Всеукраїнські та міжнародні громадські організації, діяльність яких спрямована на захист довкілля, висловлюють своє занепокоєння стосовно екологічних загроз для довкілля і здоров’я українців у зв’язку з розвідкою і можливим початком видобутку в Україні сланцевого газу та газу щільних порід (нетрадиційних газів) шляхом гідророзриву (фрекінгу). Ми звертаємося до Європейського парламенту з проханням виявити турботу про сусідню державу і не підтримувати заходи, які сприятимуть погіршенню ситуації в Україні.
Низка європейських країн вже ввела мораторій на використання технології гідророзриву (фрекінгу) при видобуванні нетрадиційних газів, впевнившись або розуміючи катастрофічні наслідки такого методу. У вересні цього року Конгрес Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) прийняв резолюцію №118, в якій закликав держави призупинити видачу ліцензій на видобуток газу методом гідророзриву, а також заборонити його застосування поблизу родовищ питної води, у сейсмонебезпечних районах, у районах з дефіцитом води, поблизу сейсмічних розломів і на природоохоронних територіях.
Нас, громадськість України, також турбує відсутність прозорості у питанні розвідки та видобутку сланцевого газу. Звіт про дослідження, що полягало в оцінці екологічного впливу та регуляторних передумов для застосування методу фрекінгу в Україні, яке проводилося для українського уряду та Агенції США з міжнародного розвитку, замовчувався протягом кількох місяців. Український уряд не оприлюднював його і тільки цієї осені представники громадянського суспільства знайшли дослідження через пошук в мережі Інтернет. Деякі його частини місять різку критику ситуації в Україні. У звіті, датованому 1 травня, зазначається, що «нормативно-правові акти потребують чіткіших формулювань, потрібен активніший діалог між урядом, бізнесом та громадськістю, і створення атмосфери, яка б сприяла участі громадськості». Проте, жодна з цих рекомендацій наразі не виконана.
У звіті також говориться, що українське законодавство про забір та скид вод, які були відпрацьовані під час розробки сланцевого газу, є невідповідним, що законодавство про відстійники для відпрацьованих вод є нечітким, і що законодавство не гарантує належне очищення стічних вод від забруднюючих речовин, які будуть скидатися в українські річки. Були вказані схожі недоліки законодавства щодо впливу на забруднення повітря. У травневому звіті щодо сланцевого газу перелічені також недостатнє правове регулювання щодо чужорідних видів, «неналежне фінансування» виявлення та охорони біорізноманіття, відсутність законів, за якими проводилося б обов’язкове страхування чи створювалися б заставні фонди для гарантування відновлення територій після завершення видобутку. У звіті також говориться про необхідність внесення змін до Земельного кодексу та законодавства про приватну власність для того, щоб захистити власників землі і мешканців, які не мають чітких прав на землю.
У 2011 році були внесені зміни до ЗУ «Про угоди і розподіл продукції» (ЗУ «Про внесення змін до Закону України “Про угоди про розподіл продукції” щодо вдосконалення механізму укладення угод про розподіл продукції», від 17.11.2011 № 4053-VI ), який позбавив місцеву владу та місцеві спільноти права брати участь у процесі затвердження земельних ділянок для проведення розвідки нетрадиційних газів. Важко зрозуміти, чому принцип верховенства права не діє в Україні для певних галузей промисловості. Травневий звіт закликає «надати важливу роль органам місцевого самоврядування», але український уряд не зробив нічого, щоб виправити помилки, допущені у законодавстві у 2011 році.
Розвідка та видобуток нетрадиційних газів методом гідравлічного розриву в Україні може призвести до значного погіршення довкілля. Так, буріння і експлуатація свердловин для видобутку сланцевого газу на Олеській і нетрадиційного газу на Юзівській площадках спричинять декілька основних блоків екологічних проблем.
Перший пов’язаний з використанням і охороною водних ресурсів. Так, на Олеській площі, з одного боку, для буріння і експлуатації свердловин (нагнітання рідини в пласт) необхідні великі обсяги води, запаси яких в цьому районі недостатні. З іншого боку, великі обсяги відпрацьованих рідин після буріння і експлуатації необхідно скидати. Втім для поверхневих вод це лімітовано транскордонним статусом ріки Західний Буг, для підземних – відсутністю нагнітальних свердловин з достатньою приймальністю. В межах Олеської площі знаходяться основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини області, в тому числі м. Львова, а також низка родовищ мінеральних вод, які експлуатуються (наприклад, лікувально-столова вода «Олеська»). Українське законодавство забороняє буріння нафтогазових свердловин і скид стоків у зонах санітарної охорони водозаборів, проте нема гарантії, що це не буде відбуватися. У минулому, кожен раз, коли закон ставав на перешкоді швидкої розробки сланцевого газу, український уряд просто міняв законодавство.
Для Юзівської плоші проблема можливого забруднення головної водної артерії Донбасу стоїть не менш гостро, оскільки ріка Сіверський Донець забезпечує питною водою більшу частину населення Донецької і Луганської областей. Ще однієї вагомої втрати може зазнати східний маловодний регіон, адже Харківщина та Донеччина позбудуться стратегічного запасу підземних вод.
Другий блок проблем пов’язаний з утилізацією відходів буріння свердловин, оскільки в обох планованих районах видобутку нетрадиційних газів відсутні полігони для захоронення десятків тисяч кубометрів вибуреної породи і шламу. Відповідно матиме місце забруднення земельних ресурсів при виносі породи і шламу на поверхню. На Харківщині вже розпочаті роботи з підготовки буріння першої свердловини. Втім, компанія чітко не зазначила, у який спосіб будуть зберігатися відпрацьовані рідини. Можна припустити, що це будуть наземні відстійники («амбари»).
Третій блок проблем торкається долі перлин природно-заповідного фонду Карпат та долини Сіверського Дінця на Сході України. Втратять привабливість туристично-оздоровчі комплекси Західної України, буде знищено бальнеологічні курорти Слов’янська і Світлогорська. Знищення може очікувати селіосанаторій «Соляна Симфонія» і саме унікальне родовище кам’яної солі м. Соледар.
Четвертий блок зачіпає питання сейсміки, геологічної стабільності/стійкості та екосистемної рівноваги регіонів. Зокрема, слід зазначити, що частина Олеської площі характеризується підвищеною сейсмічністю та значною тектонічною порушеністю, тому застосування фрекінгу може мати непередбачувані наслідки, що принаймні може проявлятися у порушенні стабільності численних зсувних ділянок, впливом на стан інженерних споруд, в першу чергу магістральних нафто- та газопроводів. Застосування фрекінгу в зазначених умовах тектонічної порушеності, може призвести до втрати екрануючих властивостей водотривких товщ та неконтрольованого поширення фрекінгових рідин та газів у геологічному середовищі.
П’ятий блок пов’язаний з відсутністю українських екологічних нормативів для більшості хімічних реагентів, що застосовуються водночас і у процесі буріння, випробування, і експлуатації свердловин. Українське законодавство забороняє використовувати речовини без затверджених екологічних нормативів. Водночас і горизонтальне буріння, і експлуатація свердловин для сланцевого газу вимагають токсичних хімічних реагентів. Не відомо, які саме хімічні речовини будуть застосуватися, бо ця інформація не повідомляється громадськості.
Всеукраїнські та міжнародні організації, діяльність яких спрямована на захист довкілля, звертаються до Європейського парламенту з проханням розглянути питання розвідки та видобутку сланцевого газу/нетрадиційних газів в Україні та надати європейській спільноті і українській громадськості свою позицію з даної проблеми.
З повагою,
Бюро екологічних розслідувань
Дмитро Скрильніков
Всеукраїнська екологічна громадська організація «Мама-86»
Зоряна Міщук
Всеукраїнська екологічна ліга
Тетяна Тимочко
Міжнародна благодійна організація «Екологія – Право – Людина»
Олена Кравченко
Міжнародна організація “Зелене досьє”
Тамара Малькова
Національний екологічний центр України
Ярослав Мовчан
Екологічна група «Печеніги»
Сергій Шапаренко
