частина змін до процедури ОВД стосується процедури громадського обговорення. Зокрема,
змінено вимоги щодо оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, що підлягає ОВД, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД;
скорочено строки громадського обговорення на стадії визначення обсягу дослідження (з 20 до 12 робочих днів), та на стадії звіту з ОВД (скорочено до 25 робочих днів);
введено умову щодо проведення громадських слухань – якщо на громадські слухання зареєстровано менш ніж 10 осіб, вони проводяться у форматі відеоконференції;
введено обов’язок суб’єкта господарювання виготовити своїм коштом та надати друковану копію звіту з ОВД на запит громадськості протягом двох днів з дня отримання такого запиту;
введення підстав для відмови у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля та підстав для надання висновку з оцінки впливу на довкілля, що визначає недопустимість здійснення планованої діяльності;
особливості ОВД в умовах воєнного стану, зокрема, положення про те, що громадські слухання в цей період проводяться у форматі відеоконференції. Це було особливо актуально враховуючи, що у зв’язку із відміною карантину, в серпні 2023 року повинні були відновитися обов’язкові громадські слухання з ОВД.
СХВАЛЮЄМО за виключенням положень, що звузили можливості участі громадськості у процедурі ОВД
29 травня 2023 року Верховна Рада України прийняла за основу проект закону про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля № 6004-д. Законопроект покликаний транспонувати в національне законодавство окремі вимоги Директиви 2010/75 ЕС (а саме глави 1, 2 та 7), чим запровадити в Україні систему інтегрованого регулювання і контролю промислових викидів та створити умови для переходу промисловості на найкращі доступні технології та методи управління. Його прийняття в цілому та введення в дію у розумні строки дозволить провести відновлення промисловості у відповідності до європейських стандартів. Встановлення чітких строків для модернізації чи виведення із експлуатації старих потужностей, які на сьогодні залишаються найбільшими забруднювачами в Європі, – дозволить суттєво скоротити викиди, покращити стан довкілля та здоров’я громадян.
СХВАЛЮЄМО
Порядок поводження з побутовими відходами в особливих умовах
19 червня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 625 «Деякі питання поводження з побутовими відходами в особливих умовах», якою затверджено Порядок поводження з побутовими відходами в особливих умовах. Зазначена постанова КМУ набрала чинності 23 червня 2023 року.
Вказаний Порядок визначає особливості поводження з побутовими відходами в особливих умовах: на територіях, які включаються до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, що затверджується Мінреінтеграції, під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.
Порядком також визначено умови, за наявності яких здійснюється, обмежується та унеможливлюється надання послуг з поводження з побутовими відходами в особливих умовах.
Порядок управління побутовими відходами в особливих умовах визначає, що: на територіях, де обмежена можливість надання комунальної послуги з управління відходами, військові адміністрації організовуватимуть місця їх тимчасового зберігання (аналогічно тим, куди звозять сьогодні відходи руйнації); там, де така можливість взагалі відсутня, майданчики тимчасового зберігання відходів пропонують організовувати на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків, територіях загального користування, підприємств, установ, організацій тощо. На присадибних, дачних і садових ділянках відходи мають роздільно збиратися за видами та зберігатися до відновлення комунальної послуги або прийняття окремих рішень військових адміністрацій;
У документі також йдеться про алгоритм дій з твердими побутовими відходами під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного або воєнного характеру.
Деякі проблемні аспекти зазначеної постанови: 1) незрозумілий та взаємовиключний перелік підстав обмеження чи неможливості надання послуг з поводження з побутовими відходами в особливих умовах (п.6 та 7); 2) порядок посилається на Закон «Про відходи», який втратив силу 9.07.2023рооку; 3) порядок визначив відповідальних за організацію майданчиків для тимчасового зберігання побутових відходів, серед яких органи управління об’єднань співвласників багатоквартирних будинків або управителі багатоквартирних будинків, проте сумнівним є виконання ними таких своїх повноважень на територіях, де ведуться чи велися активні бойові дії через їх відсутність. У п.12 вказано, що утворювачі побутових відходів здійснюють роздільне збирання біовідходів від інших побутових відходів, проте не деталізовано подальшої долі біовідходів, відсутній обов’язок уповноважених органів щодо забезпечення умов для їх компостування. У п.13 не вказано, куди перевізники будуть перевозити зібрані побутові відходи з майданчиків та місць тимчасового зберігання, а також про будь-який облік зібраних, перевезених відходів. Неналежно врегульовано питання поводження із небезпечними відходами, а саме: не зобов’язано проводити роздільний збір таких відходів, їх безпечне зберігання, облік цих відходів, вимоги до суб’єктів господарювання, з якими укладаються в установленому порядку договори на збирання, перевезення та перероблення (оброблення) таких відходів.
Серед вимог до місця тимчасового зберігання побутових відходів зазначено, що така земельна ділянка має бути спеціально обладнаною, проте що мається на увазі під обладнанням – не деталізовано (є лише згадка вимогу про наявність твердої та рівної основи (покриття), зокрема з бетону, асфальту чи ущільненого ґрунту, покритого шаром геомембрани, наявність облаштованого в’їзду та під’їзних доріг, наявність системи організованого відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів. Тому за таких умов викликає сумнів, що такі місця можуть бути безпечними для довкілля та здоров’я людей.
Прийняття такого порядку є безумовно необхідним, втім, прийнята редакція потребує суттєвих змін та доповнень.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проект закону «Про державне регулювання сфери захисту рослин»
Проєкт Закону створено для виконання міжнародних зобов’язань України згідно Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Він спрямований на впровадження європейських стандартів фінансової звітності та регулювання фітосанітарних процедур. Проєкт має багато позитивних аспектів, таких як упровадження європейської моделі навчання для осіб, що працюють із засобами захисту рослин та створення системи зовнішнього аудиту. Однак, ефективність змін залежить від реформи Держпродспоживслужби та інших аспектів, таких як створення лабораторій та забезпечення реагентами. Також, деякі терміни та кількісні показники потребують конкретизації для уникнення можливих зловживань.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективного управління лісами на основі ведення лісового господарства на принципах наближеного до природи лісівництва, адаптованого до кліматичних змін, збереження біорізноманіття в лісах № 9516
Попри чудову назву законопроєкт передбачає значне звуження сфери застосування Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” у галузі лісового господарства. Зокрема, він пропонує не проводити ОВД для суцільних санітарних рубок. Натомість, як показуються наші дослідження, не рідко під виглядом суцільних санітарних рубок лісгоспи здійснюють комерційну заготівлю деревини в неексплуатаційних лісах, і процедура ОВД є ледь не єдиним механізмом, який дає можливість державі та громадськості запобігти цьому. Також законопроект в супереч вимогам Лісового кодексу України, Правил відтворення лісів, та Європейским практикам ОВД у сфері лісового господарства пропонує підняти поріг для проходження ОВД проектами із лісорозведення (висадки лісу) до 50-150 га (у чинному законі поріг 20 га). Більше того, мова йде про екосистеми, де висадка лісу прямо заборонена чинний законодавством, зокрема у природних зонах Українського степу.
НЕ СХВАЛЮЄМО
