Прес-реліз
Сьогодні в Українському кризовому медіа центрі відбувся прес-брифінг «Цифрові інструменти дослідження та візуалізації факторів впливу воєнних дій на стан довкілля» організований МБО «Екологія-Право-Людина».
З початком повномасштабного вторгнення в Україну особливо гостро постало питання щодо методів відслідковування впливів воєнних дій на довкілля і науковці почали застосовувати різні методи та інструменти для отримання ефективних результатів досліджень.
Доктор біологічних наук Анна Куземко зазначила, що починаючи з 2014 року в Україні зроблено значний крок уперед щодо імплементації оселищної концепції у національне законодавство і практику охорони природи. Однак, не зважаючи на те, що наукове підґрунтя було підготовлено для картування біотопів як в межах територій Смарагдової мережі, так і по усій країні, цього на жаль не було зроблено, у тому числі для тих типів біотопів, що охороняються в межах всієї Європи. Сьогодні значна частина типів біотопів України зазнала руйнівних пошкоджень. Це стосується і тих типів, які є унікальними і мають надто вузьке поширення – наприклад поди степової зони чи так звані крейдові бори. Через це, навіть при незначних площах впливів ми можемо втратити ці типи назавжди, що дозволяє розглядати це як екоцид, відповідно до розроблених нами критеріїв. Окрім того, оцінка реальних площ втрат на основі детального картування дозволяє розрахувати втрати можливостей різних типів біотопів надавати екосистемні послуги (екосистемного добробуту). Це може і має бути використано при розрахунку реальних втрат і обсягів відшкодування завданої шкоди довкіллю.
Олександр Гарбар, професор, доктор біологічних наук, поділився результатами роботи зі створення карт та розповів, що оселищний підхід до збереження біорізноманіття є провідною концепцією в сучасній природоохоронній діяльності. Для оцінки втрат оселищного біорізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок воєнних дій важливим етапом є інвентаризація та картографування біотопів, що дозволяє зафіксувати початковий (довоєнний) стан територій. Такі карти необхідні для подальшої оцінки втрат біорізноманіття на оселищному рівні за даними польових обстежень та дистанційного моніторингу об’єктів ПЗФ.
Академік Яків Дідух представив методику польових досліджень і розрахунку збитків, спрямовану на отримання кінцевого результату – відшкодування втрат з урахуванням відновлення природних екосистем. Вона повинна ґрунтуватися на надійній науковій основі з урахуванням ступеню пошкодження, опірності, часу відновлення екосистем та загальновизнаних показниках екосистемних послуг, які не викликали б заперечень у юридичних міжнародних інстанціях.
Про важливість проведення польових досліджень для коректної документації фактів воєнних злочинів проти природи та складання картографічних матеріалів щодо змін в біотопах наголосив професор, доктор біологічних наук Олександр Ходосовцев. Представлені результати досліджень включають основні впливи, серед яких пожежі, фортифікаційні споруди, вирви, військовий джипінг, засмічення, знеліснення, засмічення вибухонебезпечними предметами тощо.
Професор, доктор біологічних наук, Іван Мойсієнко представив результати досліджень впливу війни на екосистеми, зокрема на НПП “Камʼянська Січ”. З часу деокупації національного парку в листопаді 2022 року до нього щороку здійснюються наукові експедиції з метою вивчення шкоди заподіяної воєнними діями та моніторингу відновлення природних комплексів колишнього Каховського водосховища.
Еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська представила онлайн базу даних впливів війни на довкілля, створену ЕПЛ у 2022 році, яка містить зокрема інформацію про пошкодження територій природно-заповідного фонду, територій Смарагдової мережі. Протягом трьох років її вдосконалювали та поступово наповнювали. Дані, висвітлені в базі збиралися з відкритих джерел та за результатами польових досліджень. Еколог окреслила плани з її розширення з включенням карт біотопів.
ЕПЛ продовжує роботу з дослідження та збору даних щодо впливів воєнних дій на довкілля України.
Фото: УКМЦ
