У рамках роботи Діалогового майданчику екоспільнот із іншими зацікавленими сторонами у збереженні довкілля представники природоохоронного руху ініціювали низку робочих груп для більш ефективного вивчення секторальних проблем зі збереження довкілля. Так, створена робоча група з питань формування нової політики сталого управління лісами, робоча група зі збереження об’єктів ПЗФ, робоча група з внесення змін в ЗУ “Про основні засади екологічної політики (екостратегії) до 2030 року”.
Представник ЕПЛ взяла участь на установчих зборах робочої групи з внесення змін в ЗУ “Про основні засади екологічної політики (екостратрегії) до 2030 року”. На установчих зборах було присутньо понад 50 учасників, включно з міністром Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболєва, заступника міністра Мінекономіки Ігоря Зубовича, голови Екокомітету Олега Бондаренка, з працівниками довкіллєвих департаментів Мінекономіки, з представниками низки екологічних неурядових організацій: ВЕЛ, НЕЦУ, УПГ, Екодія тощо.
Виступ представника ЕПЛ Олени Кравченко стосувався загального аналізу даної стратегії і цілі 5 “Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління”. Олена зазначила, що з огляду на сучасні світові тенденції у збереженні довкілля і виклики повномасштабної війни кардинально міняють парадигму екостратегії. Остання має базуватися на нових принципах, мати нову мету. Олена запропонувала нове формулювання мети і принципів.
Зокрема вона зазначила, що метою має стати створення демократичної системи управління у сфері охорони довкілля, яка забезпечить збереження та повоєнне відновлення довкілля для прийдешніх поколінь та сталий розвиток України. Оновлена стратегія має включати такі принципи:
– «відбудувати зеленіше, ніж було» – врахування питань декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності у процесі відбудови, що сприятиме підвищенню якості життя людей у безпечному довкіллі;
– принцип «європейської інтеграції» – адаптація українського законодавства і політики до acquis ЄС та ефективне виконання;
– принципи Нового європейського Баугаузу: сталість, естетика, спільнотворення для досягнення цілей Європейського зеленого курсу;
– принципи належного врядування – забезпечення прозорості, підзвітності, ефективності, включно з забезпеченням ефективної участі громадськості на всіх етапах повоєнної відбудови й відновлення України;
– прозорість та підзвітність процесу прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, мають забезпечуватись шляхом справедливого балансу між безпековими міркуваннями та прозорістю процесів і підзвітності влади в умовах воєнного часу;
Важливо не допускати послаблення вже наявного горизонтального законодавства, прийнятого на виконання євроінтеграційних вимог, зокрема у сфері оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки, а також надавати доступ/ оприлюднювати наявні плани реформування і вдосконалення екологічної політики.
Олена також зазначила, що перед галуззю збереження довкілля стоять такі виклики, проблеми, завдання, з якими вона зможе успішно справитися при умові зміни більшості цілей, що прописані в ЗУ “Про основні засади екологічної політики (екостратегії) до 2030 року” загалом і беззаперечної зміни цілі 5 Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління”. Робоча група має напрацювати нові пропозиції до даної цілі, які включатимуть побудову сучасної європейської архітектури екологічного врядування, яка зрештою розділить функції формування сучасної екологічної політики, її реалізації, нагляду і контролю за правильною реалізацією екополітики, а також відділить господарські функції від формування і реалізації екополітики. Сучасна архітектура екологічного врядування має містити в першу чергу окреме міністерство, яке формуватиме екополітики з огляду на всі сучасні світові тенденції і проблеми всередині держави. Вироблення такої політики має базуватися на системі сучасного моніторингу стану довкілля. І такий моніторинг є першим стовпом української екополітики. Наступним стовпом є дієвий і прозорий екологічний контроль. Третім стовпом має бути невідворотність покарання за погіршення стану довкілля.
На допомогу міністерства з реалізації сучасної екополітики має прийти велика сімка чи п’ятірка агентств, інспекції, служб, які реалізовуватимуть політику, контролюватимуть непогіршення стану довкілля, надаватимуть послуги бізнесу. Без сучасної архітектури екологічного врядування Україна не справиться ні із завданнями ЄК з транспозиції і впровадження понад 200 директив і регламентів, ні зі зборами фактів впливу воєнних дій на довкілля, ні зі змінами клімату і потребами адаптації до нього, – підсумувала Олена Кравченко.
Ми маємо надію, що робочій групі з внесення змін в ЗУ “Про основні засади екологічної політики (екостратегію) до 2030 року” вдасться зробити напрацювання, які відповідатимуть інтересам всіх зацікавлених сторін, включатимуть основні принципи сталого розвитку ООН, ЄЗК, інших сучасних тенденцій у збереженні біорізноманіття.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
