5 грудня 2023 р. уряд затвердив ліцензійні умови провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, а день перед цим Міністерство юстиції України затвердило порядок здійснення перевірок відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії, як це передбачено ст.44 Закону «Про управління відходами». Довгоочікувана реформа в сфері дозвільної діяльності на поводження із небезпечними відходами отримала необхідні законодавчі рамки, що допоможуть запобігти проблемам, що існували в минулому. Більше про них на сайті ЕПЛ у публікаціях:
Корупційні ризики дозвільної діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами як загроза екологічній безпеці.
Суди викривають «ляпи» Міндовкілля у справах стосовно оскарження висновку з ОВД та ліцензії на поводження із небезпечними відходам.
Ліцензування: вічний камінь спотикання Міндовкілля!
Ліцензії на небезпечні відходи – «карма» Міндовкілля.
Полісі-бріф «Поводження з небезпечними відходами по-українськи».
Отже, аналізуємо переваги та недоліки нових правил ліцензування господарської діяльності з управління небезпечними відходами, що базуються на статті 44 Закону «Про управління відходами».
Ліцензії видаються Міндовкілля на:
1) комплекс операцій із збирання та оброблення небезпечних відходів;
2) збирання та зберігання небезпечних відходів для подальшого їхнього експорту з метою їхнього оброблення або видалення.
Отримання ліцензії виключно на операцію збирання відходів або на операцію зберігання відходів можливе за умови наявності нотаріально посвідченого договору між експортером та особою, що відповідає за оброблення відходів, в якому визначено методи екологічно обґрунтованого управління відходами.
Не потребує отримання ліцензії на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами:
1) діяльність з приймання та зберігання відходів, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами, за умови подання суб’єктом господарювання звітної інформації (декларації) до інформаційної системи управління відходами;
2) діяльність із збирання небезпечних відходів у складі побутових відходів у порядку, визначеному законодавством;
3) діяльність аварійно-рятувальних формувань, пов’язана з ліквідацією надзвичайних ситуацій та їхніх наслідків.
Плюси нового правового регулювання ліцензійної діяльності
Чітко визначено в законі, які види діяльності не потребують ліцензування, дозволено без отримання ліцензії проводити діяльність із збирання небезпечних відходів у складі побутових відходів та діяльність аварійно-рятувальних формувань, пов’язана з ліквідацією надзвичайних ситуацій та їхніх наслідків.
Ліцензуванню підлягає комплекс операцій зі збирання та оброблення небезпечних відходів. Оброблення – це операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій. Видалення відходів – операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Відновлення відходів – операція, у результаті якої відходи використовуються для корисних цілей, замінюючи матеріали, які мали бути використані для виконання певної функції або які підготовлені для виконання цієї функції на підприємстві чи в іншій господарській діяльності.
Згідно з вимогами старого законодавства про відходи можна було отримали ліцензію на будь-яку операцію, в тому числі і перевезення, яка не робить такі відходи безпечними для довкілля.
Запроваджено положення про передліцензійну перевірку здобувачів ліцензії.
Стаття 44 Закону “Про управління відходами” містить таку новелу. Така перевірка дуже потрібна, щоб відсікти недобросовісних здобувачів ліцензії, що не мають обладнання для тих чи інших видів відходів, або які не планують небезпечні відходи утилізувати, а лише пропонують документальне підтвердження належного поводження із небезпечними відходами.
Так от тепер Міндовкілля всіх потенційних заявників буде перевіряти на наявність матеріально-технічної бази на місці. Так, Міндовкілля буде встановлювати: наявність матеріально-технічної бази, її відповідність ліцензійним умовам, наявність підтверджувальних документів, що дають можливість ідентифікувати матеріально-технічну базу, наявність документів, що підтверджують право власності або оренди на матеріально-технічну базу, технологічні регламенти на здійснення операцій з управління відходами.
Порядок проведення такої перевірки вже розроблено Міндовкілля та зареєстровано в Мінюсті 4.12.2023 р. В результаті перевірки працівники Міндовкілля складають акт перевірки, який завантажується в систему (інформаційну систему управління відходами, екологічної платформи «Еко-Система»). В акті перевірки зазначається і про наявність автономного посту моніторингу викидів, і про температуру спалювання, яка має фіксуватися датчиками, і про автоматизований контроль технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування.
Здобувач ліцензії зобов’язаний допускати уповноважених осіб Міндовкілля до перевірки, забезпечувати присутність керівника, тощо. В іншому випадку його дії будуть кваліфікуватися як відмова у проведенні перевірки – що полягає у вчиненні перешкод з боку здобувача ліцензії в доступі уповноважених посадових осіб Міндовкілля на його територію, не призначення здобувачем уповноваженої особи, яка має право представляти здобувача під час проведення перед-ліцензійної перевірки у разі відсутності керівника, відмова в наданні документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу уповноважених осіб. За відсутності акту передліцензійної перевірки, у здобувача, згідно п.5 ст.44 Закону, буде відсутнє підтвердження відповідності матеріально-технічної бази встановленим вимогам за результатами перевірки, і відсутнє право подавати до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії та пакет документів, визначений ліцензійними умовами.
Змінилися кадрові вимоги до ліцензіатів.
Оновлені Ліцензійні вимоги вимагають від ліцензіатів оформлення трудових відносин із персоналом у формі трудових договорів. Також з’явилася нова вимога, що працівники, які відповідальні за поводження із небезпечними відходами, мають мати вищу освіту екологічного напряму. Попередня версія Ліцензійних вимог вказувала, що екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для посадових осіб (диплом, сертифікат). Тобто, достатньо було мати директора з сертифікатом на екологічну тематику, а решту робіт, що безпосередньо пов’язані з небезпечними відходами, могли здійснювати працівники без відповідної освіти. Також штатні працівники ліцензіата повинні пройти навчання з охорони праці та мати документальне підтвердження.
З’явилося додаткове регулювання дій ліцензіата у випадку ремонтних робіт, зупинення дії ліцензії.
Оновлені ліцензійні вимоги детально регулюють дії ліцензіата у випадку проведення ремонтних робіт, технічного переобладнання приміщення. Також у випадку повного чи часткового зупинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері небезпечних відходів, ліцензіат має обов’язки по забезпеченню дотримання умов зберігання небезпечних відходів та передачі таких відходів іншим ліцензіатам на зберігання.
З’явилися додаткові обов’язки у ліцензіата.
Так, ліцензіат зобов’язаний забезпечувати контроль за дотриманням медико-санітарних нормативів та регламентів на об’єктах довкілля (на землі, у воді, надрах, атмосферному повітрі, рослинному і тваринному світі на рівні їх забруднення). А також проведення систематичної очистки та дезінфекції робочих місць працівників, приміщень та обладнання.
З’явилася заборона на спільне користування матеріально-технічною базою декількома суб’єктами.
Попри заборону орендувати чи володіти тими ж приміщеннями, які слугують матеріально-технічною базою для операцій поводження з небезпечними відходами, різним суб’єктам господарювання, в тому числі ліцензіату, є ще заборона на провадження інших видів діяльності, не пов’язаних з небезпечними відходами на території, відведеній для їх розміщення. У попередній версії Ліцензійних умов, допускалося розмежування оренди матеріально-технічної бази різними суб’єктами, для цього до Міндовкілля надавалися докази такого розмежування. Дані норми з’явилися для того, щоб поряд із небезпечними відходами не здійснювалася господарська діяльність наприклад із продуктами харчування, чи надавалися інші послуги, навіть пов’язані із безпечними відходами.
Автоматизація контролю за технологічними процесами, очищення викидів.
Засоби провадження господарської діяльності повинні відповідати правилам технічної експлуатації об’єктів оброблення відходів, та забезпечувати додержання технологічних параметрів процесу та окремих його стадій шляхом автоматизованого контролю технологічного процесу за допомогою систем сигналізації та блокування, що спрацьовують у разі перевищення граничних параметрів технологічного процесу і запобігають виникненню аварій. Також ліцензіати повинні забезпечувати очищення викидів, контроль за станом ізоляції, вентиляції, контрольно-вимірювальними приладами.
Встановлені мінімальні технологічні вимоги до матеріально-технічної бази.
Такі вимоги серед іншого включають вимоги до температури спалювання відходів, до їх обробки перед спалюванням, сортування відходів за видами, тощо.
Мінуси нового правового регулювання ліцензійної діяльності
На жаль, Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності не містить положень про участь громадськості в процедурі ліцензування, так і Закон «Про управління відходами» не говорить про партисипативність процедури отримання ліцензії.
Ст.15 Закону «Про управління відходами» вказує, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства у сфері управління відходами мають право на участь в обговоренні питань, пов’язаних із розміщенням, проектуванням, спорудженням та експлуатацією об’єктів оброблення відходів. Очевидно що йдеться про процедуру ОВД, а також обговорення містобудівної документації на місцевому рівні.
Немає прозорості та доступу до документів ліцензіата.
В ліцензійних умовах немає згадки про те, чи може громадськість мати доступ до документів ліцензійної справи, які мають бути завантажені в інформаційну систему управління відходами, що є частиною Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема». Доступ до самих рішень про видачу ліцензій повинен бути наданий, а от запитувати документи, що подаються ліцензіатом, та акт передліцензійної перевірки очевидно треба буде письмово через інформаційний запит до Міндовкілля.
Місцева влада не залучена до ліцензування.
Рішення по видачу ліцензії приймається в столиці, місцеві органи влади не залучені до передліцензійної перевірки, тому вони можуть і не знати про плани розміщення на своїй території такого об’єкту. Також і дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, згідно вимог закону «Про управління відходами» буде видаватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами (який ще не створено, і Міндовкілля не має планів до його створення найближчим часом). Чи не єдина можливість дізнатися про розміщення об’єкту поводження із небезпечними відходами у органу місцевого самоврядування – на етапі ОВД, та у випадку виділення землі ліцензіату під ці цілі саме органом місцевого самоврядування.
Знову ліцензування в руках Міндовкілля, в порушення вимог Закону «Про управління відходами».
Зважаючи на корупційні шлейфи ліцензування, яке перебувало в повноваженнях Міндовкілля до прийняття нового закону «Про управління відходами», в новому законі повноваження по ліцензуванню господарської діяльності з управління небезпечними відходами передано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами (ст.21). Проте розмова про створення цього органу в найближчому часі не йде, тому ліцензуванням і надалі буде займатися Міндовкілля, в Ліцензійних умовах скрізь зазначено Міндовкілля як орган, що проводить передліцензійну перевірку та приймає рішення про видачу ліцензії.
У Ліцензійних вимогах декілька разів згадуються правила технічної експлуатації об’єктів оброблення відходів, які Міндовкілля має розробити і затвердити. На сьогодні такі правила відсутні, проте для запуску ліцензування по новим правилам (з 9.01.2024р.) слід затвердити правила технічної експлуатації об’єктів оброблення відходів, які будуть і охоплювати правила роботи об’єктів оброблення небезпечних відходів. Згідно ст.13 Закону «Про управління відходами», правила технічної експлуатації об’єктів оброблення відходів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Отож, як буде відбуватися оновлена процедура ліцензування, чи можливо буде усунути корупційні ризики та унеможливити видачу ліцензії на оброблення небезпечних відходів несумлінним суб’єктам господарювання, зменшити ризики та вплив на довкілля від об’єктів оброблення небезпечних відходів, побачимо вже у 2024 році. Проте дія старих ліцензій не зупинена, і по нових правилах будуть працювати вже нові суб’єкти господарювання. Міндовкілля також має право контролювати своїх «старих» ліцензіатів, проводити перевірки дотримання ними ліцензійних вимог. Так, у відповідності до ч. ст. 19 Закону №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності», контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснюють у межах своїх повноважень органи ліцензування, шляхом проведення планових і позапланових перевірок відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Звертаємо увагу, що на період воєнного стану, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі – Постанова) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Водночас, згідно з пунктом 2 Постанови (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 р. № 1363 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303») за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) виключно на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах. Отож Міндовкілля має право здійснити позаплановий захід за своїм рішенням за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
