Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання оренди гідротехнічних споруд” від 03.11.2023 № 1151

Цією постановою запроваджено в Україні прозорий механізм та упорядковано правовідносини надання в оренду гідротехнічних споруд для цілей аквакультури та гідротехнічних споруд рибогосподарських технологічних водойм.

Водночас спрощено процедуру укладення відповідних договорів та врегулювано відносини пов’язані з безхазяйними гідротехнічними спорудами.

Основна особливість полягає у тому, що передача в оренду фізичній або юридичній особі, яка вже орендує водні об’єкти, або земельні ділянки у комплексі з розташованими на них водними об’єктами, гідротехнічної споруди, яка розташована на цьому водному об’єкті, здійснюється на неконкурентних засадах.

Отже постановою затверджено:

• Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури;

• Порядок надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми;

• Типовий договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури;

• Типовий договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами у сфері заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) місцевими державними адміністраціями” від 07.11.2023 № 1168

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами у сфері заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) місцевими держадміністраціями, є:

• дотримання підприємствами вимог, які визначені Законом України “Про металобрухт”;

• кількість порушень вимог Закону України “Про металобрухт”, вчинених підприємствами, які виявлено за результатами планових або позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;

• кількість розглянутих протягом останнього року, що передує плановому періоду, скарг фізичних і юридичних осіб, за результатами розгляду яких місцевими держадміністраціями надано (надіслано) припис про усунення порушень і недоліків щодо виконання вимог Закону України “Про металобрухт”, вчинених підприємствами, що здійснюють заготівлю.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності підприємствами, перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності підприємствами, їх показники та кількість балів за кожним показником визначені цією постановою.

Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначені також постановою за шкалою.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення моніторингу об’єкта оброблення відходів” від 07.11.2023 № 1166

Цей Порядок визначає основні вимоги щодо організації проведення моніторингу об’єктів оброблення відходів для спостереження за станом навколишнього природного середовища та обсягами його ймовірного забруднення в результаті здійснення на установці, інженерній споруді або іншому об’єкті операцій з відновлення або видалення відходів, взаємодії суб’єктів господарювання у сфері управління відходами з органами державної влади та органами місцевого самоврядування у процесі проведення моніторингу об’єктів оброблення відходів, зокрема подання їм інформації для прийняття рішень у сфері управління відходами.

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ щодо відсутності у Міндовкілля повноважень щодо аналізу чи затвердження програм моніторингу об’єктів оброблення відходів, а також закликаємо до прийняття відповідних змін до КУпАП щодо запровадження адміністративної відповідальності власників об’єктів оброблення відходів за недотримання вимог даного Порядку. Також відсутня відповідальність суб’єктів моніторингу за нездійснення інформування територіального органу Держекоінспекції та органу місцевого самоврядування про перевищення нормативних показників, що встановлені законодавством, параметрів викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел викидів, параметрів вод та ґрунтів.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання для рекреаційної інфраструктури” від 10.11.2023 № 1175

Затвердженні нею критерії застосовуються для проведення оцінки допустимості державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання з метою сприяння господарській діяльності, що провадиться з використанням рекреаційної інфраструктури, та встановлюють умови, за яких така державна допомога є допустимою для конкуренції.

До категорій отримувачів державної допомоги за цими критеріями належать суб’єкти господарювання, які одночасно відповідають таким ознакам: є суб’єктами господарювання, які не перебувають у скрутному становищі; є суб’єктами господарювання, що претендують на отримання державної допомоги для рекреаційної інфраструктури, яка складається з рекреаційних об’єктів багатофункціонального характеру, що пропонують, зокрема культурні та рекреаційні послуги, крім парків розваг та готельних об’єктів.

Державна допомога повинна мати стимулюючий ефект.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань моніторингу, звітності та верифікації газів” від 14.11.2023 № 1203

Постановою внесено зміни до Постанови КМУ від 23.09.2020 № 880 «Про затвердження переліку видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації», Постанови КМУ від 23.09.2020 № 959 «Про затвердження Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів», Постанови КМУ від 23.09.2020 № 960 «Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів».

Змінами доповнено Перелік видів діяльності, викиди парникових газів в результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації. Зокрема врегульовано порядок моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів при виробництві скла та скловолокна з потужністю плавлення понад 20 тонн на добу у відповідності до Директиви №2003/87/ ЄС.  

Зміни до Порядку верифікації звіту оператора про викиди парникових газів передбачають можливість проведення невиїзної верифікації за наявності загрози життю та здоровʼю внаслідок бойових дій та уточнення стандартів, за яким акредитується верифікатор.  

Зміни до Порядку здійснення моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів, стосуються  збільшення строку для подання оператором змін до Плану моніторингу; продовження “перехідного періоду” впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

СХВАЛЮЄМО

Наказ Державної регуляторної служби України “Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2024 рік” від 14.11.2023 № 183

У відповідності до статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Державна регуляторна служба України щороку затверджує План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю).

Звертаємо увагу, що прийняття такого плану не суперечить постанові КМУ від 13.03.2022 № 303, оскільки зазначена постанова не встановлює обмежень щодо намірів планування заходів державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю).

Нагадуємо, що відповідно до постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 в Україні припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

На період дії воєнного стану органи державного нагляду (контролю) здійснюють виключно позапланові заходи державного нагляду (контролю), на підставі вимог, зазначених у пункті 2 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 (за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист довкілля та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України).

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання віднесення речовин або предметів до побічних продуктів” від 17.11.2023 № 1214

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. № 1214, якою визначено процедуру віднесення речовин або предметів, що утворюються під час виробничого процесу, до побічних продуктів з метою ефективного використання їх як сировини в іншому виробництві чи як готової продукції, та забезпечення запобігання і мінімізації негативного впливу на довкілля та здоров’я людей.

Дія затвердженого Порядку поширюється на суб’єктів господарювання, у яких під час виробничого процесу утворюються речовини або предмети, які можуть бути використані як сировина в іншому виробництві чи як готова продукція.

Зокрема встановлено, що для віднесення виробничих залишків до побічних продуктів утворювач виробничих залишків:

1) приймає рішення про доцільність віднесення виробничих залишків до побічних продуктів;

2) запроваджує систему управління якістю або систему екологічного управління, яка повинна відповідати вимогам цього Порядку;

3) забезпечує відповідність виробничих залишків сукупності умов, визначених ст. 9 Закону України «Про управління відходами», та сукупності критеріїв віднесення речовин або предметів до побічних продуктів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

4) звітує про виробничі залишки, віднесені до побічних продуктів, як визначено цим Порядком.

Також затверджено критерії віднесення речовин або предметів до побічних продуктів.

Постанова вводиться в дію через шість місяців з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні.

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ, адже у Постанові продубльовані умови, коли речовини чи предмети розглядаються як побічні продукти, а не відходи, і ці умови передбачені у ч.1 ст.9 Закону “Про управління відходами”, проте у Постанові названо їх критеріями. Умови застосуванян статусу і критерії віднесення до такого статусу не є тотожними поняттями. Тому, є необхідність, як це передбачено і у відповідній директиві ЄС, все таки розробити саме критерії для певних видів речовин та предметів, за дотримання яких ці речовини чи предмети перестануть бути відходами та будуть вважатися утворювачем побічними продуктами.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо меж акваторій морських портів” від 24.11.2023 № 1240

Внесено зміни у додатки до постанов КМУ від 07.10.2009 №1208 «Про межі акваторії морського порту Ізмаїл», від 07.10.2009 №1234 «Про межі акваторії морського порту Рені» та від 07.10.2009 №1274 «Про межі акваторії морського порту Усть-Дунайськ» з метою розширення меж акваторій відповідних морських портів для забезпечення їх стабільного функціонування в умовах воєнного стану.

СХВАЛЮЄМО частково. Тепер із акваторії морського порту Ізмаїл виключено водний об’єкт- Морський підхідний канал глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море із огороджуючою дамбою за проєктом глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море, яка входить до території Дунайського біосферного заповідника. (більше про це розширення порту за рахунок ПЗФ ми писали тут: https://epl.org.ua/announces/yak-ukrayintsi-dunajskyj-sudnoplavnyj-kanal-do-buduvaly/

Маємо надію, що прийняття даних змін урядом відбувалося у відповідності із законоадвством, а саме: згідно вимог ст.8 Закону “Про морські порти”, межами морського порту є межі його території та акваторії. Межі території морського порту визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України, виходячи з положень Земельного кодексу України. Межі акваторій морських портів визначаються і змінюються Кабінетом Міністрів України без порушення меж акваторій суміжних морських рибних портів та річкових портів. Відведення акваторії морського порту (надання у користування) адміністрації морських портів України здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України відповідно до закону. Збільшення території морського порту може відбуватися за рахунок штучно створених земельних ділянок та земельних ділянок, які відведені в установленому законодавством порядку для розміщення, обслуговування та будівництва об’єктів портової інфраструктури, підприємств, основні продукція та/або сировина яких є об’єктами експортно-імпортних операцій і обслуговуються як вантажі у морському порту.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами” від 05.12.2023 № 1278

Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами (далі – ліцензія), а також визначають вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов’язкових до виконання під час провадження такої діяльності.

Ці Ліцензійні умови не поширюються на ліцензування господарської діяльності з перевезення небезпечних відходів.

Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які в повному обсязі або частково провадять чи мають намір провадити господарську діяльність з управління небезпечними відходами.

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕНННЯМИ, адже ліцензування знову опинилося/залишилося у Міндовкіллі, а процес прийняття рішення щодо ліцензування непрозорий та не передбачає участі громадськості, та залучення до ліцензування органів місцевого самоврядування чи місцевих органів влади.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів” від 19.12.2023 № 1328

Цією постановою визначено процедуру видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів.

Суб’єкти господарювання, які мають намір або здійснюють операції з оброблення відходів відповідно до Закону України «Про управління відходами», зобов’язані отримати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів до початку своєї діяльності. Дозвіл видається суб’єкту господарювання, який здійснює операції з оброблення відходів на одному чи кількох об’єктах оброблення відходів.

Дозвіл видається суб’єкту господарювання після отримання висновку з оцінки впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», яким визначено допустимість провадження планованої діяльності та екологічні умови її провадження, за умови, що діяльність, оцінена зазначеним висновком, не зазнала розширень та змін, передбачених п. 22 ч. 2 та п. 14 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМ: дозвільним органом, згідно ст.21 Закону «Про управління відходами» має бути центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління відходами, а не Міндовкілля. Хоча такий орган не створено, Міндовкілля не має у планах його створювати і сконцентровує на собі всі дозвільні повноваження, обходячи органи державної влади на місцях.

Проєкту наказу Міндовкілля «Про затвердження Інструкції про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду»

Наказ скасовує стару застарілу Інструкцію про зміст та складання документації державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 лютого 2005 року № 67, та затверджує нову, яка приведена у відповідність до норм законів України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», «Про публічні електронні реєстри», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Нова Інструкція має на меті забезпечення заінтересованих державних органів, підприємств, установ та організацій інформацією щодо ПЗФ, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил тощо, передбачених законодавством України, назріла необхідність розроблення повної та структурованої кадастрової системи територій та об’єктів ПЗФ, у якій можуть архівуватися надійні, точні та актуальні дані про ПЗФ і забезпечуватися взаємодія з публічними електронними реєстрами або інформаційно-комунікаційними системами органів виконавчої влади та відомств.

Проєктом Інструкції не визначено обсяг даних ДКПЗФ, до якого буде забезпечуватися загальний доступ, а також передбачено оприлюднення у формі наборів відкритих даних лише незначний обсяг інформації, що входить до ДКПЗФ. Звертаємо увагу, що будь-яка інформація може обмежуватися в доступі лише на підставі та в порядку, передбаченому ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

СХВАЛЮЄМО З ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ

Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08 листопада 2006 року № 490»

Проєктом акта передбачено визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08 листопада 2006 року № 490 «Про затвердження зразків Посвідчення про державну реєстрацію, дозволу на використання залишків пестицидів і агрохімікатів, дозволу на виготовлення та застосування дослідних партій вітчизняних пестицидів і агрохімікатів і зразка етикетки», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2006 року за № 1226/1310.

Чинним законодавством України не передбачено повноважень Міндовкілля на затвердження зазначених зразків документів, а саме:

• Законами України «Про пестициди і агрохімікати» (далі – Закон) та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» не передбачено наявності дозволу на використання залишків пестицидів і агрохімікатів і дозволу на виготовлення та застосування дослідних партій вітчизняних пестицидів і агрохімікатів;

• Законом та Порядком проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1996 року № 295 (далі – Порядок) не передбачає видачі посвідчення про державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів, а також повноважень Міндовкілля на затвердження зразка етикетки пестицидів і агрохімікатів.

Слід зазначити, що Законом України від 16 листопада 2022 р. № 2775-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами» внесено зміни до статті 10 Закону та передбачено перелік відомостей, які зазначаються в етикетці кожної товарної одиниці пестициду або агрохімікату, крім тих, що використовуються для державних випробувань та/або наукових досліджень.

СХВАЛЮЄМО

Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717” від 22 грудня 2023 р. № 1370

Тож, 1 січня 2024 року мала б вступити у дію урядова поетапна заборона на використання фосфатів як у побутовій, так і у промисловій хімії. Проте 22 грудня 2023 року Урядом було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 717 “Про затвердження Технічного регламенту мийних засобів”.

Тобто, 22 грудня у зв’язку із внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України було відтерміновано поетапне обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору у мийних засобах – через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

НЕ СХВАЛЮЄМО