12 березня 2026 року у Києві, у прес-центрі «Укрінформу», відбувся круглий стіл «Екологічне врядування в Україні: тест на спроможність та перспективи реформування», організований МБО «Екологія-Право-Людина» (далі – ЕПЛ). Захід проходив у змішаному форматі: офлайн у прес-центрі та онлайн, що дозволило долучитися до дискусії широкому колу зацікавлених сторін.
Під час зустрічі народні депутати, представники органів державної влади та громадського сектору обговорили стан інституційної спроможності системи управління довкіллям в Україні, ключові виклики реформування та можливі шляхи посилення екологічного врядування в умовах війни та євроінтеграції.
Центральною темою зустрічі стало питання відновлення Міндовкілля як фундаменту нової сучасної архітектури екологічного врядування. Головної частиною зустрічі була презентація нового аналітичного документа ЕПЛ «Інституційна спроможність у сфері збереження довкілля: оцінка, виклики, перспективи». Документ присвячений аналізу ефективності системи екологічного врядування в Україні та оцінці перспектив і темпів виконання завдань у межах переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» у процесі вступу України до Європейського Союзу.
Під час презентації автори дослідження представили ключові висновки та рекомендації щодо реформи та посилення інституційної спроможності органів влади у сфері охорони та збереження довкілля в контексті післявоєнної відбудови України та її євроінтеграційних зобов’язань. У дослідженні проаналізовано інституційну спроможність органів влади на різних рівнях: центральних органів виконавчої влади, обласних військових адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Документ містить аналіз кадрових, фінансових та організаційних можливостей інституцій, відповідальних за реалізацію екологічної політики, а також рівень координації між різними рівнями управління.
Захід відкрила виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко. У своєму вступному слові вона наголосила на важливості системної реформи екологічного врядування в Україні, підготовки професійних кадрів та формування сильних і незалежних інституцій, спроможних ефективно реалізовувати державну політику у сфері охорони довкілля. За її словами, без належної інституційної архітектури, достатнього кадрового потенціалу та чітко визначених повноважень органів влади неможливо забезпечити належний рівень захисту довкілля та виконання євроінтеграційних зобов’язань України. Вона також окреслила мету зустрічі – обговорити результати дослідження і безпосередньо стан інституційної спроможності органів влади у сфері збереження довкілля.
З вітальним словом до учасників звернувся голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Він наголосив, що реформа державного екологічного управління є необхідною умовою виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань та потребує постійного діалогу між парламентом, урядом і громадянським суспільством. Він вказав: «Міністерство захисту довкілля є тим органом, який має функціонувати окремо».
Народна депутатка України, Голова підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Юлія Овчинникова у своєму виступі наголосила, що вступ України в ЄС вимагає удосконалення законодавства у сфері збереження природи та створення стійкої ефективної системи управління процесами як на державному так і на регіональному та місцевому рівнях. Вона зосередила увагу на проблемах реалізації лісової політики та управління природно-заповідним фондом відповідно до стандартів Європейського Союзу. Вона наголосила, що природні території та заповідні об’єкти є важливою частиною національної спадщини, а ефективне управління ними свідчить про рівень розвитку держави та відповідальність суспільства за збереження природи. Водночас сучасна система управління у сфері біорізноманіття в Україні, за її словами, залишається фрагментарною, характеризується дублюванням функцій між органами влади, браком ресурсів та відсутністю ефективних механізмів управління Смарагдовою мережею.
Юлія Овчинникова підкреслила: «Серед основних рішень Комітетських слухань є задача створення окремого центрального органу виконавчої влади для забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та використання природно-заповідного фонду, екологічної та Смарагдової мережі, збереження біорізноманіття.»
Юристка ЕПЛ Соломія Баран представила результати аналізу інституційних викликів у діяльності центральних органів виконавчої влади та обласних військових адміністрацій у сфері довкілля. Вона, серед іншого, звернула увагу на кадрові та фінансові виклики, на надмірну концентрацію функцій у новоствореному Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України, яке об’єднало широкий спектр напрямів: від економічної та аграрної політики до управління природними ресурсами та охорони довкілля. Також зазначила, що кадрові та організаційні проблеми характерні для низки центральних органів виконавчої влади, зокрема Державної екологічної інспекції, Держгеонадр, Держводагентства та Держлісагентства. У цих інституціях спостерігається кадровий дефіцит, фрагментованість функцій та обмежені ресурси для ефективного виконання повноважень.
Про виклики екологічного врядування на місцевому рівні розповіла провідний юрисконсульт ЕПЛ, адвокат, Юлія Францішкевич-Вирста. Вона наголосила, що саме на рівні громад екологічна політика набуває практичного виміру, адже органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення щодо використання земель, управління відходами, збереження зелених зон та відновлення територій після війни. За її словами, у більшості громад екологічний напрям забезпечують лише 1–3 фахівці, а самі функції часто інтегровані у структури житлово-комунального господарства або благоустрою. Така модель не дозволяє формувати стратегічну екологічну політику на рівні громад і зводить діяльність органів місцевого самоврядування переважно до реагування на окремі проблеми.
Співзасновниця та голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів наголосила, Співзасновниця і голова громадської ініціативи “Голка” Ірина Федорів наголосила що інституційну спроможність у сфері збереження довкілля підірвало не лише укрупнення міністерств:
“Рівно рік тому нарлепм проголосували за “закон Ігоря Мазепи”. На законодавчому рівні намагаються легалізувати крадене. На цьому закцентували увагу і наш громадський сектор, і наші партнери – Європарлампент та Єврокомісія. Під загрозою опинилися ліси, узбережжя, культурна спадщина, археологія. Але зараз ділки зрозуміли, що Верховний Суд не дасть їм ані бюджетних коштів, ані можливості легалізувати крадене. Автора законопроєкту Ігоря Фріса попереджали на старті, що суди будуть послуговуватися Конституцією. Напрацьована перша якісна судова практика. Отже, ставки ростуть! Тепер голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пропонує змінити весь Цивільний кодекс. Уже говорять про легалізацію всього, що за будь-яких обставин потрапило в реєстри. Таким чином законотворці не намагаються упередити схеми, не притягають до відповідальності тих, хто організовує дерибани на місцевому і національному рівні і не працюють над змінами Кримінального кодексу. Вони знищили Міндовкілля і зараз намагаються прибрати останній дієвий форпост – прокуратуру.”
Про проблеми державного управління у сфері збереження біорізноманіття на прикладі Національного природного парку «Тузлівські лимани» розповіла Ірина Вихристюк. Вона звернула увагу на системні проблеми управління природоохоронними територіями, зокрема відсутність належного землеустрою, самовільне захоплення ділянок, а також неналежну фіксацію екологічних збитків, завданих внаслідок російської агресії. Ірина Вихристюк наголосила: «В межі Національного природного парку «Тузлівські лимани» входять землі державної власності, розпорядження якими здійснює Одеська обласна військова адміністрація. Натомість ОВА, як розпорядники, ігнорують проблему знищення найбільш вразливих ділянок Парку – степових та лучних ділянок в прибережних захисних смугах».
У свою чергу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила на необхідності чіткого розмежування функцій формування державної політики, її реалізації та господарської діяльності у природоресурсних секторах. На прикладі лісової, водної політики та сфери надрокористування вона підкреслила, що поєднання цих функцій в одних інституціях створює конфлікти інтересів і послаблює ефективність екологічного врядування. Вона зазначила: «Розмежування функцій формування політики, її реалізації та господарської діяльності з використання природних ресурсів передбачено положеннями Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». Основна мета такого розмежування – зробити сферу захисту довкілля прозорою, подолати корупційні ризики та забезпечити баланс між економічною вигодою та збереженням природних екосистем».
Після презентації дослідження відбулося обговорення запропонованих рішень із представниками державних органів та громадських організацій. За підсумками круглого столу учасники наголосили на необхідності системного підходу до реформування екологічної політики, зміцнення кадрового потенціалу державних інституцій та посилення координації між центральним, обласним і місцевим рівнями управління.
Напрацьовані під час круглого столу пропозиції та рекомендації стануть основою для подальшої роботи фахівців та діалогу між державними органами, громадянським суспільством і міжнародними партнерами на шляху до удосконалення інституційної спроможності органів влади в Україні в частині природоорієнтованого управління довкіллям. Ми маємо надію, що аналітичні документи громадянського суспільства, професійні обговорення переконають таки Уряд України повернути самостійний ЦОВВ, що зможе формувати сучасну проєкропейську екологічну політику і стане основою нової сучасної архітектури екологічного врядування.
