27 вересня 2022 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1073, якою затвердив Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (далі – порядок). Детально про запроваджені цією постановою законодавчі вимоги щодо поводження з відходами руйнації в Україні ми вже писали, з ними можна ознайомитися тут.
Ми вирішили з’ясувати, як ці вимоги реалізовуються на практиці, для цього надіслали запити до органів місцевого самоврядування міст обласних центрів (а саме Запорізької міської ради, Житомирської міської ради, Дніпропетровської міської ради, Львівської міської ради, Сумської міської ради, Одеської міської ради, Херсонської міської ради, Хмельницької міської ради, Полтавської міської ради), оскільки відповідно до Порядку, виявлення та облік відходів від руйнувань організовує виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (військова адміністрація населеного пункту у разі її утворення), що здійснює на відповідній території організацію та координацію поводження з відходами від руйнувань (далі – уповноважений орган). В запиті ми ставили питання щодо виконання ключових вимог Постанови.
Варто зазначити, що незважаючи на чіткі питання, ми отримали досить узагальнені та не достатньо повні відповіді. Для прикладу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради відповіло коротко, що станом на 08 квітня 2024 року відходів від руйнувань на території Полтавської міської територіальної громади не утворювалось. Хоча в засобах масової інформації можна знайти повідомлення про вибухи в Полтаві, для прикладу 01 листопада 2022 року, тобто після вступу в силу вимог Постанови. Це вочевидь свідчить про не надто ретельне виконання такими органами вимог Постанови та відсутність запитуваної інформації. Проте висновки перенесемо на кінець, а поки детально проаналізуємо стан виконання Постанови по кожній категорії питань.
Щодо обліку відходів від руйнувань, що утворилися на території громади
Відповідно до п. 6, 7 Порядку, виявлення та облік відходів від руйнувань організовується уповноваженим органом, зокрема за результатами оглядів пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, розгляду заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, засобів масової інформації, центральних органів виконавчої влади, військових формувань чи надходження інформації про виявлення відходів від руйнувань. Облік відходів від руйнувань здійснюється на місці їх утворення або на місцях тимчасового зберігання чи інших об’єктах поводження з відходами за формою згідно з додатком 2 до вищевказаного Порядку.
Уповноважені органи подають до облдержадміністрацій інформацію про відходи від руйнувань щомісяця не пізніше 5 числа. Узагальнена інформація щодо відходів від руйнувань подається Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями до Мінінфраструктури не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Інформацію про виявлення та облік відходів від руйнувань уповноважений орган розміщує на власному офіційному веб-сайті.
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, станом на квітень 2024 року в Україні утворилося всього 223237,3 тонн відходів від руйнувань. Якщо говорити в розрізі по областях, то в Дніпропетровській області утворилося 587,9 тонн відходів від руйнувань, в Донецькій – 4429,7 тонн, в Житомирській – 8,0 тонн, в Запорізькій – 5343 тонн, в Івано-Франківській – 1,6 тонн, в Київській – 189229,4 тонн, в Кіровоградській – 14,6 тонн, у Львівській – 2015,8 тонн, в місті Києві – 1078,1 тонн, в Миколаївській – 6010,3 тонн, в Одеській – 1902,2 тонн, в Рівненській 82,03 тонн, в Сумській – 726,0 тонн, в Тернопільській – 10,2 тонн, в Харківській – 1123,5 тонн, в Хмельницькій – 1362,1 тонн, Черкаській – 2612,9 тонн, Чернігівській – 6700,0 тонн. Чернівецька область подала інформацію про кількість утворених відходів у об’ємі 36092,6 метрів кубічних. По Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Луганській, Полтавській, Херсонській областях інформація в міністерства відсутня.
Якщо говорити про виконання обов’язку щодо обліку та звітування уповноваженими органами, то лише три міські ради надали нам заповнені форми обліку відходів згідно з Додатком 2 (Львівська, Хмельницька та Одеська), хоча інформацію про обсяги утворених відходів загалом повідомили 6 рад (Запорізька, Дніпровська, Львівська, Сумська, Одеська, Хмельницька). В основному такий облік здійснюється на місцях тимчасового зберігання відходів руйнації. Відтак, та частина відходів, яка залишається на місцях їхнього утворення, не облікована і не відображена в офіційній статистиці. Згідно наданої інформації в Запорізькій громаді утворилося 2844,3 тонн, в Дніпровській – 110 тисяч тонн (ред. мабуть мало бути 110 тонн), у Львівській – 1200 тонн, у Сумській – 284, 59 тонн, в Одеській громаді утворилося 12 284,5 тонн відходів руйнації, в Хмельницькій – 776 тонн. Проте на своїх сайтах вищевказані ради такої інформації в супереч вимогам Постанови не публікують.
Щодо місць зберігання відходів від руйнувань
Відповідно до п. 17, 25 Постанови, не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об’єктів поводження з відходами. Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями у разі утворення на відповідній території (територіях) відходів від руйнувань в обсягах, що перевищують потужність наявних об’єктів поводження з відходами, або за відсутності таких об’єктів на відповідних територіях приймається рішення про розміщення місць тимчасового зберігання.
В кожній опитаній громаді (крім Полтавської, яка повідомила, що в них не утворювалося відходів від руйнувань), визначено місця зберігання таких відходів. Так у м. Запоріжжя таким місцем є полігон твердих побутових відходів № 1. За даними Запорізької міської ради його потужність дозволяє розміщення відходів від руйнувань, однак з метою забезпечення швидкого перевезення та розміщення відходів від руйнувань при проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у пошкоджених будівлях та спорудах, які територіально віддалені від ПТПВ № 1, рішенням Ради оборони Запорізької області додатково таким місцем тимчасового зберігання відходів визначено об’єкт незавершеного будівництва полігону твердих побутових відходів № 3.
У Дніпрі в кожному районі міста є майданчик для тимчасового зберігання відходів, але, згідно інформації Департаменту екологічної політики Дніпровської міської ради, весь обсяг відходів вивозиться на майданчик Комунального підприємства «Еко Дніпро», статутною діяльністю якого, серед іншого, є збирання, перевезення та зберігання відходів будівництваi.
Херсонська міська рада повідомила, що вивезення відходів від руйнувань із зруйнованих та пошкоджених об’єктів на території громади не буде здійснюватися до завершення активної фази бойових дій, на даний час вирішується питання щодо організації місця тимчасового зберігання та первинного сортування. Інформацію про кількість утворених відходів Херсонська міська рада також не надала.
У Сумах станом на квітень 2024 року основна кількість відходів руйнації, яка утворилася внаслідок російської агресії знаходиться на місці руйнації. Виконавчий комітет Сумської міської ради звернувся до сумської ОВА з потребою у виділенні окремої ділянки для розміщення місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань та запропонував до розгляду 2 ділянки, однак остаточного рішення на разі не прийнято.
Для належної організації місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань Виконавчий комітет Одеської міської ради визначив місцем тимчасового зберігання відходів від руйнувань територію звалища ТПВ-2. На полігоні відведено окрему територію та забезпечено облік відходів.
Схожа ситуація і в Житомирі, де відходи руйнації після демонтажу зруйнованих будівель вивозяться на Житомирський міський полігон ТПВ. На тих об’єктах, які поки що не демонтовані, відходи зберігаються на місці їх утворення. Також Виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив, що до прийняття Постанови 1073 відбувалося захоронення відходів руйнації на цьому ж полігоні.
Місцем тимчасового зберігання відходів від руйнувань на території Хмельницької міської територіальної громади також визначено міський полігон ТПВ. Як повідомило Управління комунальної інфраструктури потужності полігону вистачає для приймання таких відходів, відтак рішення щодо визначення інших місць не приймалося.
У Львівській міській територіальній громаді відходи від руйнувань зберігаються на майданчику тимчасового зберігання по вул. Лева Броварського у м. Львові. Окрім того вкінці 2023 року Львівська міська рада надала до Львівської обласної військової адміністрації пропозиції щодо земельних ділянок для місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, проте станом на квітень 2024 року такі пропозиції все ще перебувають на розгляді ОВА.
Щодо сортування відходів від руйнувань та їх повторного використання
Відповідно до вимог п. 4 Постанови, поводження з відходами від руйнувань передбачає комплекс організаційно-технічних заходів та робіт (операцій), що здійснюються з метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення таких відходів.
Відходи від руйнувань після сортування можуть бути використані як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси.
Уповноважений орган зобов’язаний вживати заходів щодо (після їх оброблення (перероблення) – у разі потреби) під час реалізації проектів будівництва, щодо яких він є замовником будівництва, та сприяти використанню відходів від руйнувань іншими замовниками будівництва.
Комплексний аналіз норм Постанови, зокрема п. 19, 20, 28, дає можливість стверджувати, що Постанова надає законодавчу можливість відсортовувати різні компоненти відходів на кожній стадії поводження з ними, як на місці їх утворення (під час первинного розчищення території, демонтажу пошкоджених чи зруйнованих об’єктів, остаточного розчищення території після демонтажу), так і безпосередньо на місцях їх тимчасового зберігання.
Проте з отриманих відповідей інформацію про сортування відходів та їх облік надала лише Одеська міська рада. Департамент благоустрою міста Одеської міської ради поінформував, що у разі можливості організовує роботи щодо попереднього сортування та відокремлення небезпечних відходів, що утворилися внаслідок робіт з демонтажу. Демонтаж здійснюють підрядні організації, що мають відповідну кваліфікацію, досвід та документи, що дають право на виконання відповідних робіт з урахуванням вимог охорони праці та усіх вимог промислової безпеки. Так, відповідно до Форми 2, внаслідок демонтажу пошкоджених та знищених об’єктів на території Одеської громади утворилося 12 284,47 тонн суміші або окремих фракцій бетону, цегли, облицювальної плитки і кераміки; 51,934 тонн деревини; 7,5805 тонн деревини, скла та пластмаси, що містять не безпечні речовини або забруднені ними; бітумних сумішей(зокрема у вигляді пошкодженого асфальтобетону) – 31,525 тонн; змішані метали становлять 1,395 тонн; відходи металів, забруднені небезпечними речовинами – 2,88 тонн; кабелі – 0,004 тонн; ізоляційні матеріали – 2,093 тонни; окремо відсортовані матеріали та вироби, що містять азбест; інші змішані компоненти відходів від руйнувань становлять 430,3840 тонн. Всі ці відходи зберігаються на території звалища ТПВ-2. Як бачимо частка змішаних відходів досить суттєва, проте Одеська міська рада рухається в правильному напрямку і повинна стати прикладом для інших громад в питанні сортування відходів знесення, в тому числі відокремлення небезпечних відходів. До слова, жодна інша рада не відповіла, що вона забезпечує відокремлення хоча б небезпечних відходів під час розчищення постраждалих територій та об’єктів.
Інші опитані громади повідомили, що сортування не проводиться, або не надали відповіді на це питання, що ми теж розцінюємо як підтвердження відсутності сортування відходів руйнувань. Причини називали різні. За даними Львівської міської ради на місці утворення відходи не сортуються у зв’язку з необхідністю оперативного розчищення території та забезпечення швидкого відновлення інфраструктури та життєдіяльності міста. На місці тимчасового зберігання ЛМР не забезпечує сортування відходів у зв’язку з обмеженими силами та засобами. Управління комунальної інфраструктури Хмельницької міської ради повідомило, що здійснити сортування таких відходів технічно неможливо. Департамент екологічної політики Дніпровської міської ради повідомив, що сортування не здійснюється, але бетон і цегла становить 60-65 %. Яким чином визначений даний відсоток у відповіді не уточнено.
Інші міські ради не пояснювали причин, з яких вони не сортують відходи від руйнувань, але самі ж підтверджують, що відсутність сортування не дозволяє їм достеменно визначити компоненти цих відходів та їх об’єми. Зокрема таку відповідь дала Житомирська міська рада.
Враховуючи те, що сортування не проводиться, утворені відходи не використовуються повторно під час реалізації проектів будівництва, що підтвердили самі уповноважені органи у своїх відповідях.
Варто зауважити, що Постанова не зобов’язує уповноважені органи сортувати відходи, а лише рекомендує робити це за можливості. Відтак говорити про порушення норм Постанови немає підстав, проте ми спостерігаємо доволі погану практику, яку формують уповноважені органи в цьому напрямку.
Висновки
Проаналізувавши стан виконання уповноваженими органами постанови Кабінету Міністрів України № 1073 від 27 вересня 2022 р. «Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків» експерти ЕПЛ побачили, що по факту уповноважені органи не ведуть належним чином облік відходів, що утворюються на території їхніх громад внаслідок збройної агресії російської федерації. Такий облік ведеться лише в процесі вивезення відходів на місцях їх тимчасового зберігання, проте багато відходів залишаються на місцях їхнього утворення та не попадають в офіційну статистику, оскільки облік відходів на місці утворення не здійснюється.
Сортування практично не проводиться, а відтак немає можливості забезпечити повторне використання цих відходів у процесі будівництва нових об’єктів. Мабуть найгіршим моментом в цьому питанні є те, що окремий відбір небезпечних відходів, а також азбесту, також не проводиться. Всі зібрані відходи руйнації та демонтажу пошкоджених та знищених будівель зберігаються на полігонах в змішаному невідсортованому вигляді, а відтак можуть містити небезпечні та азбестовмісні відходи та негативно впливати на стан довкілля та здоров’я людей, які ці відходи збирають та вивозять.
Для того, аби сказати, яка ситуація на місцях тимчасового зберігання відходів руйнації, чи відповідають такі місця вимогам, встановленим п. 26 – 29 Постанови потрібно, як мінімум, уповноважити департаменти екології при ОДА погоджувати виділення таких місць, органи місцевого самоврядування уповноважити періодично вести моніторинг за їхнім екологічним станом, а органи ДЕІ здійснювати перевірки таких місць. Проте Постанова таких повноважень не передбачила, а відтак дане питання залишається на моральній відповідальності уповноважених органів та обласних військових адміністрацій, які визначають місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань.
Якщо описати ситуацію загалом, то можна сказати, що уповноважені органи організовують вивезення відходів руйнації швидше у зв’язку з необхідністю оперативного розчищення території та забезпечення швидкого відновлення життєдіяльності громади, а не з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини, на що була і є спрямована Постанова.
Разом з тим вимоги постанови є недостатніми для забезпечення поставленої мети, що ми маємо можливість вже зараз спостерігати на практиці. А тому потрібно внести відповідні доповнення до вже існуючих норм, які б допомогли усунути описані вище прогалини.
Рекомендації
Якщо ми говоримо про відповідальне поводження з відходами руйнації з метою мінімізації негативного впливу таких відходів на довкілля та здоров’я людини то потрібно міняти підхід до поводження з такими відходами.
Зокрема потрібно вжити таких заходів:
Уповноважити департаменти екології при обласних військових адміністраціях погоджувати проекти рішень про виділення місць тимчасового зберігання відходів руйнації на предмет відповідності таких місць вимогам п. 26 – 29 Постанови, а органи місцевого самоврядування зобов’язати періодично вести моніторинг за ключовими показниками складових довкілля в цих місцях (стан повітря, води, ґрунту, умов зберігання тощо), а також передбачити періодичні планові перевірки таких місць органами Державної екологічної інспекції.
Належним чином вести облік відходів. При чому варто окремо вести облік відходів, вивезених в місця тимчасового зберігання, і окремо оцінювати обсяги відходів, які зберігаються в місцях їхнього утворення, що надасть краще розуміння масштабів проблеми та можливість планування необхідних ресурсів на їх вирішення.
Визначити пріоритети. Варто в Постанові чітко передбачити, що є пріоритетним під час поводження з відходами руйнації – якомога швидше розчищення території, чи якісна організація поводження з відходами. Зокрема сортувати відходи варто саме на місці їхнього утворення (під час первинного розчищення території, демонтажу чи остаточного розчищення території) адже саме тоді можна найбільш якісно відсортувати утворені компоненти відходів для їх безпечного зберігання та повторного використання.
Розробити програми поводження з такими відходами та передбачити їх фінансування. Відходи від руйнувань не можуть зберігатися в місцях тимчасового зберігання необмежений час. Ми не повинні чекати закінчення війни. З часом окремі компоненти відходів можуть втрачати свою ресурсну цінність і ставати непридатними до повторного використання, зважаючи на умови, в яких вони зберігаються – переважно в змішаному вигляді на полігонах під відкритим небом.
______________________
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
