Учора відбулася робоча зустріч щодо перспектив розгляду й ухвалення законопроєкту № 3091 про державний екологічний контроль, або іншими словами про реформу Державної екологічної інспекції. Нагадаємо, епопея з розглядом цього питання триває 7 років. У 2021 р. проєкт закону вже був проголосований у першому читанні, проте взяв паузу на доопрацювання.
Сьогодні Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, Міндовкілля, експертне середовище докладають великі зусилля, аби зрушити питання з мертвої точки. Учора головні положення оновленого проєкту презентували колегам з Представництва ЄС в Україні, з директоратів ЄК заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олена Крамаренко, директор ЕПЛ Олена Кравченко і еколог АНТС Олег Листопад. Це спілкування відбулося в контексті виконання плану щодо реалізації розділу 27 «Довкілля і зміна клімату» в рамках переговорного процесу про членство України в ЄС.
За словами Олени Крамаренко, законопроєкт про державний екоконтроль є одним з головних у пакеті документів, які планує ухвалити Україна для наближення свого законодавства до норм ЄС.
Потреба у запровадженні нових механізмів екологічного контролю зумовлена низькою ефективністю чинних процедур, наголосила вона. Робота ДЕІ побудована на застарілих принципах й не відповідає вимогам сьогодення. Через це, сказала Олена Крамаренко, існує нагальна потреба осучаснити засади державного екоконтролю.
Лише за період від 2017 до 2020 років ДЕІ не провела понад 7000 запланованих перевірок суб’єктів господарювання. А позови щодо відшкодування збитків, завданих довкіллю, часто не доводяться до кінця.
ЕПЛ, як організація, що брала участь у розробці законопроєкту № 3091, виступила співорганізатором презентації і допомогли розкрити колегам основні складові проєкту закону. Зокрема, Олена Кравченко зазначила, що даним проєктом закону передбачена нова мета і завдання державного екологічного контролю. Мета екоконтролю – забезпечення захисту довкілля, життя та здоров’я людини, гарантування екологічної безпеки та збереження природних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні, подолання наслідків збройної агресії, забезпечення відшкодування екологічної шкоди. Завдання екоконтролю – запобігання погіршенню стану довкілля, забезпечення додержання вимог законодавства про ОНПС підконтрольними суб’єктами, усунення екологічної шкоди, в тому числі подолання наслідків збройної агресії, відшкодування шкоди довкіллю та втрат екосистемних послуг.
Олена також зазначила, що законопроєкт встановлює нові порядки проведення перевірок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, проведення перевірок щодо суб’єктів господарювання, проведення оперативних заходів: рейдів, патрулювань та реагувань на виклики. Планові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання плануються, виходячи із ступеня ризику для довкілля від провадження господарської діяльності. Ступені ризику розділено на 3 рівні: високий ступінь ризику (топ 100 забруднювачів), перевіряються планово один раз на рік; середній ступінь ризику – один раз на три роки; незначного ступеня ризику – не проводяться. Перевірки підприємств високого ступеня ризику для довкілля проводитимуться протягом 15 днів. Перевірки підприємств середнього ступеня ризику для довкілля проводитимуться протягом 10 днів.
Позапланові перевірки з дотримання вимог природоохоронного законодавства будуть відбуватися за вичерпним переліком підстав, передбачених законом, щоб унеможливити зловживання зі сторони екологічної інспекції. Олена також підкреслила, що проєкт закону спрямований на подолання прогалин і колізій для унеможливлення недопусків органу державного екологічного контролю до перевірки.
Значна частина проєкту закону присвячена юридичній відповідальність суб’єктів господарювання за порушення природоохоронного законодавства. Зокрема, порушення природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання тягне за собою господарсько-правову та цивільно-правову відповідальність (відшкодування шкоди, в тому числі заподіяної довкіллю). Проєктом закону визначається чіткий перелік порушень, за вчинення яких накладаються адміністративно-господарські санкції. Розміри адміністративно-господарських штрафів відповідають ступеню соціальної шкідливості вчиненого порушення (високі), в тому числі штраф за недопуск до перевірки. Процедура накладення адміністративно-господарських санкцій також врегульована цим проєктом закону, – додала Олена Кравченко.
Представник АНТС Олег Листопад навів приклади уникання порушниками відповідальності через недоліки діючого наразі закону. Зокрема, через недопуск екоінспекторів на територію підприємств-порушників, обмеження прав юридичних осіб (у тому числі неурядових організацій) ініціювати перевірки тощо. Тож еколог висловив сподівання, що з ухваленням законопроєкту 3091 ефективність роботи екоінспекторів суттєво зросте, а громадськість і бізнес матимуть можливість стежити за доцільністю і правильністю перевірок завдяки новим інструментам – відеофіксації перевірок, доступності для ознаймлення актів, приписів, протоколів тощо.
ЕПЛ, АНТС дякують Представництву ЄС в Україні, представникам Європейської комісії за співпрацю у просуванні реформи. Ми і надалі готові робити все від нас залежне для наближення українського природоохоронного законодавства до європейських норм!
