Юристка МБО «Екологія-Право-Людина» взяла участь у круглому столі «Справедливість для довкілля: міжнародний вимір впливу агресії росії проти України на довкілля», який відбувся 8 травня 2026 року в Києві. Захід був організований Верховним Судом спільно з ГО «Фонд підтримки фундаментальних досліджень».
Круглий стіл об’єднав представників судової влади, органів прокуратури, наукової спільноти, міжнародних експертних організацій та громадянського суспільства для обговорення актуальних викликів, пов’язаних із документуванням, кваліфікацією та притягненням до відповідальності за воєнні злочини проти довкілля та екоцид. Участь у заході взяли Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко, судді Великої Палати Верховного Суду та касаційних судів у складі Верховного Суду, представники Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, експерти міжнародних організацій, провідні українські науковці у сфері міжнародного, кримінального та екологічного права.
Під час першої сесії учасники обговорили проблеми кваліфікації та розслідування воєнних злочинів проти довкілля, сучасний стан кримінальних проваджень у цій сфері, особливості доказування екологічної шкоди та методики її оцінки. Значну увагу було приділено міжнародно-правовим аспектам підриву греблі Каховської ГЕС, кваліфікації воєнних злочинів, пов’язаних із привласненням природних ресурсів, а також перспективам застосування універсальної юрисдикції та механізмів корпоративної відповідальності у справах щодо пособництва екологічним воєнним злочинам. Окремо учасники розглянули питання використання OSINT-інструментів у процесі документування та розслідування злочинів проти довкілля, вчинених у контексті війни росії проти України.
Друга сесія була присвячена злочину екоциду та тенденціям розвитку міжнародних і національних механізмів відповідальності за масштабне знищення довкілля. Учасники дискусії обговорили міжнародні тенденції криміналізації екоциду, перспективи спеціальних компенсаційних механізмів для відшкодування екологічної шкоди, підходи до визначення субʼєктивної сторони складу злочину «Екоцид», а також проблемні аспекти досудового розслідування екоциду в Україні. Окрему увагу було приділено вдосконаленню кримінального законодавства України щодо воєнних злочинів проти довкілля та екоциду, необхідності адаптації національних підходів до сучасних міжнародних стандартів.
У межах загальної дискусії учасники заходу наголошували на тому, що екологічні наслідки війни потребують комплексної правової оцінки та належного міжнародного реагування. Значний акцент було зроблено на необхідності посилення співпраці між правоохоронними органами, судами, науковою спільнотою та громадськими організаціями у питаннях документування екологічної шкоди та забезпечення ефективного механізму притягнення до відповідальності за злочини проти довкілля, що вчиняються в ході ведення бойових дій.
Участь представниці ЕПЛ у заході стала черговою можливістю долучитися до професійної дискусії щодо розвитку механізмів захисту довкілля в умовах війни, обміну практичним досвідом та напрацювання підходів до забезпечення справедливості за екологічні наслідки російської агресії проти України.
