2 листопада 2026 року відбулася публічна презентація Реєстру екологічних збитків Державної екологічної інспекції України. Реєстр ДЕІ презентовано, як цифровий інструмент документування шкоди довкіллю внаслідок війни.
Як повідомив т.в.о. Голови ДЕІ Олександр Субботенко, від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано близько 12 тисяч фактів завдання шкоди довкіллю, а загальна сума збитків оцінюється у 8,3 трлн грн. Водночас матеріали щодо цих випадків зберігаються в різних органах переважно в паперовій формі. Тому виникла необхідність зібрати їх в єдиній базі даних, що призвело до створення національного Реєстру екологічних збитків. На даний час інспектори ДЕІ вже розпочали перенесення відповідної інформації до нового Реєстру.
Очікується, що Реєстр стане базою доказової інформації для підготовки та подання заяв до Міжнародного реєстру збитків для України (RD4U), який 30 вересня 2026 року розпочав прийом заяв у категорії В3.1 Екологічна шкода. Водночас доступ до національного Реєстру буде обмеженим. Через службовий характер інформації ним зможе користуватися лише визначене коло представників ДЕІ.
Народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна зазначила, що створення Реєстру стало результатом п’ятирічної роботи Верховної Ради України та Уряду. Варто зауважити, що Міжнародний реєстр збитків, створення якого підтримали 43 країни та ЄС, було створено на наступний рік після початку повномасштабного вторгнення, а 02 квітня 2024 року Міжнародний Реєстр вже почав приймати перші заяви, тоді як розробка національного Реєстру екологічних збитків тривала аж п’ять років.
Своєю чергою, голова Київського офісу RD4U Ганна Христова наголосила, що національний та міжнародний реєстри перебувають не в конкуренції, а в синергії. За її словами, Міжнародний реєстр уже готовий приймати заяви щодо екологічної шкоди та очікує перших заяв від України. Це свідчить про те, що станом на момент презентації такі заяви ще не були подані.
Заступник Міністра економіки Олександр Краснолуцький висловив позицію, що повноваження щодо визначення розміру збитків та подання заяв до Міжнародного реєстру мають бути покладені на ДЕІ. Це, на його думку, дозволить уникнути різних підходів і непорозумінь у процесі їх розгляду Радою Реєстру та Компенсаційною комісією, яка призначатиме відшкодування.
Попри офіційне позиціонування заходу як презентації нового цифрового інструменту документування шкоди довкіллю, фактично йшлося про оголошення про створення національного Реєстру екологічних збитків. Його функціонал учасникам не продемонстрували, адже доступ до системи обмежений лише для службового користування ДЕІ.
Наразі складається враження, що Реєстр є централізованою базою даних, яку наповнюють шляхом перенесення інформації з паперових документів, що зберігаються в різних органах, а не цифровим інструментом фіксації шкоди. Безперечно, така база необхідна. Однак сама по собі систематизація вже зібраних матеріалів не вирішує проблем із якістю фіксації екологічної шкоди, методиками її оцінювання та формуванням належної доказової бази. Ці питання залишаються відкритими.
Під час заходу учасники також порушили низку важливих питань, на які не отримали чітких відповідей, зокрема:
Як новий Реєстр співвідноситиметься з платформою «ЕкоЗагроза»?
Чи передбачено перенесення інформації з «ЕкоЗагрози» до нового Реєстру?
Хто безпосередньо відповідатиме за підготовку та подання заяв до Міжнародного реєстру збитків?
Чи передбачена технічна та інформаційна взаємодія національного й міжнародного реєстрів?
Яким нормативно-правовим актом передбачено створення національного Реєстру екологічних збитків?
тощо
Створення національного Реєстру екологічних збитків ДЕІ є важливим та необхідним кроком до систематизації інформації про шкоду, завдану довкіллю внаслідок війни. Водночас поки що залишається незрозумілим, наскільки цей інструмент сприятиме покращенню процесу документування екологічної шкоди та забезпеченню подання належних доказів до Міжнародного реєстру збитків.
