ЕПЛ систематично моніторить процес запуску Міжнародного компенсаційного механізму для України та бере участь у всіх заходах, які організовуються Реєстром збитків для громадськості, аби бути в курсі актуальних змін. За останній рік Міжнародний компенсаційний механізм з відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Росії проти України, продовжував активно впроваджуватися та досяг значного прогресу. Нагадаємо, що про стан його впровадження станом на липень 2025 року ми писали тут.
В першу чергу варто зазначити, що за цей рік відбулася дуже важлива міжнародна подія. 16 грудня 2025 року на дипломатичній конференції за участі Ради Європи та Нідерландів було ухвалено Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України,1 над створенням якої з кінця березня 2025 року працював Міжурядовий переговорний комітет (МПК) за участю понад 50 держав. Детальніше про цю подію можна прочитати тут.
Станом на кінець серпня 2026 року Конвенцію підписали 40 держав. Серед країн-підписантів Конвенції: Андорра, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Республіка Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Україна та Велика Британія, а також Європейський Союз. Конвенція залишається відкрита для підписання всіма державами-членами Ради Європи, будь-якими іншими державами та Європейським Союзом, які брали участь у Дипломатичній конференції з прийняття цієї Конвенції, та будь-якими іншими державами, які проголосували за резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй ES-11/5 від 14 листопада 2022 року під назвою «Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України».
Відтак станом на зараз ми маємо офіційно створені вже два компоненти міжнародного компенсаційного механізму – Міжнародний реєстр збитків та Міжнародну компенсаційну комісію.
Відповідно до Конвенції, Міжнародна компенсаційна комісія для України створюється як незалежний орган у інституційних рамках Ради Європи, який приймає рішення щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих міжнародно-протиправними діяннями, вчиненими Російською Федерацією в Україні або проти України, включаючи її агресію в порушення Статуту Організації Об’єднаних Націй, а також будь-які порушення Російською Федерацією міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Комісія розглядає, оцінює та виносить рішення щодо Заяв та визначає будь-яку суму компенсації, що підлягає виплаті в кожному випадку.
Члени Конвенції визнали, що Російська Федерація повинна нести юридичні наслідки всіх своїх міжнародно-протиправних діянь, включаючи відшкодування шкоди, зокрема будь-яких збитків, завданих такими діяннями. Відповідно очікується, що Російська Федерація фінансуватиме компенсацію, визначену та призначену Комісією відповідно до цієї Конвенції.
Разом з тим Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню та набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного строку з дати, коли будуть виконані обидві з таких умов:
(a) двадцять п’ять підписантів висловили свою згоду на обов’язковість для них цієї Конвенції відповідно до положень пункту 2 цієї Статті; та
(b) сукупні індивідуальні внески цих підписантів до бюджету Реєстру на 2025 рік- становлять щонайменше 50% від загального бюджету Реєстру на 2025 рік, що становить 3 692 150 євро.
30 квітня 2026 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України», який 15 травня 2026 року набрав чинності.
Станом на серпень 2026 року Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України ратифікували 8 держав: Україна, Латвія, Литва, Естонія, Ісландія, Ірландія, Швеція та Європейський Союз2. Проте для набуття чинності Конвенції та початку роботи Комісії потрібні ще щонайменше 17 ратифікацій.
Передбачається, що після вступу в дію Конвенції, Комісія стане правонаступником Реєстру, а Реєстр припиниться як Розширена часткова угода Ради Європи. Для цього Конвенція про Компенсаційну комісію передбачає якнайшвидше налагодження взаємодії Комісії з Реєстром або Радою Європи з метою підготовки до передання роботи Реєстру до Комісії таким чином, щоб забезпечити безперервне функціонування Реєстру до моменту його припинення та щоб інформація щодо Заяв і доказів, які зберігає Реєстр, була передана у розпорядження Комісії. Після чого функції Реєстру, включаючи організацію подання Заяв, продовжуватимуть виконуватися у складі Комісії. А до цього часу Реєстр продовжує працювати, приймати та розглядати подані заяви, а також активно відкриває для подання нові категорії.
На даний час Реєстр відкритий для більшості категорій, заявниками в яких є фізичні особи, і цього року розпочав відкривати для подання категорії для юридичних осіб та держави Україна. Втім категорія В 3.1. Екологічна шкода, заявником в якій якраз є держава, наразі в процесі підготовки до відкриття. За словами директора Київського офісу Реєстру збитків Ганни Христової, категорія В 3.1. Екологічна шкода в процесі розроблення та тестування і вже знаходиться фактично на фінішній прямій. Чітких строків відкриття такої категорії до подання заяв, п. Ганна не озвучила, проте запевнила, що ймовірно до кінця року така можливість буде доступною.3
Для тих, хто лише ознайомлюється з роботою Реєстру, зазначимо, що 26 березня 2024 року затверджено Перелік категорій заяв, які можуть бути внесені до реєстру збитків для України,4 відповідно до якого заяви згруповані в 3 види категорій за субʼєктом подання, а саме:
Категорія А – заявник фізична особа.
Категорія В – заявник Держава Україна
Категорія С – заявник юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства України незалежно від форми власності.
В кожній категорії є кілька підкатегорій. Всього затверджено 43 форми заяв: категорія А – 21 форма, категорія В – 11 форм, категорія С – 11 форм. Станом на серпень 2026 року відкрито для подання 26 категорій заяв: категорія А – 16 форм, категорія В – 7 форм, категорія С – 3 форми. Детальніше про ці заяви, їх форми та правила подання можна дізнатися на сайті Реєстру.
Реєстр розпочав прийом заяв 02 квітня 2024 року, а станом на серпень 2026 року до Реєстру подано вже понад 160 000 заяв, з яких розглянуто та внесено в Реєстр більше 45 000 заяв. Проте Реєстр збитків лише перевіряє заяви на формальне дотримання вимог щодо їхнього подання та включення в Реєстр, однак не розглядає їх по суті та не приймає рішення щодо призначення компенсації заявнику. Таке повноваження матиме Компенсаційна комісія після її створення.
Для того аби МКМ міг запрацювати в повній мірі, а заявники могли отримати свої компенсації за завдані збитки, Міжнародний компенсаційний механізм має складатися з трьох елементів: реєстру, комісії та фонду. Якщо Реєстр збитків активно приймає заяви з квітня 2024 року, а Компенсаційна комісія перебуває на стадії ратифікації та вступу в дію Конвенції, то переговори зі створення Компенсаційного фонду поки тривають. На даний час все ще немає офіційної інформації щодо його створення. Дане питання одне з найскладніших не лише в плані його юридичного оформлення, як міжнародної угоди, але і в плані прийняття політичного рішення щодо джерела наповнення такого реєстру у випадку, якщо росія відмовитися від добровільної компенсації. Разом з тим, як ми можемо побачити з історії розвитку подій щодо створення компенсаційного механізму, світова спільнота відразу визнала, що росія має понести відповідальність, в тому числі відшкодувати завдану шкоду, та вказала як джерело коштів – конфісковані активи рф. Проте правова частина цього питання потребує складних політичних рішень. Тому можна допустити, що такі переговори ведуться не публічно, а їхні результати стануть відомі пізніше.
Відтак очікуємо якнайшвидшого відкриття для подання заяв в категорії В 3.1. Екологічна шкода та вступу в дію Конвенції про Компенсаційну комісію та початок розгляду Комісією поданих до Реєстру заяв. Втім навряд чи Комісія зможе повноцінно запрацювати та приймати рішення щодо компенсації до створення Компенсаціного фонду. В будь-якому випадку ЕПЛ продовжує моніторити даний процес та інформуватиме вас про всі актуальні зміни на своєму сайті.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
Міжнародний фонд «Відродження» – одна з найбільших благодійних фундацій в Україні, що з 1990-го року допомагає розвивати в Україні відкрите суспільство на основі демократичних цінностей. За час своєї діяльності Фонд підтримав близько 20 тисяч проектів на суму понад 350 мільйонів доларів США.
Сайт: www.irf.ua
Facebook: www.fb.com/irf.ukraine
