11 грудня 2023 року представники ЕПЛ відвідали додатковий захід в рамках Асамблеї держав-учасниць Римського статуту МКС під назвою «Екоцид: голоси жертв», що відбувався за підтримки Постійного представництва Вануату та Самоа у ООН та Stop Ecocide Foundation.
У світлі обговорення включення злочину екоциду до Римського статуту МКС, у ході цього заходу розглядались питання актуальності визначення 2021 року, розробленого Незалежною експертною панеллю, в контексті, серйозної екологічної шкоди: на малих островах, в державах, що перебувають у війни, на територіях корінних народів та в океані.
Постійний представник Вануату та Самоа в ООН відзначив, що з боку Вануату та Самоа докладається значних зусиль для криміналізації екоциду на міжнародному рівні. Він наголосив на важливості включення екоциду до складу кримінально караних діянь за Римським статутом МКС. За його словами, це особливо актуально для держав, які перебувають в умовах військового конфлікту, острівних країн, корінних територій та регіонів океану, які стикаються з серйозною екологічною шкодою.
“Клімат і захист довкілля – це наше майбутнє. Справедливість у цьому питанні має рятувати не лише теперішні покоління, але й майбутні”, – зазначив постійний представник Вануату та Самоа в ООН.
Генеральний директор Stop Ecocide International, Джоджо Мехта, підкреслила, що існує захист довкілля в законодавстві, але йому часто не вдається застосовуватися ефективно. Вона наголосила, що у існуючих правових системах захист довкілля не сприймається серйозно, погляд на захист довкілля будується через антропоцентричну призму. Вона вказала на необхідність розширення правового захисту, оскільки довкілля стає ключовим фактором для забезпечення миру і безпеки у світі. Джоджо Мехта наголосила, що окрім права, в частині вчинення злочинів проти довкілля дуже важливу роль відіграє моральний аспект. Ми маємо створити систему, за якої нищити довкілля є шкідливо для репутації. Вона підкреслила успіхи багатьох держав, що рухаються у напрямку створення ефективних механізмів відповідальності за шкоду довкіллю. Такими країнами є, наприклад, Бельгія, Велика Британія, Бразилія, тощо. Значні кроки у цьому напрямку робить Європейський Союз. Та найбільші виклики, повєязані із криміналізацією екоциду – це культурні. Криміналізація серйозної шкоди. Довкіллю лякає як представників органів влади, так і великий бізнес. Проте, ми маємо не забувати, що кримінальне право має виконувати і превентивну функцію – попереджати вчинення злочинних діянь, завдання шкоди. Особливо це стосується міжнародного кримінального права. Це критично важливо для захисту довкілля. Визнання екоциду злочином у Римському статуті МКС та на національних і регіональних рівнях стосується в тому числі і питання забезпечення прав людини. Шлях до належної криміналізації екоциду тільки розпочався, але існуючі здобутки надихають на подальшу роботу у цьому напрямку.
Вальделіс Верон, лідерка руху Гуарані-Кайова в Бразилії, виступиоа з важливою доповіддю про боротьбу проти екоциду – злочину, який, за її словами, скоюється проти самої планети. “Ми боремося проти екоциду, оскільки це напад на всю нашу планету”, відзначила Верон. Вона вказала, що екоцид не тільки зачіпає рослини та тварин, але й стає причиною страждань для людей. “В ім’я прогресу вбивається людяність – це не прогрес. Це геноцид і екоцид, гуманітарний злочин”, наголосила лідерка Гуарані-Кайова. Верон розглядає екоцид не тільки як екологічну кризу, але й як загрозу глобальному гуманітарному порядку. За її словами, великі компанії виступають ініціаторами цього злочину, руйнуючи природу та поглиблюючи страждання людей. “Люди втрачають свої домівки, свої умови життя, і все це згорає під прапором прогресу,” додала лідерка Гуарані-Кайова. Її заява свідчить про те, що під призмою сучасного розвитку приховуються глобальні злочини проти природи та людства. Вальделіс Верон закликала не лише до боротьби проти екоциду, але й до широкого глобального розуміння цього проблемного питання. Вона проголосила заклик до гармонії з природою та засудження тих, хто стоїть за знищенням нашої планети в ім’я так званого “прогресу”.
Наступним виступав пан Дмитро Коваль (Truth Hounds, Україна). Він наголосив, що знищення Каховського водосховища призвело до “ефекту доміно” та масової втрати підземних водних ресурсів. Катастрофічний удар по водному балансу ставить нас перед викликами в частині забезпечення питною водою майбутніх поколінь. Майже повне знищення Каховського водосховища призводить до величезної втрати місць гніздування птахів. Серед жертв знищення Каховської дамби вже визначаються чаплі, ібіси, качки та інші види, які втрачають гніздові колонії. Однак є надія на відновлення популяції від 3 до 7 років для більшості видів, деяким видам може знадобитись від 5 до 10 років. Знищення Каховського водосховища також створює довгострокові загрози для перелітних птахів, оскільки Україна є ключовим вузлом на великому шляху їх перельоту. Дмитро Коваль зазначив, що за останні десятиліття Каховське водосховище стало сховищем радіонуклідів від Чорнобильської ядерної катастрофи. Внаслідок знищення Каховського водосховища ці радіонукліди промиваються та переносяться вниз за течією, створюючи нові загрози для довкілля. Щодо криміналізації екоциди Дмитро Коваль зазначив, що пропоноване визначення екоциду, яке визнає протизаконні дії, які можуть завдати значної та широкомасштабної екологічної шкоди, може стати ключовим механізмом в управлінні та попередженні подібних катастроф. Злочин такого масштабу вимагає відповідальності, інакше ми ризикуємо знову стикатись із непоправними втратами для нашого довкілля та майбутніх поколінь.
Генеральний директор організації Sea Shepherd, капітан Алекс Корнеліссен, виступив із закликом до термінової криміналізації екоциду у зв’язку з катастрофічним впливом рибальства на екосистеми та місцеві спільноти. Його основний фокус — масове убивство акул, яке на сьогоднішній день сягає вражаючих цифр. Корнеліссен заявив, що такий масштабний вилов риби. порушує природний баланс екосистем та завдає серйозної шкоди біорізноманіттю в морських водах. Він підкреслив, що ненормоване рибальство призводить до систематичних порушень екосистем та загроз для місцевих спільнот. “Ми спостерігаємо деструктивний вплив ненормованого рибальства на велику кількість акул, що впливає на біорізноманіття морських вод та локальних екосистем,” заявив капітан Корнеліссен. “Це не лише загрожує екосистемам, а й безпосередньо вражає місцеві спільноти, залежні від морських ресурсів.” За словами генерального директора Sea Shepherd, необхідно встановити ефективні механізми для уникнення такого масового ненормованого рибальства і збереження рівноваги в морських екосистемах. Капітан також висловив переконання, що криміналізація екоциду є необхідною для захисту природи від негативного впливу людської діяльності.
Морін Пенджуелі, координаторка організації PANG, висловила серйозне занепокоєння станом довкілля у Французькій Полінезії, яка, за її словами, “продовжує страждати, ідучи на дно в прямому сенсі”. У світлі цих подій виникає питання екологічної справедливості для тих, хто живе біля океанів та морів. Пенджуелі наголошує на необхідності встановлення відповідальності для забруднювачів морів і океанів, винуватців у прискоренні зміни клімату, оскільки відновлення водного середовища та біорізноманіття нерідко стає неможливим в масштабах людського життя. “Люди, що залежать від океану, потребують екологічної справедливості та відповідальності,” впевнено зазначала координаторка PANG. Вона згадала і про випущення Японією води зі станцій Хіросіми і Нагасакі в Тихий океан. Згадала і про те, що цей крок отримав міжнародну згоду. Вона наголосила, що викиди з радіоактивною водою можуть мати серйозний вплив на людей і екосистеми регіону. Пенджуелі закликала ураховувати особливості нашої планети та пам’ятати про важливість екологічної відповідальності.
Родріго Лледо, директор Stop Ecocide International для регіону Латинської Америки, надав важливий коментар щодо визначення екоциду, яке пропонується організацією Stop Ecocide International. Визначення, яке призначене для застосування Міжнародним кримінальним судом (МКС), розглядає підхід, який ставить екосистеми в центр уваги. Лледо підкреслив, що це визначення не претендує на роль єдиного чи найкращого заходу захисту довкілля, але воно сформовано як результат угоди 12 експертів із різних країн світу. Пропоноване визначення екоциду враховує пороги ймовірних збитків для навколишнього середовища, вимагаючи, щоб збиток був серйозним, широко поширеним або довгостроковим. Також враховано суб’єктивний елемент злочину (виключаючи форми недбалості). “Екоцид – це злочин, що створює загрозу”, – вказав Родріго Лледо. Екоцид – злочин створення небезпеки, а не матеріального результату. Криміналізація екоциду має бути спрямована на покарання за вчинення дій або бездіяльності, які призводять до високої ймовірності серйозної, широкомасштабної чи довгострокової шкоди довкіллю. Розгляд цього визначення є кроком вперед у напрямку захисту природи та покарання тих, хто завдає невиправної шкоди довкіллю.
Як підсумок зазначимо, що на шляху до визнання екоциду злочину на міжнародному рівні ще чимало перепон, проте консолідація зусиль, знань та ресурсів між представниками влади та громадянського суспільства різних країн може стати шляхом для подолання наявних викликів.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
