ЕПЛ долучилася до розробки концепції і модерування воркшопу на конференції у Гданську під назвою “Зелене відновлення України: практичні кроки, виклики та можливості”.
Суспільство України ставить за мету, щоб відновлення від наслідків російської збройної агресії було зеленим, а збереження природи є основою та невід’ємною частиною цього процесу. Тому виникла потреба ще раз наголосити на основних викликах, можливостях та потребах у впровадженні природоорієнтованих підходів та ключових інструментів державного екологічного урядування – екологічного контролю, моніторингу довкілля та інструментів політики, спрямованих на «зелене відновлення». Кожен із цих інструментів відіграє важливу роль водночас і у забезпеченні екологічного урядування в умовах війни,і у підтримці сталого відновлення та зростання.
Виступали на заході Олександр Краснолуцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, Уршула Зєлінська, державний секретар Міністерства клімату та навколишнього середовища Республіки Польща, Ірина Ставчук, директорка Східноєвропейської програми Європейського кліматичного фонду, Томаш Пасьєрбек, директор Бабйогорського національного парку, Кшиштоф Міхалак, старший програмний менеджер, Директорат з питань навколишнього середовища, ОЕСР, Роман Зінченко, голова правління громадської організації «Greencubator».
Модератор Олена Кравченко, директор МБО “Екологія-Право-Людина” (ЕПЛ), привітала учасників та зазначила про важливість та винятковість даного заходу – першого в історії всіх конференцій з єроінтеграційних реформ та відновлення України. Пані Олена нагадала, що Україна має одну четверту світових запасів чорнозему, частина цього запасу є забруднена чи втрачена назавжди. Більше як 30 % території заміновано і це 181 000 км2. Більше як 4 млн га лісів знищено пожежами. Біорізноманіття потерпає від війни, від 2 до 6 видів зникло назавжди. Накопичено 7 млн тонн відходів руйнувань та відходів війни. І це відправна точка для зеленого відновлення.
Олександр Краснолуцький окреслив правові та політичні основи відновлення, в першу чергу останні кроки уряду щодо прийняття Стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року, розробки проєкту закону про території збереження України з метою транспозиції Оселищної і Пташиної директив. Пан Олександр наголосив, що Стратегія збереження біорізноманіття – це практичний план дій на найближчі роки. Вона допоможе краще захищати цінні природні території, відновлювати екосистеми та залучати громади до збереження природи. Водночас документ наближає Україну до європейських стандартів у сфері збереження біорізноманіття. Важливим кроком у роботі зі збереження біорізноманіття є прийняття Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) на період до 2030 року, що визначає ключові пріоритети країни у декарбонізації, розвитку відновлюваної енергетики та енергоефективності.
Представник Бабйогорського національного парку наголосив на важливості збереження, розширення і створення нових об’єктів природно-заповідного фонду. Такі ініціативи є актуальними вже зараз, оскільки за пару років таких цінних територій може не стати через інтенсивну відбудову. Пан Томаш наголосив, що зусилля варто направляти не на створення екологічних островів, а створювати заповідні території, що поєднані. Тому, якщо не зробити збереження природи ключовим принципом відбудови сьогодні, в майбутньому цінні території можуть зникнути. Також природа не має кордонів і збереження природи може стати основою для інтенсифікації співробітництва між державами-сусідами. Такий приклад має Польща та Чехія, що створили декілька транскордонних заповідних об’єктів і тим покращили співпрацю в прикордонних регіонах. Тому, міжнародна співпраця є важливою і з точки зору збереження довкілля Європи в цілому.
Представник Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) наголосив на важливості реформ екологічного контролю та моніторингу, які мають зробити однакові умови для бізнесу (і українського, і міжнародного), що також дозволить підвищити дотримання європейських норм та правил впливу на довкілля та захисту природи.
Ірина Ставчук почала свій виступ з питань бачення концепції зеленої реконструкції. Привернення уваги політичних діячів в інших секторах зі словами «зелений» є складним завданням, особливо в поєднанні з іншими нагальними потребами країни, – наголосила пані Ірина. Втім попри таку складність архітектура відбудови України повинна включати водночас й екологічні гарантії, й довгострокові екологічні цілі. І причини цьому дуже прості. Перша причина – енергетична безпека, що означає в тому числі поступову відмову від викопного палива. Друга причина – криза людських ресурсів та стратегічне завдання держави зберегти людей та повернути українців назад, де буде краща якість життя та найкращі міста для життя через реальне застосування принципів сталого розвитку під час відбудови.
Пані Ірина наголосила, що чіткі екологічні процедури та прозорий сучасний екологічний контроль необхідні для забезпечення ефективних рішень щодо економічного розвитку, та відбудови. І насправді вони потрібні бізнесу, і місцевим громадам, щоб уникнути конфліктів та забезпечити стале використання природних ресурсів. Ось чому нам потрібно зберегти паростки нової сучасної екологічної політики існуючу та працювати над її поглибленням.
Пані Ірина також зупинилася у своїй промові на ролі громадянського суспільства в Україні, яке продовжує бути активним та відігравати водночас і функцію нагляду, і функцію співтворця, співавтора реформ та трансформацій разом із громадами на місцях.
Говорячи про виклики, пані Ірина акцентувала увагу на людському потенціалі та відсутності інституцій, що займаються транспозицією впровадженням довкіллєвих директив і регламентів, включаючи фінансові засоби, такі як екологічний фонд, на повільних темпах інтеграції з ЄС.
У своєму виступі Роман Зінченко поділився інформацією про ринок зелених компаній в Україні, який інтенсивно розвивається. Він наголосив, що для таких сучасних компаній зелені екосистеми є важливою частиною інновацій. Зелений бізнес також зазначає про необхідність пришвидшення процесів прийняття рішень, створення гнучкого ринку для теплопостачання, не тільки для електропостачання. Дискримінація різних джерел енергії викликає занепокоєння. Пан Роман наголосив також на тому, що Україна стає лідером кліматичних інновацій і малий та середній бізнес відіграє в цьому ключову роль.
Таким чином на першому воркшопі, присвяченому зеленому відновленні України, і представники політичного керівництва, які формують політику з охорони довкілля, і науковці, керівники об’єктів ПЗФ, представники екоспільнот, зеленого бізнесу знайшли порозуміння у баченнях, підходах, принципах зеленого відновлення, важливості ролі громадськості, територіальних громад та зеленого бізнесу.
Маємо надію, що воркшоп “Зелене відновлення України: практичні кроки, виклики та можливості” дасть потужний старт для формування додаткового виміру на Міжнародній конференції з відновлення України у 2027 році і ми в порядку денному побачимо “Environment and Climate Change Dimension”.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
