Ми продовжуємо досліджувати інституційну спроможність органів місцевого самоврядування (ОМС) у довкіллєвій сфері. У центрі уваги — адміністративні центри областей, де органи місцевої влади відіграють ключову роль у реалізації екологічної політики на практиці.
Аналіз охоплює організаційну структуру, кадрову спроможність, функціональне наповнення, рівень автономії та прозорості екологічних підрозділів. Наразі завершено перший етап дослідження, який вже дозволяє окреслити типові моделі управління, основні виклики та напрямки для посилення інституційної спроможності.
Що показує попередній аналіз?
Інституційне оформлення — неоднорідне. У Києві, Одесі, Хмельницькому, Львові функціонують окремі департаменти чи управління з питань довкілля. В інших містах екологічні функції інтегровані до департаментів з ширшим функціоналом (ЖКГ, інфраструктура, економіка) або розосереджені між різними підрозділами. Є випадки, коли довкіллєві повноваження реалізуються на рівні районних адміністрацій без окремого структурного підрозділу у міській раді.
Кадрове забезпечення — нерівномірне. Штат коливається від 49 осіб у департаменті довкілля Київської міської ради до 1–2 посад у менших громадах, а в окремих випадках — до вакантних позицій. У частини громад функцію виконують 2–5 осіб, що значно обмежує можливості їх якісного і своєчасного виконання, оперативного реагування на наявні виклики.
Функціонал ОМС у довкіллєвій сфері часто зведений до господарських завдань. Екологічні підрозділи переважно займаються благоустроєм, озелененням, прибиранням, веденням обліку.
Обмежена автономія. Підрозділи, вбудовані у департаменти з іншими пріоритетами, втрачають управлінську ініціативу, а екологічна тематика залишається вторинною. Відсутність окремого статусу не дозволяє впливати на рішення або ініціювати зміни.
Недостатня відкритість і взаємодія з громадськістю. У більшості громад екологічні підрозділи не мають окремих публічних сторінок, не публікують звітність і документи, а громадськість не залучається до формування рішень. У кращому разі — відповідають на звернення.
Чому це має значення?
Органи місцевого самоврядування — це ключова ланка у вирішенні питань поводження з відходами, благоустрою, озеленення, просторового планування, погодження документації та забезпечення участі громади. Їхня спроможність прямо впливає на стан довкіллєвої сладової і якість життя у містах.
Попередні результати показують: за наявності чіткої структури, достатнього штату і належного функціоналу громади здатні ефективно реалізовувати екологічну політику. Водночас більшість міст потребують посилення — як на рівні організації, так і ресурсного забезпечення.
Що далі?
МБО “Екологія-Право-Людина” продовжує дослідження.
Повну версію аналітичного документа буде оприлюднено після завершення дослідження. Ми вдячні представникам громад за співпрацю та сподіваємося, що результати стануть основою для посилення екологічного врядування на місцях.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
