Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам» від 02.07.2025 року
Державною регуляторною службою України було прийнято рішення від 09.05.2025 № 46 «Про необхідність усунення Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі – Рішення № 46), яким зобов’язано Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України внести зміни до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.10.2023 № 729 «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2023 № 2099/41155, (далі – наказ № 729), шляхом приведення пункту 9 розділу ІІ Порядку, пункту 7 розділу І Порядку та акту перевірки у відповідність до вимог принципів державної регуляторної політики.
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України Рішення № 46 не виконало, у звʼязку з чим ДРС зупинила дію пункту 7 розділу І, пункту 9 розділу ІІ Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії з 09 липня 2025 року.
Пунктом 9 розділу ІІ Порядку визначено, що здобувач ліцензії під час перевірки забезпечує умови для її проведення та має надати на письмову вимогу уповноважених посадових осіб Міндовкілля документи, необхідні для проведення перевірки. Порядком не визначено, коли саме уповноважені посадові особи Міндовкілля повинні надати здобувачу ліцензії, вищезазначену письмову вимогу, строк, протягом якого суб’єкти господарювання мають надати ці документи, а також відсутній чіткий перелік документів, які можуть зазначати уповноважені посадові особи Міндовкілля у такій письмовій вимозі, що на думку ДРС безпосередньо впливає на результати такої перевірки та створює перешкоди для її позитивного проходження. Строк дії акта перевірки становить шість місяців з дня його складання та підписання (пункт 7 розділу І Порядку). Однак такий строк дії акта перевірки не доводить свою ефективність шляхом забезпечення досягнення внаслідок дії даної норми максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави.
На виконання Рішення Державної регуляторної служби від 9 травня 2025 року № 46 пропонується доповнити Порядок визначеннями «керівник перевірки» та «письмова вимога». Порядок доповнено пунктом 5-1 розділу І, яким врегульовано кількість заяв здобувача ліцензії про проведення перевірки відповідності матеріально-технічної бази та час для усунення недоліків, зазначених в акті невідповідності матеріально-технічної бази встановленим вимогам; подовження строку дії акта перевірки до восьми місяців з дня його складання та підписання.
Пунктом 9 розділу ІІ конкретизовано, що здобувач ліцензії під час перевірки забезпечує умови для її проведення та зобов’язаний надати уповноваженим посадовим особам Міндовкілля, які надали копію направлення на проведення перевірки, документи, визначені у письмовій вимозі та пункті 10 цього розділу.
Порядок доповнено пунктом 91 розділу ІІ, в якому визначено, що уповноважені посадові особи Міндовкілля повинні надіслати здобувачу ліцензії письмову вимогу не пізніше ніж за один робочий день до дати проведення перевірки; а також додатком 3, в якому наведено Примірна форма письмової вимоги та перелік документів, які здобувач ліцензії надає уповноваженим посадовим особам Міндовкілля.
Доопрацьована форма акту перевірки містить результат перевірки, а саме кінцевий висновок щодо відповідності чи не відповідності матеріально-технічної бази, та підписи осіб, що здійснювали перевірку та суб’єкта господарювання.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес” № 13450 від 04.07.2025 року
Законопроєкт розроблений з метою імплементації Регламенту (ЄС) 2022/869 про керівні принципи транс’європейської енергетичної інфраструктури. Законопроєкт в цілому не є “зрадою” і пропонує варіант впровадження елементів регламенту у національну систему, хоч і не позбавлений окремих технічних недоліків та відсебеньок, відсутніх у тексті відповідного акту ЄС.
У частині ОВД, варто відмітити, хоч законопроєкт і пропонує доповнити Закон про ОВД положеннями про те, що ОВД щодо інфраструктурних проєктів у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес, має проводитися із врахуванням особливостей, передбачених спеціальним законом про такі проєкти, сам законопроєкт не містить жодних особливостей щодо ОВД чи інших дозвільних процедур та встановлює, що вони проводяться згідно чинного національного законодавства.
На транспозицію відповідного додатку 6 до регламенту проєкт закону містить статтю 11 про залучення громадськості та оприлюднення інформації про громадські обговорення щодо інфраструктурного проекту у сфері енергетики, який становить суспільний інтерес. Разом з тим, положення статті це лише окремі, вирвані з контексту, положення додатку 6 регламенту. Вони оперують термінологією, яка не притаманна національному законодавству у сфері залучення громадськості (“зацікавлені особи”), чи використовують її некоректно (термін “громадські обговорення” у проєкті явно використовується в значенні громадських слухань, тобто окремої події, а не строку, протягом якого громадськість може надати свої зауваження і пропозиції в процесі прийняття рішення). А завершується стаття положенням про те, що залучення громадськості, включаючи громадські обговорення в процесі реалізації інфраструктурних проектів у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес, здійснюється у порядку встановленому законодавством України. Тобто фактично одинадцята частина статті перекреслює десять частин особливостей, описаних вище.
Також окремо варто відмітити положення частини 6 статті 11, яка, по-перше, надає право подавати зауваження чи пропозиції щодо інфраструктурних проектів у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес, лише зацікавленим особам. При цьому не визначає таких осіб. По-друге, вимагає аби такі зауваження були обґрунтовані, та ще й встановлює, що зауваження та пропозиції, подані без обґрунтувань, не розглядаються. Ці положення відверто суперечать Оргуській конвенції, директиві про ОВД та національному закону про ОВД, які гарантують будь-якому представнику громадськості (а не незрозуміло як визначеним зацікавленим особам) подавати будь-які зауваження і пропозиції без необхідності їх якимось чином обґрунтовувати.
По-третє, сумнівним з точки зору міжнародних стандартів є строк, протягом якого збираються зауваження і пропозиції, а саме 20 робочих днів. Нагадаємо, що відповідні органи Оргуської конвенції та акти ЄС мінімальним строком у таких процедурах вважають 1 календарний міцяць, а такий може вміщати і 22, і 23 робочі дні.
Не дивно, що нічого подібного немає в додатку 6 до регламенту, а норми ці є відсебеньками авторів законопроєкту, які суперечать міжнародним стандартам та вимогам актів ЄС. 03 вересня 2025 року законопроект було повернуто на повторне перше читання, сподіваємося на його якісне доопрацювання.
СХВАЛЮЄМО із застереженнями щодо положень у частині участі громадськості
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліків корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення і переліків ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення” № 845 від 14.07.2025 року
14 липня 2025 року була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 845, якою затверджено переліки:
- корисних копалин та їх компонентів, що мають стратегічне значення;
- корисних копалин та їх компонентів, що мають критичне значення;
- ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та/або критичного значення, що підлягатимуть наданню у користування через проведення електронних торгів (аукціонів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами;
- ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та/або критичного значення, що передаватимуться у користування шляхом проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.
Визначено, що профільне міністерство повинне забезпечити подання на розгляд Уряду пропозицій щодо перегляду вказаних переліків не рідше одного разу на три роки.
Водночас визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2023 р. № 132, якою було затверджено перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що мають стратегічне значення для сталого розвитку економіки та обороноздатності держави й надавалися у користування на конкурсній основі шляхом укладення угод про розподіл продукції.
Документ розроблений на виконання Закону України №4154-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року та регулювання деяких питань стосовно корисних копалин та компонентів стратегічного та критичного значення», а також для виконання розділу 13 «Управління критично важливими матеріалами» План України для Ukraine Facility.
У Міндовкілля та Держгеонадрах наголошували, що затвердження Переліків є ключовим кроком для ефективного виконання зобов’язань, передбачених Угодою між Урядом України та Урядом США щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, ратифікованої Законом України від 08.05.2025 № 4417-ІХ.
Проте, згідно зі статтею 6 Кодексу України про надра (у редакції Закону № 4154-ІХ), формування переліків корисних копалин стратегічного та критичного значення має відбуватись на основі спеціально затвердженої Методики, яка повинна містити: чіткі критерії віднесення копалин до стратегічних чи критичних, оцінку ступеня ризику перебоїв у постачанні, логіку ухвалення рішень, рекомендації щодо запобігання таким ризикам або реагування на них.
Втім, постанова Кабінету Міністрів України № 845, якою затверджено відповідні переліки, була прийнята до затвердження Методики, принаймні офіційної інформації про її ухвалення наразі немає.
Таким чином, ключовий інструмент аналізу та обґрунтування рішень (Методика) не передував формуванню переліків, як того вимагає закон. Такий підхід викликає занепокоєння, адже ризикує перетворити процедуру визначення стратегічних і критичних ресурсів на інструмент політичних рішень, легалізованих (у кращому випадку) постфактум.
Дотримання нормативно визначеної процедури має фундаментальне значення не лише з точки зору правової визначеності, але й довіри з боку міжнародних партнерів, які очікують від України прозорого, обґрунтованого та екологічно відповідального підходу до управління надрами.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку відбору проб ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення, очищених від вибухонебезпечних предметів” № 844 від 14.07.2025 року
Цей Порядок визначає механізм проведення відбору та аналізу проб ґрунтів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення в межах територій, очищених від вибухонебезпечних предметів для проведення лабораторних досліджень та підготовки висновків щодо їх придатності до використання для вирощування сільськогосподарських культур.
Відбір проб ґрунту на земельних ділянках проводиться за зверненням замовника щодо виконання робіт з відбору та аналізу проб ґрунту. Замовниками щодо виконання робіт з відбору та аналізу проб ґрунту можуть бути власники або користувачі земельних ділянок, державні органи та органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи, організації, проекти міжнародної технічної допомоги, міжнародні та громадські організації, суб’єкти економічної діяльності.
Відбір проб ґрунту на земельних ділянках здійснюється в межах територій, очищених від вибухонебезпечних предметів. Відповідні роботи здійснюються за письмовою згодою власника або користувача земельної ділянки, на якій буде проводитись такий відбір. А на території активних бойових дій, відповідні заходи погоджуються з оперативно-тактичним командуванням військ, які здійснюють відсіч збройній агресії Російської Федерації у відповідній територіальній громаді.
Методичні рекомендації щодо проведення відбору проб ґрунтів затверджуються Мінагрополітики та повинні містити вимоги щодо:
- підготовчого етапу робіт з відбору проб ґрунту;
- польового етапу робіт з відбору проб ґрунту;
- лабораторних досліджень відібраних проб ґрунту;
- камерального етапу робіт;
- зберігання результатів аналізу первинних проб ґрунту та арбітражного аналізу проб ґрунту;
- проведення арбітражного аналізу проб ґрунту;
- висновок щодо їх придатності до використання для вирощування сільськогосподарських культур, проведення рекультивації або консервації земель.
Проведення аналізу первинної і арбітражної проб ґрунту на земельних ділянках здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2021 р.№ 1325 “Про затвердження нормативів гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік таких речовин”.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Про внесення змін до Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам» від 16.07.2025 року
Проєктом акта пропонується виключити пункт 7 розділу І та пункт 9 розділу ІІ Порядку здійснення перевірки відповідності матеріально-технічної бази здобувача ліцензії технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31 жовтня 2023 року № 729, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 грудня 2023 року за № 2099/41155. Крім того, додаток 2 до Порядку, яким визначено примірну форму Акта перевірки за результатами перевірки відповідності матеріально-технічної бази технологічним вимогам до здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами, правилам технічної експлуатації установок та технологічним регламентам, викладено в новій редакції.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про Державну екологічну інспекцію України” № 897 від 15.07.2025 року
Цією постановою Кабінет Міністрів України вирішив внести до Положення про Державну екологічну інспекцію України такі зміни: підпункт 31 пункту 5 викласти в редакції: “31) забезпечує функціонування внутрішнього контролю і здійснює внутрішній аудит у Держекоінспекції, її територіальних органах та на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління Держекоінспекції;”; у підпункті 261 пункту 12 слова “їх здійснення” замінити словами “функціонування внутрішнього контролю і здійснення внутрішнього аудиту”.
Постанова № 897 є технічно правильною і логічною з погляду удосконалення управління всередині ДЕІ.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про адміністративну процедуру”» від 13.08.2025 року
Проєкт постанови передбачає приведення положень деяких постанов Кабінету Міністрів України в галузі рибного господарства у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звʼязку з прийняттям Закону України “Про адміністративну процедуру”», а також удосконалення порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів.
Проєктом постанови пропонується, зокрема, визначити розміри плати за спеціальне використання медуз (корнерот, аурелія), тріски атлантичної, морського окуня, жовтохвостої лиманди, атлантичної довгої камбали, скатів (зірчатий скат), білого американського морського миня, північного короткоперого кальмара (іллекс); удосконалити питання розроблення науково – біологічних обґрунтувань та здійснення дослідного вилову; врегулювати питання використання бирок після закінчення строку права на їх використання; визначити механізм недопущення до аукціонів з продажу права на укладення договорів на право здійснення промислу шляхом електронних торгів аукціонів недобросовісних учасників.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни до пункту 9 Положення про Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції” № 955 від 18.08.2025 року
Цими змінами Кабінет Міністрів України на час воєнного стану скоротив строк повідомлення членів Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції про проведення засідання, надання їм порядку денного засідання, а також матеріалів з питань порядку денного. Якщо за загальним правилом таке повідомлення має відбутися не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати проведення засідання Комісії, то в умовах воєнного стану його скоротили до одного робочого дня. Таке скорочення строків для підготовки членів Комісії до засідання видається необґрунтованим навіть в умовах воєнного стану.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Проєкт постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проєкту щодо деяких питань декларування права на рибальство в електронній формі” від 28.08.2025 року
Законом України від 21 березня 2023 року № 2989-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» (далі – Закон) внесено зміни до ряду законодавчих актів України, зокрема, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», який доповнено статтею 27-1, що визначає запровадження механізму декларування права на промислове рибальство та/або дослідний вилов шляхом подання суб’єктами рибного господарства декларації в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства до Держрибагентства для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову та отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).
Проте на законодавчому рівні не врегульовано окремі питання з визначення переліку інформації (відомостей) та документів, що пропонується визначити проектом постанови при декларуванні права на рибальство, а також питання визначення механізму подання уточнюючої декларації.
Проєктом постанови пропонується затвердити Порядок реалізації експериментального проєкту щодо декларування права на рибальство в електронній формі, який визначатиме механізм декларування права здійснення промислового рибальства та дослідний вилов в електронній формі, а також визначатиме інші питання, які сприятимуть запровадженню механізму декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі.
Субʼєкти рибного господарства для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову та отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних обʼєктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) декларують право на промислове рибальство та/або дослідний вилов шляхом подання такої декларації щороку до 1 листопада.
Уточнююча декларація подається переможцем аукціону з продажу права на укладення договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних обʼєктах (їх частинах) – до дня подання заяви про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних обʼєктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову).
СХВАЛЮЄМО із застереженнями
Порядок названо експериментальним, хоча він затверджений на виконання ст. 27-1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», якою запроваджено механізм декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов шляхом подання суб’єктами рибного господарства декларації в електронній формі.
Окрім того стаття ст. 27-1 Закону встановлює вимогу подання декларацій до 01 вересня, а порядок до 01 листопада. Відтак Порядок потрібно привести у відповідність до Закону.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1598” № 1064 від 01.09.2025 року
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2025 р. № 1064 внесено зміни до постанови від 29 листопада 2001 р. № 1598 “Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню”. Ці зміни стосуються назви постанови, яка тепер звучить: “Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, фізичних та біологічних факторів, викиди і вивільнення яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню”. Даний Перелік очікував доповнень з 2001 року. Змінами додано до переліку фізичні та біологічні фактори, вивільнення яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, а також розширено перелік найбільш поширених та небезпечних забруднюючих речовин, які підлягають регулюванню речовинами, які містяться в додатку 2 до Закону України від 20 вересня 2022 р. “Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів”. У цьому додатку 2 вже згадуються діоксини і фурани, які не регулювалися в Укрїні і які є супутниками сміттєспалювання. Важливо, що в Переліку є речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, і в додатку 2 до Закону від 20.09.22р. також є речовини у вигляді суспендованих твердих частинок менше 10 мкм, ТЧ10. Слід додати, що у світі та ЄС також здійснюється моніторинг речовини у вигляді суспендованих твердих частинок діаметром 2.5 мкм, які є більш небезпечними для здоров’я (РМ2.5).
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проєкту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів” № 1073 від 03.09.2025 року
Постанова Кабінету Міністрів України № 1073 від 3 вересня 2025 року визначає порядок реалізації експериментального проєкту, що охоплює нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт і технічне переоснащення систем та мереж водопостачання в населених пунктах. Важливо, що до переліку включені й ті об’єкти, на яких роботи залишилися незавершеними, а тепер мають бути виконані у максимально стислий термін.
Особливе значення цієї постанови полягає в її спрямованості на подолання наслідків підриву Каховської гідроелектростанції. Документ покликаний не лише відновити водопостачання, а й забезпечити стабільні умови життєдіяльності населення в умовах воєнного стану. Таким чином, постанова поєднує інфраструктурні завдання з антикризовими заходами, що підвищує її актуальність для сучасної ситуації.
Постанова передбачає, що у разі виникнення потреби у вирубуванні дерев і чагарників на земельних ділянках лісогосподарського призначення, що використовуються для цілей, визначених цим Порядком, спеціальний дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) видається відповідно до статті 69 Лісового кодексу України за зверненням замовника робіт (послуг) з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення споруд, систем та мереж водопостачання населених пунктів, з дотриманням вимог Порядку вирубування дерев і чагарників та використання одержаної при цьому деревини у разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок, встановлення сервітуту або укладення угод відповідно до статей 97 і 97-1 Земельного кодексу України з метою їх використання в цілях, не пов’язаних із веденням лісового господарства, та проведення земельних лісових ділянок до нелісових земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. № 105.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення конституційних гарантій місцевого самоврядування в Україні» № 14004 від 04.09.2025
Законопроєкт спрямований на зміцнення конституційних гарантій місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. Його головна ідея полягає в тому, щоб уникнути правового вакууму та забезпечити легітимність роботи місцевих рад і голів у ситуації, коли проведення чергових виборів фактично неможливе.
Документ уточнює строки здійснення повноважень рад та голів, закріплюючи, що вони зберігають свої функції до моменту обрання нових органів після завершення воєнного стану. Водночас чітко підкреслюється розмежування між компетенціями рад і військових адміністрацій: останні не можуть підміняти собою самоврядні органи у питаннях бюджету, податків, управління комунальним майном чи укладання договорів від імені громади.
Законопроект також пропонує виключити з компетенції військових адміністрацій вирішення питань управління побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин, залишивши його за місцевими радами.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України «Про внесення змін до Водного кодексу України щодо врегулювання окремих питань у сфері збереження водності річок і охорони їх від забруднення» від 10.09.2025 року
Законопроєктом передбачається внесення змін до Водного кодексу України у частині управління гідротехнічними спорудами водних обʼєктів (крім тих, що використовуються для цілей аквакультури та обʼєктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту) при регулюванні стоку річок, створенні штучних водойм та заходів щодо збереження водності річок.
Зміни до Водного кодексу України передбачають врегулювання обмеження прав водокористувачів у випадках маловоддя на річках або низького рівня води на водосховищах, загрози виникнення епідемій та епізоотій, аварій або за умов, що призвели чи можуть призвести до забруднення вод та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод і ліквідації його наслідків.
Змінами запроваджується отримання дозволів на спеціальне водокористування первинними водокористувачами, які використовують воду в комерційних цілях. Також здійснюється правове регулювання управління безхазяйними гідротехнічними спорудами водних об’єктів, дається визначення гідротехнічних споруд водних об’єктів.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю)” № 14030 від 11.09.2025 року
У вересні 2025 року у Верховній Раді України зареєстровано новий законопроєкт, покликаний врегулювати основні правові рамки державного нагляду (контролю) на заміну майже однойменного чинного на сьогодні Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Розробка такого закону викликана необхідністю переорієнтації системи державного нагляду (контролю) з домінуючої на сьогодні карально-репресивної на превентивну і ризик-орієнтовану. Законопроєкт багато в чому дублює положення чинного регулювання, але й містить певні нововведення, зокрема:
запроваджується аудит діяльності суб’єкта господарювання як окремий механізм, що дозволяє cуб’єкту господарювання виявити та усунути порушення до початку перевірки та уникнути санкцій, залучивши для цього фахівців органу державного нагляду (контролю) або незалежної організації;
створюється інститут громадських рад з питань державного нагляду (контролю), запроваджується механізм залучення громадськості до розгляду звернень суб’єктів господарювання про оскарження дій (бездіяльності) та рішень органів державного нагляду (контролю);
запроваджується уніфікована процедура оскарження розпорядчих документів та рішень щодо застосування санкцій, які приймаються посадовими особами органів державного нагляду (контролю);
контролюючі органи отримують повноваження звертатися до суду у разі створення перешкод суб’єктами господарювання під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);
вводиться повноваження контролюючих органів проводити навчальні заходи для суб’єктів господарювання щодо управління небезпеками (ризиками), роз’яснення причин їх виникнення, навчання управлінню ризиками з метою профілактики порушень та спрямування діяльності суб’єктів господарювання на відвернення небезпек;
встановлення можливості відмови від перевірок суб’єктів господарювання, діяльність яких віднесена до середнього та незначного ступенів ризику, на період дії договору страхування відповідальності за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок порушення вимог законодавства;
визначення процедури скороченого провадження у судових справах за зверненням контролюючих органів, в тому числі щодо зобов’язання суб’єктів господарювання допустити посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також щодо зупинення повністю або частково виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
встановлюється єдиний уніфікований підхід до здійснення заходів державного нагляду (контролю) для органів ліцензування.
СХВАЛЮЄМО
Проєкт закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення функціонування індустріальних парків” № 12117 від 14.10.2024
2 вересня 2025 року оприлюднено до другого читання порівняльну таблицю до законопроєкта 12117 про індустріальні парки, який пропонує виключити індустріальні парки зі сфери дії Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (Закон про ОВД).
Після оприлюднення первинного тексту законопроєкту 12117 представники громадянського суспільства звернулися із відкритим листом до декількох відповідальних комітетів Верховної Ради України із застереженням щодо недопущення виключення індустріальних парків зі сфери дії Закону про ОВД, адже це прямо суперечить відповідній директиві ЄС, а відтак і нашим євроінтеграційним намірам. Разом з тим, незважаючи на аргументи Комітету ВРУ з питань євроінтеграції та громадянського суспільства, відповідна правка (НД. Юлії Овчинникової) була відхилена і законопроєкт про індустріальні парки буде виноситися на голосування у другому читанні і у цілому із нормою про звуження сфери дії ОВД.
Нагадаємо, проведення ОВД щодо таких проектів є сталою практикою у країнах ЄС, а чинні положення Закону про ОВД щодо індустріальних парків впроваджують категорію видів діяльності пункту 10а (іndustrial estate development projects) Додатку ІІ до Директиви про ОВД. Натомість виключення індустріальних парків зі сфери дії Закону про ОВД прямо суперечитиме євроінтеграційним зобов’язанням України.
НЕ СХВАЛЮЄМО у частині звуження сфери застосування процедури ОВД
Проєкт Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права територіальної громади села, селища, міста розпоряджатися та користуватися природними ресурсами місцевого значення” 14041 від 15.09.2025 року
Законопроєктом пропонується внести зміни до законів охорону навколишнього природного середовища» і «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» у статті 39 пропонується передбачити, що територіальна громада села, селища, міста має право розпоряджатися та користуватися природними ресурсами місцевого значення, зокрема такими як деревина, піщано-гравійна суміш тощо, що видобуваються на території таких громад для потреб таких громад, з дотриманням визначених законом обмежень, а також надавати на пільгових умовах такі природні ресурси місцевого значення мешканцям таких громад для вирішення їхніх особистих потреб за ціною собівартості добування таких природних ресурсів з компенсацією різниці між собівартістю та ринковою ціною за рахунок субвенцій з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам.
А змінами до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування вУкраїні» передбачається, що виключно на пленарних засіданнях сільської,селищної, міської ради вирішується питання про розпоряджання та користуваннявідповідними місцевими громадами природними ресурсами місцевого значення, зокрема такими як деревина, піщано-гравійна суміш тощо, для потреб таких громад, з дотриманням визначених законом обмежень, а також про пільгове надання таких природних ресурсів місцевого значення мешканцям таких громад для вирішення їхніх особистих потреб за ціною собівартості добування таких природних ресурсів з компенсацією різниці між собівартістю та ринковою ціною за рахунок субвенції з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам.
НЕ СХВАЛЮЄМО
Законопроєкт спрямовний на вирішення соціальних питань за допомогою спрощення доступу до природних ресурсів, однак виглядає популістським, таким що не в повній мірі вирішує регулювання даного питання, та може потягнути за собою корупційну складову.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про реалізацію експериментального проєкту щодо впровадження заходів державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів” № 1212 від 25.09.2025 року
Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментальногопроєкту щодо впровадження заходів державного контролю у сфері охорони довкілля, спрямованих на запобігання порушенням законодавства про охорону довкілля , раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів.
Метою експериментального проєкту є впровадження нових підходів до здійснення заходів державного контролю у сфері охорони довкілля, які здійснюватимуться у формі патрулювання, рейду та оперативного (цілодобового) реагування на виклик (повідомлення) порушень вимог законодавства про охорону довкілля , раціональне використання, відтворення і охорону природних ресурсів та/або заподіяння шкоди довкіллю, виявлення фактів та осіб, причетних до таких порушень, та притягнення винних осіб до відповідальності у порядку, передбаченому законом.
СХВАЛЮЄМО ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
Система екологічного контролю давно показала свою неефективність та потребує змін. Тому на часі прийняття законопроєкту про державний екологічний контроль, який вже давно опрацьовується в ВРУ (ЗП № 3091), а не впровадження експерементальних проєктів.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення зміни до пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710” № 1207 від 25.09.2025 року
Кабінет Міністрів України постановив внести зміну до пункту 12 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 “Про ефективне використання державних коштів”, виклавши абзац четвертий в новій редакції.
З метою ефективного використання державних коштів Кабінет Міністрів України постановляє припинення підготовки проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансування з державного бюджету, крім Державної цільової екологічної програми технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року, Державної цільової соціальної програми покращення питного водопостачання України на період до 2035 року, обсяг видатків яких визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників і буде розглядатися починаючи з другого бюджетного періоду після припинення або скасування воєнного стану в Україні, крім коштів, що залучаються в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр” № 1197 від 25.09.2025 року
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр встановлює єдині для державного фонду надр України принципи підрахунку, геолого-економічної оцінки, державного обліку використання запасів і ресурсів корисних копалин згідно з рівнем їх соціально-економічного та промислового значення, ступенем деталізації проєкту за технологічним вивченням і підготовленості родовищ (покладів) корисних копалин до промислового освоєння, ступенем геологічного вивчення та достовірності, а також основні принципи кількісної оцінки ресурсів корисних копалин. Постанова деталізує і встановлює вимоги до підготовки до розробки родовищ Включає норми щодо: оцінки екологічних факторів і розроблення заходів охорони довкілля, визначення фонових показників стану довкілля до початку освоєння.
СХВАЛЮЄМО
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), внесення відомостей до неї та строки розміщення цих відомостей” № 1189 від 25.09.2025 року
Оновлено порядок внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої системи держнагляду. Тепер запроваджується управління ризиками під час планування перевірок, обов’язкове внесення даних про всі суб’єкти господарювання, критерії ризику та уніфіковані форми актів. Система автоматично оцінюватиме рівень ризику, формуватиме рейтинг суб’єктів і перелік для планових заходів контролю. Уточнено строки подання відомостей — до 5 або 1 робочого дня залежно від рішення, а також встановлено чіткі терміни формування, затвердження та оприлюднення річних і комплексних планів.
СХВАЛЮЄМО
