20 травня держави-члени ООН розглянуть проєкт резолюції Генеральної Асамблеї ООН, спрямований на підтримку та імплементацію історичного консультативного висновку Міжнародного Суду ООН (далі – Суд) щодо зобов’язань держав у контексті зміни клімату. Йдеться про безпрецедентний документ, яким Суд чітко підтвердив: держави мають юридично обов’язкові міжнародно-правові зобов’язання щодо запобігання кліматичній шкоді, її мінімізації та відшкодування наслідків.
Ініціатором прийняття такої резолюції виступила держава Вануату за підтримки широкої міжрегіональної коаліції країн, серед яких Нідерланди, Кенія, Сьєрра-Леоне, Сінгапур, Барбадос, Маршаллові Острови, Мікронезія, Палау, Ямайка, Філіппіни та Буркіна-Фасо. Документ уже отримав значну підтримку, особливо серед держав, які найбільше потерпають від наслідків кліматичної кризи.
Проєкт резолюції відображає ключові правові висновки Суду та передбачає низку важливих положень. Зокрема, у ньому підтверджується необхідність справедливого переходу від викопного палива, визнається права держав, які стикаються з підвищенням рівня моря, а також підкреслюється обов’язок держав забезпечувати повне відшкодування кліматичної шкоди відповідно до міжнародного права. Окрему увагу приділено принципу справедливості та подальшим механізмам впровадження висновку Суду, включаючи підготовку Генеральним секретарем ООН спеціального звіту щодо практичних шляхів реалізації відповідних міжнародно-правових зобов’язань.
Водночас переговори навколо резолюції виявили значний опір з боку держав, які історично та нині є найбільшими забруднювачами та виробниками викопного палива. Частина країн намагалася послабити згадки про відповідальність за негативний вплив на клімат, обмежити згадки про викопне паливо або поставити під сумнів авторитет консультативного висновку Міжнародного Суду ООН.
Критики резолюції стверджують, що вона дублює вже існуючі процеси в межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC). Проте прихильники документа наголошують: чинний міжнародний кліматичний режим досі не забезпечив належної відповідальності держав за кліматичну кризу, не гарантував достатнього рівня скорочення викидів, відмови від викопного палива та ефективного механізму компенсації втрат і збитків.
Консультативний висновок Міжнародного Суду ООН уже називають одним із найавторитетніших міжнародно-правових роз’яснень щодо зміни клімату. Він був ухвалений одноголосно після безпрецедентного рівня участі держав у процесі та став результатом багаторічної адвокації, значну роль у якій відігравали молодіжні кліматичні рухи та держави, що найбільше страждають від наслідків глобального потепління.
Очікується, що підтримка резолюції більшістю держав-членів ООН стане важливим сигналом на користь дотримання міжнародного права, посилення глобальної кліматичної відповідальності та зміцнення багатостороннього співробітництва у сфері боротьби зі зміною клімату.
