Зупинення діяльності підприємства у сфері управління небезпечними відходами, яка становила загрозу довкіллю є обґрунтованим заходом, спрямованим на забезпечення екологічної безпеки та захист докілля. Даний крок дозволяє запобігти подальшому негативному впливу на природні ресурси, здоров’я населення та екосистеми.
Цей випадок підкреслює важливість забезпечення належного виконання екологічного законодавства та застосування заходів державного контролю для запобігання порушенням.
Деталі:
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 640/20914/21 розглянув адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація» щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113155924).
Оскаржені рішення:
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року.
Короткий зміст позовних вимог:
Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулася до суду з позовом до ТОВ «Рекультивація», у якому вимагала зупинити виконання робіт і надання послуг у сфері управління з небезпечними відходами до усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки від 12 липня 2021 року №02-915. Відновлення діяльності передбачалося лише після отримання Державною екологічною інспекцією повідомлення про усунення всіх порушень, підтверджених результатами здійснення заходів державного нагляду (контролю).
Позовні вимоги обґрунтовувалися невиконанням відповідачем пунктів 8, 10, 11 припису від 29 січня 2021 року, що було підставою для часткового зупинення діяльності підприємства у зв’язку з порушенням законодавства про охорону довкілля.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року, позовні вимоги були задоволені повністю.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив, що захід реагування у вигляді зупинення діяльності відповідача був спрямований на зменшення ризиків негативних наслідків для довкілля. Рішення було ухвалене через відсутність добровільного виконання відповідачем припису Державної екологічної інспекції Столичного окркгу від 29 січня 2021 року.
Короткий зміст і обґрунтування вимог касаційної скарги:
ТОВ «Рекультивація» подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтуванні скарги зазначено, що суди неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення на той час Закону України «Про відходи» та відповідних підзаконних актів. Відповідач стверджував, що він здійснює утилізацію нетоксичних будівельних відходів, а не їх видалення, що не потребує складання паспорту місця утилізації відходів.
Скаржник наголошував на відсутності остаточного висновку Верховного Суду щодо тлумачення відповідних норм законодавства, що виключає обов’язковість складання такого паспорта.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників:
Касаційна скарга була подана 27 березня 2023 року. Верховний Суд ухвалою від 2 травня 2023 року відкрив касаційне провадження, витребував справу та запропонував позивачу надати відзив. Ухвалою від 30 серпня 2023 року справу призначено було до письмового розгляду без повідомлення учасників. Жодних клопотань учасниками справи заявлено не було. Від позивача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій:
Судами було встановлено, що ТОВ «Рекультивація» не виконало вимог припису Державної екологічної інспекції Столичного округу від 29 січня 2021 року, зокрема: не обладнало локальні мережі для контролю за якісним станом підземних вод; не вело облік кількості та складу відходів; не провело інвентаризацію місць видалення відходів та не склало паспорт місця видалення.
Ці порушення були підтверджені актом перевірки від 12 липня 2021 року №02-915. Державна екологічна інспекція Столичного округу звернулася до суду через потенційну загрозу довкіллю від діяльності підприємства.
Позиція Верховного Суду:
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи:
Верховний Суд, оцінюючи обставини справи та доводи касаційної скарги у межах статті 341 КАС України, зазначав наступне:
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частини перша, друга і третя статті 242 КАС України визначають, що судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Законність передбачає відповідність нормам матеріального права, а обґрунтованість – повне і всебічне з’ясування обставин справи.
Верховний Суд встановив, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону.
Стаття 3 Конституції України визначає людину, її життя і здоров’я найвищою соціальною цінністю. Власність, відповідно до статті 13 Конституції, не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству. Стаття 16 Конституції покладає обов’язок на державу забезпечувати екологічну безпеку, а стаття 50 гарантує право на безпечне довкілля.
Верховний Суд зазначив, що в умовах конкуренції між суспільним інтересом і приватними правами (зокрема, правом на підприємницьку діяльність) пріоритетним є забезпечення екологічної безпеки.
Аналіз порушень ТОВ «Рекультивація»:
Невиконання пункту 8 припису: ТОВ «Рекультивація» зобов’язали обладнати мережу спостережувальних свердловин для контролю за якісним станом підземних вод. Відповідач надав договори та документи про виконання робіт, однак суди встановили, що надані документи не підтверджують відповідність свердловин їх функціональному призначенню.
Невиконання пункту 10 припису: відповідач був зобов’язаний вести первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів. Судом встановлено, що відповідачем не підтверджено ведення такого обліку належними доказами. Закон України на той момент «Про відходи» зобов’язував суб’єктів господарювання вести облік відходів і подавати статистичну звітність. Порядок ведення обліку визначено постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 року №2034.
Згідно з пунктом 3 Наказу №342 від 7 липня 2008 року, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, у діяльності яких утворюються відходи або використовуються пакувальні матеріали, зобов’язані вести первинний облік за типовою формою. ТОВ «Рекультивація» не надало доказів ведення такого обліку.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Рекультивація» зобов’язане складати паспорти місць видалення відходів, але не паспорти місць утилізації. При цьому підприємство не виконало приписів державного органу щодо інвентаризації та паспортизації.
ТОВ «Рекультивація» порушило законодавчі вимоги щодо обліку та інвентаризації відходів, а також не підтвердило належне виконання приписів Державної екологічної інспекції Столичного округу. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність порушень та невиконання встановлених вимог.
При цьому Суд звернув увагу на те, що захід реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення робіт та надання послуг є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні територіальним органом Державної екологічної інспекції такого заходу реагування до підприємств, які вчинили правопорушення у сфері охорони довкілля, та задоволення обраного заходу судом, має враховуватися принцип співмірності такого заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися неусунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача – суб`єкта господарювання з однієї сторони та інтересами особи, суспільства та держави – з іншої сторони. Застосування заходів реагування у сфері охорони довкілля є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю і здоров`ю людей та загрози забруднення довкілля. Через застосування у судовому порядку Державною екологічною інспекцією Столичного округу заходу реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення робіт та надання послуг до суб`єктів господарювання, які здійснили правопорушення у сфері охорони довкілля, держава також забезпечує виконання конституційних гарантій стосовно реалізації права кожного на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
Колегія суддів Верховного Суду, зважаючи на особливий характер діяльності відповідача, а саме: управління з відходами (у тому числі, небезпечними), погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах знайшло підтвердження недотримання ТОВ «Рекультивація» вимог законодавства у частині ведення первинного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, знешкоджуються та видаляються, а також встановлено недотримання позивачем вимог щодо інвентаризації та паспортизації місць видалення відходів, що може призвести до забруднення довкілля та створити загрозу для життя і здоров`я людей внаслідок забруднення довкілля.
Відповідно до статті 2 КАС України, суди перевіряють, чи є рішення пропорційним щодо негативних наслідків для прав та інтересів особи та цілей, яких має досягти рішення. Верховний Суд підтвердив важливість дотримання принципу пропорційності у всіх публічних інтересах, зокрема, у питаннях екології.
Державна екологічна інспекція видала припис, який не було оскаржено ТОВ «Рекультивація», що є порушенням обов’язку виконати вимоги щодо усунення порушень. За неналежне виконання припису з боку підприємства було ініційовано зупинення робіт у сфері управління з небезпечними відходами.
Отже, касаційну скаргу ТОВ «Рекультивація» залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін.
Тож, Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекультивація», підтвердив законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій. Суд дійшов висновку, що ТОВ «Рекультивація» не виконало вимоги припису Державної екологічної інспекції Столичного округу щодо обліку відходів та інвентаризації місць їх видалення, що створює реальну загрозу довкіллю та здоров’ю людей.
Суд також наголосив на важливості дотримання принципу пропорційності при застосуванні заходів реагування у сфері охорони довкілля, зокрема у випадку, коли порушення можуть призвести до значних негативних наслідків для довкілля та безпеки громадян. Верховний Суд підтвердив, що зупинення діяльності ТОВ «Рекультивація» було законним заходом, спрямованим на попередження екологічних ризиків.
