Повномасштабна війна Російської Федерації проти України, що триває з лютого 2022 року, спричинила безпрецедентні за масштабами та наслідками втрати для довкілля. Воєнні дії супроводжуються знищенням природних екосистем, забрудненням ґрунтів, поверхневих і підземних вод, повітря, руйнуванням промислових об’єктів, об’єктів енергетичної інфраструктури, а також територій природно-заповідного фонду. Такі наслідки мають довготривалий характер і створюють загрозу не лише довкіллю України, а й екологічній безпеці європейського регіону загалом.
Українське кримінальне законодавство передбачає спеціальні правові механізми реагування на подібні діяння. Зокрема, стаття 441 Кримінального кодексу України (далі – КК України) встановлює кримінальну відповідальність за екоцид, що визначається як масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери чи водних ресурсів, а також інші дії, здатні спричинити екологічну катастрофу. Окремі з таких діянь, якими завдається серйозна шкода довкіллю, за своїм характером можуть підпадати під ознаки воєнних злочинів, зокрема, злочинів передбачених статтею 438 КК України (Воєнні злочини) та статтею 439 КК України (Застосування зброї масового знищення). Крім того, у певних випадках діяння, внаслідок яких завдається така шкода довкіллю можуть кваліфікуватися за статтею 258 КК України (Терористичний акт). У контексті збройної агресії зазначені діяння можуть вчинятися і системно та за попередньою змовою, що зумовлює застосування також положень статті 28 Кримінального кодексу України.
У цьому контексті особливого значення набуває всебічний аналіз фактичного стану розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із заподіянням масштабної шкоди довкіллю внаслідок війни. Оцінка того, яким чином правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування, якою є кількість зареєстрованих кримінальних проваджень, на якій стадії вони перебувають, чи застосовуються передбачені законом механізми спеціального досудового розслідування, а також чи забезпечується притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, є необхідною передумовою для розуміння реального стану реагування держави на заподіяну довкіллю шкоду. Такий аналіз дозволяє виявити наявні прогалини у правозастосуванні, оцінити ефективність інституційних механізмів розслідування та окреслити напрями подальшого вдосконалення правових і процесуальних інструментів у сфері протидії екологічним злочинам, вчиненим у контексті війни.
Так, з урахуванням наданої Службою безпеки України (далі – СБУ) на інформаційний запит МБО «Екологія-Право-Людина» інформації, стан досудового розслідування цим органом злочинів, пов’язаних із завданням шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії, характеризується такими показниками. Відповідно до даних Єдиного реєстру досудових розслідувань, у період з 2022 року по 30 листопада 2025 року слідчими СБУ здійснювалося досудове розслідування у 408 кримінальних провадженнях за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 438 та 441 Кримінального кодексу України. У межах цих проваджень досліджувалися обставини завдання шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також причетність до таких дій 26 осіб.
Разом із тим, з наданої інформації вбачається, що за результатами досудового розслідування у двох кримінальних провадженнях обвинувальні акти були скеровані до суду в порядку спеціального досудового розслідування, при цьому вони стосувалися десяти осіб. Отже, переважна більшість кримінальних проваджень, у межах яких фіксувалися факти завдання шкоди довкіллю внаслідок збройної агресії, перебуває на стадії досудового розслідування без переходу до судового розгляду. При цьому, мова йде про порядок спеціального досудового розслідування. Так, відповідно до статті 2971 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень глави 241 КПК України «Особливості спеціального досудового розслідування кримінальних правопорушень». Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених, в тому числі статтями 255-258-6, 438, 439, 441 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Тобто, провадження in absentia (з латини “у відсутності”) є спеціальним видом кримінального провадження, коли суд розглядає справу і виносить вирок за відсутності обвинуваченого, який переховується від правосуддя або перебуває в розшуку.
У свою чергу, Офіс Генерального прокурора, у відповідь на інформаційний запит МБО «Екологія-Право-Людина» повідомляє, що у період з 24.02.2022 року по 02.12.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення 1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 441 Кримінального кодексу України («Екоцид»), пов’язаного зі збройною агресією, яке надалі об’єднане з іншим кримінальним провадженням. З 01.01.2025 до 02.12.2025 за фактами екоцидів, пов’язаних зі збройною агресією, відомості до ЄРДР не вносилися. Обвинувальні акти
стосовно осіб обвинувачених у вчиненні екоциду, пов’язаного зі збройною агресією до суду не скеровувались. Про підозру у вчиненні такого кримінального правопорушення не повідомлялось.
Крім того, Офісом Генерального прокурора вказано, що станом на 02.12.2025 процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, передбачені ст. 441 Кримінального кодексу України («Екоцид»), пов’язані зі збройною агресією, досудове розслідування в яких здійснюється за правилами ст. 2971 Кримінального процесуального кодексу України (in absentia), не забезпечується.
Загалом до ЄРДР внесено відомості за № 42022000000000453 від 13.04.2022 та № 42022000000000454 від 13.04.2022 про вчинення 2 кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища, пов’язаних зі збройною агресією, передбачених ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України та ст. 441 Кримінального кодексу України, відповідно, які надалі об’єднані з кримінальним провадженням № 4202211231000003 8 від 27.02.2022. Про підозру у вказаному кримінальному провадженні не повідомлялось. Досудове розслідування триває.
Зазначимо, що за даними, наданими Офісом Генерального прокурора, упродовж періоду з 24.02.2022 по 02.12.2025 року зареєстровано 1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ст. 441 Кримінального кодексу України, яке не пов’язане зі збройною агресією. Мова йде про вчинення екоциду за попередньою змовою групою осіб. Обвинувальний акт щодо двох осіб скеровано до суду.
Наведені дані свідчать, що, попри безпрецедентні масштаби шкоди, заподіяної довкіллю України внаслідок повномасштабної збройної агресії РФ, практика кримінально-правового реагування на такі діяння залишається обмеженою та не відповідає об’єктивному рівню суспільної небезпеки вчинених порушень. Наявна нормативна база, зокрема положення статті 441 Кримінального кодексу України та процесуальні механізми спеціального досудового розслідування in absentia, формально створюють можливості для переслідування осіб, причетних до екоциду та інших тяжких злочинів проти довкілля у контексті війни. Водночас дані вказують на суттєвий розрив між масштабом зафіксованих фактів завдання шкоди довкіллю та результативністю досудового розслідування. Переважна більшість кримінальних проваджень перебуває на стадії досудового розслідування без повідомлення про підозру та без переходу до судового розгляду, а застосування спеціального досудового розслідування має поодинокий характер.
У сукупності, на наш погляд, це свідчить про наявність системних проблем у сфері розслідування злочинів, пов’язаних із масштабною шкодою довкіллю, зокрема у частині належної кваліфікації діянь, координації між органами досудового розслідування та прокуратурою, а також використання передбачених законом процесуальних інструментів. За таких умов притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності має радше фрагментарний, ніж системний характер.
Матеріал підготований за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».
