4 лютого Європейська комісія оприлюднила документи Пакету розширення ЄС на 2026 рік. Традиційно пакет містить окремі звіти щодо кожної країни-кандидата, який висвітлює оцінку Європейської комісії її прогресу у досягненні відповідності праву ЄС і готовності до вступу. Погляньмо ж, що цього року написано щодо України у розділі 27: Довкілля та зміна клімату.
Вже традиційно ЄК повторює, що Україні доцільно продовжувати зусилля для повного приведення законодавства у відповідність до екологічного та кліматичного acquis ЄС і поступово запроваджувати належну середньострокову бюджетну систему для його виконанням. ЄК констатує, що адміністративна спроможність у довкіллєвій сфері залишається послабленою через розпорошеність повноважень і ситуація ця ускладнилася внаслідок об’єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки, що призвело до зниження пріоритетності екологічних питань та затримок у прийнятті законодавства для впровадження докіллєвих acquis ЄС. Попри поступ у цифровізації екологічного та кліматичного секторів, на думку ЄС, Україні необхідно докладати подальші зусилля для вдосконалення контролю за дотриманням законодавства, запобігання корупції та забезпечення підзвітності, зокрема шляхом посилення моніторингу та збору даних, удосконалення структур управління та системи забезпечення дотриманням екологічних вимог.
У контексті горизонтального екологічного законодавства ЄК відмітила, що національне законодавство досі залишається лише частково узгодженим з acquis ЄС і необхідні подальші зусилля для забезпечення повного застосування процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО) до всіх відповідних планів і проєктів. ЄК підкреслила, що зусилля зі спрощення адміністративних процедур не повинні призводити до запровадження загальних винятків та виключення цілих категорій проєктів зі сфери застосування законодавства, а також мають гарантувати дотримання вимог acquis ЄС, таких як громадське обговорення, оцінка кумулятивних впливів та недопущення поділу проєктів, так званого «салямі слайсінгу». Вчергове ЄК підкреслює недопустимість виключення цілих категорій проєктів зі сфери застосування законодавства про ОВД, реагуючи на вчергове звуження Україною сфери застосування цієї процедури. Нагадаємо, цього року зі сфери ОВД були виключені індустріальні парки. Окрім згаданого ЄК, на нашу думку системними проблемами залишаються недостатній контроль за дотриманням умов висновків з ОВД, обмежена спроможність перевіряти якість оцінок та врахування кумулятивного впливу проєктів, а також недостатня ефективність громадської участі. Відмічені ЄК недопущення штучного поділу проєктів та необґрунтовані винятки та виключення цілих категорій діяльності з-під дії екологічної оцінки потребують якнайшвидшого законодавчого врегулювання.
ЄК відзначила пілотний проєкт із запровадження превентивного підходу до здійснення екологічного контролю та ухвалення оновленого горизонтального закону про державний нагляд (контроль), але при цьому підкреслила, що первинний законодавчий акт про екологічний контроль все ще належить ухвалити, адже корупційні ризики досі є високими, тоді як забезпечення дотримання законодавства залишається слабким. Натомість, проєкт Закону України «Про державний екологічний контроль», зареєстрований у парламенті, у 2026 році не розглядався, а будь-які спроби його доопрацювати, якщо і здійснюються, то поза публічною площиною. При цьому ні в Національній програмі адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), ні в планах профільного комітету парламенту на 2027 рік такого законопроєкту поки немає.
Щодо інших сфер горизонтального екологічного законодавства, таких як екологічні злочини та відповідальність за екологічну шкоду, реєстр викидів та перенесення забруднювачів ЄК дипломатично промовчала, адже жодного прогресу у цих сферах не відбулося, як не відбулося і прогресу у виконанні рішення Наради Сторін Орхуської конвенції про порушення Україною своїх зобов’язань у сфері доступу до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.
У сфері якості атмосферного повітря законодавство України частково відповідає законодавству ЄС. Як і минулого року, ЄК нагадує про необхідність встановлення порогових викидів для забруднюючих речовин, моніторингу викидів летких органічних сполук, покращення моніторингу вмісту сірки та удосконаленні процесу збору даних про якість атмосферного повітря. ЄК відмітила ті зусилля України, які мали місце за допомогою проєктів міжнародної технічної допомоги та дозволили запустити роботу в Україні шести нових індикативних станцій моніторингу атмосферного повітря. За 2026 рік прогрес України у цій сфері зводиться до запуску нових станцій моніторингу атмосферного повітря.
У сфері якості води ЄК констатує, що законодавство залишається частково узгодженим з acquis ЄС, а впровадження Водної рамкової директиви та Директиви про очищення міських стічних вод триває. Серед досягнень Комісія відзначила, що моніторинг поверхневих вод тривав попри безпекові ризики, а в січні 2026 року затвердили щорічну державну програму моніторингу вод. Також відзначено операційний план реалізації Водної стратегії на 2025-2027 роки, державну цільову екологічну програму технічної модернізації підприємств водовідведення й очищення стічних вод до 2034 року, зміни у порядку державного моніторингу вод та систему дозволів на спеціальне водокористування.
Водночас, як і торік, ЄК зазначає, що впроваджувати плани управління річковими басейнами досі складно. Поступ гальмують слабка адміністративна спроможність, обмежене фінансування та неповне узгодження з директивами щодо нітратів, питної води та стічних вод. ЄК закликає пришвидшити узгодження з Нітратною директивою, зокрема, щоб виконати зобов’язання за Поглибленою і всеохопною зоною вільної торгівлі (ПВЗВТ) запровадити окремі виробничі стандарти ЄС до кінця 2028 року. Комісія також вчергове нагадує, що досі потрібні заходи для відшкодування вартості водних послуг, які водночас гарантують право на доступ до води та санітарії. Останні два питання, у свою чергу, входять до ключових рекомендацій за розділом 27. Фактично, Комісія дає зрозуміти, що прогрес у водній сфері вже не вдасться демонструвати лише стратегіями й планами. Далі йдеться про рішення з реальною ціною, адже закон щодо нітратів зачіпає інтереси аграрного сектору, а відшкодування вартості водних послуг порушує питання тарифів у воєнний час. Тобто водна політика перестає бути суто довкіллєвою темою, і без участі аграрного та соціального блоків уряду ці рекомендації не виконати.
У сфері управління відходами, ЄК відзначила, що законодавство в цій сфері лише частково узгоджене з нормативно-правовою базою ЄС. Було відзначено ухвалення Стратегії переходу до циркулярної економіки та плану заходів до неї, а також затвердження процедуру досягнення цільових показників щодо підготовки відходів будівництва та знесення до повторного використання, переробки та інших видів відновлення матеріалів. Попри схвалення 17 із 24 регіональних планів управління відходами, на думку ЄК, загалом імплементація та забезпечення виконання законодавства залишаються обмеженими. Серед першочергових заходів у цій сфері ЄК новодить прийняття вузькогалузевих законів, таких як: закон про відходи видобувної промисловості; про батареї, акумулятори та відходи батарейок і акумуляторів; про відходи електричного та електронного обладнання (WEEE); про транспортні засоби, які зняті експлуатації, про відходи шин, про відпрацьовані оливи; про вплив на навколишнє середовище одноразового пластику. Також відзначається оновлення інфраструктура в сфері управління відходами, як на національному, так і на регіональному рівнях.
У сфері промислового забруднення ЄК підтвердила, що узгодження законодавства залишається лише частковим попри ухвалення вторинного законодавства для забезпечення функціонування закону про інтегроване запобігання і контроль промислового забруднення та цільової програми підтримки підприємств, які впроваджують найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ). Попри те, що жоден інтегрований довкіллєвий дозвіл досі не виданий, Комісія схвалила те, що Україна продовжувала роботу над системою видачі таких дозволів. При цьому ЄК підкреслила, що для узгодження з Директивою ЄС про промислові викиди все ще необхідне додаткове підзаконне регулювання та належне практичне впровадження. Адже попри стабільні обіцянки Україна досі не ухвалила жодного висновку НДТМ, які власне і вимагатимуть від найбільших забруднювачів реального скорочення викидів, а також їх моніторингу, в тому числі автоматизованого.
В сфері охорони природи ЄК учергове відзначила, що узгодження із законодавством ЄС залишається на початковому етапі і необхідне подальше узгодження із законодавством ЄС, що стосується охорони видів та оселищ, боротьби зі знелісненням, зоопарків і генетичних ресурсів. Свідченням цього ЄК наводить практичні кейси 2026 року щодо будівельних проєктів, які впливають на природоохоронні території та цінні території, які ще не отримали природоохоронного статусу. Серед позитивних зрушень було відмічено приєднання України до Європейського агентства з навколишнього середовища (ЄАНС) та його Європейської мережі екологічної інформації та спостережень (Eionet) як країна-співробітник, а також ухвалення Стратегії збереження біорізноманіття до 2035 року та Плану заходів на 2026–2028 роки. Однак ефективність реалізації цих документів залежатиме від забезпечення її заходів фінансуванням, відповідальними виконавцями, належними строками та механізмами моніторингу.
ЄК відзначила ухвалення порядку встановлення критеріїв віднесення видів до інвазійних чужорідних видів. Водночас ухвалення Порядку не означає завершення імплементації Регламенту (ЄС) № 1143/2014 про інвазійні чужорідні види: необхідно забезпечити формування та затвердження відповідного переліку, запровадження системи запобігання проникненню і поширенню таких видів, раннього виявлення, швидкого реагування, контролю та управління їхніми популяціями.
ЄК зазначила, що було досягнуто певного прогресу у впровадженні цифрових інструментів для підвищення прозорості рубок лісу та експорту деревини. Було зафіксовано понад 4 900 випадків незаконних рубок, однак у судовому порядку вдалося стягнути лише незначну частину завданих збитків. У листопаді 2025 року Україна також зробила кроки до узгодження із законодавством ЄС щодо боротьби зі знелісненням шляхом ухвалення постанови про реалізацію пілотного проєкту щодо експорту деревини.
У сфері зміни клімату ЄК відзначила певний прогрес України протягом звітного періоду. Зокрема, позитивно оцінено подання першого Дворічного звіту про прозорість (BTR) відповідно до міжнародних кліматичних зобов’язань України та затвердження Другого національно визначеного внеску до Паризької угоди на період до 2035 року, який передбачає скорочення викидів парникових газів більш ніж на 65 % порівняно з рівнем 1990 року. Водночас ЄК зауважила, що така ціль допускає суттєве збільшення викидів порівняно з 2024 роком. Серед інших досягнень відзначено подання Національного інвентаризаційного документа щодо викидів та поглинання парникових газів, ухвалення нової Довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку, яка враховує мету досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, створення нормативних передумов для функціонування Національного реєстру вуглецевих одиниць та затвердження оновленого Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року.
Водночас ключові проблеми наближення законодавства України до кліматичного законодавства ЄК залишаються невирішеними. ЄК наголосила на необхідності розширення системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, створення національної системи торгівлі квотами на викиди, наближення законодавства до вимог ЄС щодо автомобільного транспорту, будівель, фторованих парникових газів та речовин, що руйнують озоновий шар. Окремо відзначено відхилення законопроєкту про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу та відсутність затвердженого порядку моніторингу й оцінювання реалізації державної кліматичної політики.
Як підтвердила ЄК, станом на 2026 рік інституційна спроможність України у довкіллєвій сфері залишається недостатньою для повноцінного впровадження та забезпечення дотримання екологічного acquis ЄС. Після об’єднання природоохоронного, економічного та аграрного напрямів у 2025 році у складі одного міністерства, у липні 2026 року Уряд повернувся до розмежування економічних та довкіллєвих функцій із аграрними, внаслідок чого було створено Міністерство економіки та довкілля України та окреме Міністерство аграрної політики та продовольства України. Водночас це рішення не усунуло наслідків попередньої реорганізації та проблеми інституційної слабкості довкіллєвого напряму. Збереження в межах одного органу функцій формування економічної та природоохоронної політики створює конфлікт інтересів між економічними пріоритетами та цілями збереження довкілля. За таких умов існує ризик підпорядкування природоохоронних завдань інтересам економічного розвитку, промисловості та використання природних ресурсів, що знижує пріоритетність екологічної політики під час ухвалення державних рішень. Актуальними проблемами залишаються розпорошення екологічних повноважень, недостатнє кадрове та фінансове забезпечення.
На рівні служб, агентств та інспекцій, наділених довкіллєвими повноваженнями, і територіальних органів влади зберігаються проблеми кадрового та фінансового забезпечення, недостатньої міжвідомчої координації, нечіткого розмежування повноважень і недостатньої спроможності спеціалізованих органів виконувати покладені на них функції. Особливої уваги потребує посилення інституційної спроможності органів влади на місцях. Таким чином, попри частковий перегляд моделі центрального управління на рівні міністерства, недостатня інституційна спроможність залишається одним із ключових обмежень практичного впровадження Україною екологічного acquis ЄС.
Таким чином, за висновками ЄК щодо прогресу за розділом 27 за 2026 рік та в цілому довкіллєве законодавство України залишається на тому ж рівні «деякої відповідності acquis ЄС», який стабільно тримається. Добре, що крім поодиноких відверто антиєвроінтеграційних положень, як то про виключення індустріальних парків з ОВД, суттєвого відкату у довкіллєвих реформах не спостерігається. Не спостерігається, на жаль, і суттєвого прогресу, і це дуже прикро.
Згідно з Національною програмою адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) на 2027 рік заплановано прийняття такої кількості первинних актів законодавства у сфері охорони довкілля, скільки не було прийнято сукупно за весь наш євроінтеграційний шлях. Мабуть в очікуванні цих законів ЄК і планує відкрити четвертий кластер, який включає розділ 27, ще до кінця поточного року.
Як впорається Україна із цим завдання покаже наступний звіт ЄК, нам же – як інституту громадянського суспільства – залишається лише всебічно пропонувати Мінекономіки та профільному комітету парламенту нашу фахову підтримку та прискіпливо слідкувати за ситуацією.
