Часто власники майна вважають, що можуть використовувати свою власність як заманеться. Так, чинне законодавство закріплює можливість використання власником майна на власний розсуд і гарантує невтручання держави у здійснення громадянами права власності. Проте, важливо розуміти, що законодавство вимагає і від власника виконання певних норм та приписів, в тому числі екологічного та санітарного законодавства, правил добросусідства. Конституція України і Цивільний кодекс України визначають, що власність зобов’язує, а отже, право власності не є абсолютним.
Речення друге, третє абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 16 жовтня 2008 року № 24-рп/2008 вказує, що право власності, в тому числі й приватної, не є абсолютним. Його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов’язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян. Із повним текстом цього рішення КСУ можна ознайомитися тут: http://surl.li/tytdp.
Із проблемою меж здійснення права власності та дотримання власником вимог екологічного та санітарного законодавства, правил добросусідства неодноразово розбирався Верховний Суд.
Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 07 червня 2018 року у справі 725/5551/16-ц, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов’язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об’єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов’язків власник зобов’язаний додержуватись моральних засад суспільства. Повний текст постанови тут: http://surl.li/tyvgl.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 323/1862/16-ц (повний текст тут: http://surl.li/tyvmb), вказано, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов’язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі (частини перша-п’ята статті 319 ЦК України).
Ця ж постанова ВС містить такий висновок: «Вирішуючи спір, суди, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши неведені вище норми матеріального права, дійшли правильного висновку про те, що спірна огорожа не відповідає державним будівельним нормам на момент її встановлення та на час розгляду справи судом, оскільки ця огорожа (паркан) є суцільною, вищою за 2 м, встановлена з порушенням правил добросусідства між землекористувачами, встановлених статтею 103 ЗК України, яка зобов’язує власників та користувачів земельних ділянок обирати такі способи їх використання, за яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (в тому числі затінення ділянки). Відповідач, як власник спірної огорожі, зобов’язаний дотримуватись вимог, встановлених правилами благоустрою, та привести належне йому майно у відповідність до чинних вимог благоустрою».
Верховний Суд у постанові у справі № 646/3972/16-ц від 28 лютого 2019 року вказав, що відповідно до частин другої-четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Із повним текстом постанови можна ознайомитись тут: http://surl.li/tyvpo.
Відповідно до постанови ВС від 01 квітня 2021 року у справі № 365/258/19 (посилання на повний текст: http://surl.li/tyvqi) , у статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Статтею 319 ЦК України визначено, що власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує принцип поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства.
Згідно із позицією ВС у постанові по справі № 524/955/21 від 04 квітня 2024 року (воний текст тут: http://surl.li/tyvum) , власність не тільки надає переваги, а й покладає певні обов`язки на власників майна. Це конституційне положення гарантує дотримання принципу забезпечення балансу між інтересами власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктів власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, усього суспільства.
Бачимо, що право власності не є абсолютним і має певні законодавчі обмеження, що регулюють його здійснення. Конституція України та Цивільний кодекс України чітко встановлюють, що власність зобов’язує і не може використовуватися на шкоду людині, суспільству, правам, свободам та гідності громадян. Це положення підкріплене рішеннями Конституційного Суду України та Верховного Суду, які наголошують на необхідності дотримання власниками майна екологічних і санітарних норм, правил добросусідства та інших законодавчих вимог.
Зокрема, Верховний Суд послідовно наголошує на тому, що власник повинен здійснювати своє право з урахуванням інтересів суспільства, інтересів інших власників та користувачів, а також дотримуватися моральних засад суспільства.
Отже, власники майна зобов’язані використовувати свою власність не тільки в своїх інтересах, але й поважати інтереси інших осіб та суспільства загалом. Це включає дотримання екологічних стандартів, санітарних норм і правил добросусідства. Недотримання цих вимог може призвести до правових наслідків, включаючи судові позови та обов’язок приведення стану чи використання майна у відповідність до чинних норм.
Ці та інші актуальні судові рішення, що стосуються питань довкілля, можна знайти у «Реєстрі судових рішень з питань, що стосуються довкілля», який веде ЕПЛ, за посиланням: http://caselawepl.org.ua
