23 вересня 2025 року на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку пролунала підтримка ініціативи щодо визнання екоциду окремим злочином у Римському статуті Міжнародного кримінального суду.
Зокрема, виступі Президента Демократичної Республіки Конго наголошувалося: нищівні дії проти довкілля, такі як масова вирубка лісів, незаконна експлуатація природних ресурсів, масштабне забруднення та наслідки збройних конфліктів, мають кваліфікуватися як злочини проти природи та людства. Особливу увагу було приділено басейну річки Конго, другій за розміром тропічній екосистемі світу та найбільшому наземному поглиначу вуглецю, який за словами Президента Демократичної Республіки Конго, сьогодні перебуває під критичною загрозою.
Ця заява продовжує процес, започаткований у жовтні 2024 року на Конференції ООН з біорізноманіття (COP16) у Колумбії, де Вануату, Фіджі та Самоа представили офіційну ініціативу щодо внесення екоциду до Римського статуту. Влітку 2025 року Африканська міністерська конференція з питань довкілля вперше закріпила екоцид серед континентальних екологічних пріоритетів на 2025–2027 роки, що засвідчило формування міжрегіональної коаліції на підтримку криміналізації екоциду.
Для України ця міжнародна дискусія має безпосереднє значення. Внаслідок повномасштабної війни країна зазнала масштабних екологічних руйнувань: забруднення річок і ґрунтів, спалені ліси, знищення природоохоронних територій. Однак наразі міжнародне право не передбачає чіткої відповідальності за таке серйозне знищення довкілля у мирний та воєнний час.
Поява екоциду в порядку денному ООН означає, що у Міжнародному кримінальному суді може з’явитися новий правовий інструмент, яким у майбутньому зможе користуватися і Україна. Обговорення екоциду на Генеральній Асамблеї демонструє: міжнародна спільнота готується визнавати, що масове нищення природи є злочином, співмірним із геноцидом та злочинами проти людяності.
