5 грудня 2025 р. в рамках Діалогового майданчику громадянського суспільства, бізнесу, уряду відбулася онлайн зустріч команди МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) з Представництвом Європейської комісії в Україні та Генеральним директоратом ЄК з питань довкілля з метою обговорити прогрес в реалізації ключових екологічних реформ та визначитися з подальшими спільними кроками в напрямку адвокатування цих реформ.
Представниця Генерального директорату ЄК з питань довкілля Марсела МакЕндрю розпочала зустріч з висловлення вдячності ЕПЛ за регулярне інформування Європейської комісії про основні процеси у сфері приведення українського екологічного законодавства у відповідність до європейського законодавства, про стан реалізації екологічних реформ та основні проблеми в цьому напрямку. Пані МакЕндрю запевнила, що Європейська комісія цінує аналітику ЕПЛ і вдячна організації за здійснення всебічного та глибокого аналізу євроінтеграційних процесів у сфері екологічного законодавства. Такий аналіз є особливо цінним у світлі інституційних змін, коли ліквідація Міндовкілля і створення об’єднаного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства вплинула на тяглість комунікації з органами влади та відслідковування євроінтеграційних процесів в екологічній сфері. Хоча ситуація починає дещо покращуватися і поступово формуються певні канали комунікації з органами влади, дуже важливо отримувати аналітичну інформацію з перевірених компетентних джерел.
Представлення прогресу екологічних реформ почалося з блоку про інституційні реформи, де були окреслені проблеми з визначенням структур та кадровим забезпеченням екологічної галузі в рамках новоутвореного Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, а також в інших центральних органах у сфері екологічного врядування – Державній екологічній інспекції, Державному агентству лісових ресурсів, Державному агентству водних ресурсів та ін. Очевидним є переважання економічних інтересів над екологічними, що створює серйозний дисбаланс і загрози для реалізації проєвропейських екологічних реформ. В об’єднаному Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства мають поєднуватися інтереси, які суперечать одні одним. Наприклад, зараз відбувається забудова українських Карпат вітряками та рекреаційною інфраструктурою і при цьому повністю ігноруються норми екологічного законодавства, інтереси природи та екологічні права громадян і акцент ставиться на отримання прибутку та економічної користі. Нема забезпечення принципів сталого розвитку і нема належної інституційної спроможності, щоб просувати екологічну складову у процесах розвитку. ВІдтак довкілля просто стає жертвою економічного розвитку. Також було згадано про те, що об’єкти природно-заповідного фонду, зокрема 54 національні природні парки, низка заповідників України зараз перебувають у підвішеному становищі через реструктуризацію Міндовкілля і працівники вже понад два місяці не отримують заробітної плати. Це вкрай негативно впливає на можливість об’єктів ПЗФ виконувати свої функції, а, отже, і на збереження природи загалом. Основний посил цього блоку був про те, що без глибоких інституційних реформ у сфері екологічного врядування неможлива реалізація секторальних екологічних реформ, і тому саме інституційні реформи мають бути першочерговими. Коментуючи цей блок, пані МакЕндрю зазначила, що Європейська комісія не вповноважена давати рекомендації щодо інституційної структури влади в Україні, але вони чітко бачать необхідність відокремлення екологічного сектору в загальній структурі державного врядування саме для посилення ефективності цього сектору.
Велику зацікавленість учасників зустрічі викликала презентація щодо регуляторних процесів та прогалин у сфері видобутку надр. Український уряд розглядає надровидобувну галузь як основну галузь розвитку економіки, але при цьому дуже гостро стають питання забезпечення екологічної безпеки. Питання використання земель через укладання договору земельного сервітуту містить багато ризиків, оскільки створює можливість здійснювати видобуток надр на ділянках, які не мають відповідного цільового призначення. Створюється конфлікт з положеннями Кодексу про надра і такі ж проблеми виникають у лісовій галузі. Висвітлювалися також питання, пов’язані із укладанням угод про розподіл продукції, які також створюють великі ризики для екологічних, економічних та соціальних інтересів. Тексти угод засекречені і громадськість не має можливості коментувати їх, а ці угоди часто встановлюють умови, які не відповідають національним інтересам, оскільки передбачають послаблення податкового режиму, безкоштовне використання певних ресурсів (наприклад, води) і просто вбивають здорову ринкову конкуренцію. Окрім того, висвітлені були проблеми з доступом до інформації та участю громадськості у процесах надання дозволів і ліцензій, зокрема у сфері видобутку надр. Колеги з Європейської комісії зазначили, що питання щодо угод про розподіл продукції та прозорості різних процедур є дуже важливими для них і відповідно просять ЕПЛ дати більш детальний аналіз відповідного законодавства та регуляторних норм у цій сфері, які потребують змін.
Великий блок був присвячений питанням збереження біорізноманіття. Спочатку були окреслені проблеми, пов’язані із негативним впливом на природу нераціонального сільського господарства, а також зі шкодою в результаті воєнних дій. Окреме питання – це знищення Карпатських гір, зокрема вирубування пралісів через будівництво вітряків для електрогенерації. Спектр проблем дуже широкий і для їхнього вирішення необхідні відповідні законодавчі зміни в руслі гармонізації українського екологічного законодавства з європейським законодавством. Представники ЄК підтвердили, що питання знищення біорізноманіття стоять дуже гостро і необхідність відповідних реформ має бути донесена до об’єднаного міністерства.
Презентація на тему управління відходами містила огляд законодавчих змін, які вже відбулися, і тих, які ще потрібно здійснити. Велика увага була приділена дозвільним процедурам у сфері управління відходами, зокрема ліцензуванню операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, які ще мають низку недоліків, що створюють корупційні ризики. Одним зі шляхів покращення ситуації у сфері поводження з відходами може бути створення окремого Агентства управління відходами. Представники ЄК прокоментували, що хоча функціонування окремого агентства з питань управління відходами не є найпоширенішою практикою в ЄС, в Україні за відсутності профільного екологічного міністерства це може бути добрим рішенням для забезпечення належної уваги цим питанням.
Завершальний блок був присвячений питанням стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та оцінки впливу на довкілля (ОВД). Одною з важливих проблем є доступ до інформації в онлайн реєстрах, оскільки з початком повномасштабного вторгнення тільки атворизовані через електронний підпис користувачі можуть мати доступ до реєстру ОВД, але це йде всупереч національному та міжнародному законодавству. На практичних прикладах були роз’яснені проблеми з непроведенням ОВД при роздрібненні великих проєктів на різні етапи, як наприклад, коли будівництво бетонних фундаментів для вітрових турбін вважається відокремленим від встановлення вітряків.
На завершення представники ЄК ще раз подякували ЕПЛ за глибоке і всебічне представлення проблематики, але оскільки за обмежений час не вдалося обговорити всі питання детально, було прийнято рішення продовжити такі обговорення і наступну зустріч запланувати на січень 2026 р.
Захід проводився за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
