Звіт Національної групи з моніторингу екологічних правопорушень Фінляндії (Environmental Crime Report 2024) (далі – Звіт) пропонує комплексний аналіз стану правопорядку у сфері довкілля, що має особливе значення для українського контексту в умовах євроінтеграції. Опублікований документ підкреслює, що злочинність у довкіллєвій сфері залишається одним із найбільш прибуткових видів кримінальної діяльності у світі, що вимагає від держав не лише посилення санкцій, але й докорінної зміни підходів до виявлення та розслідування таких діянь. Фінський досвід демонструє, що ефективність правосуддя безпосередньо залежить від глибини міжвідомчої координації та здатності правоохоронної системи адаптуватися до транскордонних викликів.
Одним із центральних аспектів аналізу є впровадження нової Директиви ЄС 2024/1203 про захист довкілля за допомогою кримінального права. Цей інструмент покликаний уніфікувати підходи країн-членів до кваліфікації злочинів, розширюючи перелік караних діянь та впроваджуючи більш жорсткі, стримувальні санкції. У Звіті наголошується на важливості переходу від формального фіксування порушень до глибокого аналізу екологічної шкоди, що корелюється із сучасними вимогами щодо криміналізації екоциду на міжнародному рівні. Основні нововведення Директиви, які Фінляндія має імплементувати: 1) уточнення визначень екологічних злочинів для підвищення ефективності розслідувань; 2) забезпечення дієвих та пропорційних покарань, що мають стримувальний ефект; 3) полегшення розслідувань екологічних злочинів, що мають міжнародний характер через міжнародне співробітництво.
Згідно зі Звітом, загальна кількість екологічних правопорушень у 2023 році продемонструвала тенденцію до зростання. Зокрема, збільшилася кількість злочинів, що загрожують здоров’ю та безпеці (за Розділом 44 Кримінального кодексу Фінляндії), а також порушень, класифікованих як екологічні проступки.
Спільною проблемою для Фінляндії та України є те, що багато екологічних порушень не потрапляють в офіційну статистику. Коли реальна кількість злочинів приховується, недобросовісні підприємці відчувають свою безкарність і продовжують порушувати екологічні норми. Так, Звіт наголошує, що низький ризик викриття та відносно м’які санкції (переважно штрафи, рідше – умовні терміни) створюють передумови для інфільтрації організованої злочинності у легальні бізнес-структури з метою отримання фінансової вигоди.
Окрему увагу автори Звіту приділяють геополітичним ризикам та їхньому впливу на екологічну безпеку Балтійського регіону. Зокрема, функціонування так званого «тіньового флоту» танкерів, що використовуються для обходу санкцій проти російської нафти, створює безпрецедентну загрозу масштабного забруднення морського середовища. Через застарілість суден та непрозорі схеми страхування, ризик екологічної катастрофи стає критичним, а механізми притягнення до відповідальності реальних бенефіціарів таких перевезень потребують розробки нових правових алгоритмів на рівні міжнародної співпраці та взаємодії прикордонних служб.
Статистичний огляд діяльності фінських центрів економічного розвитку, транспорту та довкілля (ELY) вказує на те, що значна частина розслідувань ініціюється саме спеціалізованими наглядовими органами. Найбільшу частку в структурі запитів на кримінальне переслідування займають порушення у сфері охорони природи та поводження з водними ресурсами. Наприклад, у 2023 році центри ELY подали 42 запити на проведення кримінальних розслідувань, більшість із яких стосувалася порушень законодавства про охорону природи (28%) та водних ресурсів (24%). Важливим аспектом є також робота прокуратури: екологічні злочини у Фінляндії класифікуються як злочини проти інтересів безпеки та захисту населення, а їхнім переслідуванням займаються спеціалізовані прокурори.
Важливим елементом правозастосовчої практики є акцент на стягненні незаконно отриманих доходів. Юридична логіка полягає в тому, що злочин проти довкілля має стати економічно невигідним, а конфіскація активів, отриманих внаслідок ігнорування екологічних стандартів, має стати обов’язковим елементом судового вироку.
Підсумовуючи результати моніторингу, експерти наголошують на необхідності постійного підвищення кваліфікації суддів, прокурорів та слідчих у специфічних питаннях екологічного права. Оскільки злочинні групи все частіше використовують легальні бізнес-структури для приховування незаконних операцій з відходами чи природними ресурсами, правоохоронна система повинна володіти інструментами фінансового моніторингу та екологічного аудиту. Досвід Фінляндії підтверджує, що лише через поєднання суворого законодавчого регулювання, прозорої звітності та активного міжнародного співробітництва можливо забезпечити реальний захист екосистем у довгостроковій перспективі.
