Прес-реліз
Цей захід є унікальним для України, оскільки вперше в історії незалежності нашої держави зібралися провідні юристи-екологи з усього світу, які формують екологічну політику та екологічне законодавство в таких країнах, як США, Канада, Польща, Швеція, Іспанія, Німеччина, Угорщина, Грузія, Вірменія, Мексика, Молдова, Білорусія. Учасники симпозіуму – це найуспішніші юристи-практики та вчені у сфері екологічного права, розробники екологічного законодавства у своїх країнах, автори міжнародних угод та конвенцій у сфері захисту довкілля, члени міжнародних органів, які займаються охороною довкілля, зокрема відповідних комісій та комітетів Організації Об’єднаних Націй.
Тема заходу вкрай важлива для сьогодення України, оскільки вперше в Україні було винесено на такий високий рівень обговорення взаємозв’язку охорони довкілля та базового права людини – права на життя. Цей новаторський погляд, вперше запропонований проф. Світланою Кравченко, набуває все більшого визнання в усьому світі і знаходить відображення у законодавстві та правозахисній практиці.
Екологічне право не може розглядатися окремо у процесі розробки стратегічних рішень, законодавства та правових доктрин. Право в царині прав людини не може бути сферою цілковито відокремленою від піклування про якість життя на землі. Екологічні права вже не одне десятиліття низкою професорів та практикуючих юристів визнаються невід’ємною складовою прав людини. Міжнародні та національні суди в Європі, Африці, Азії, Північній та Південній Америці трактують угоди та конвенції, національні конституції і законодавство з прав людини на користь захисту довкілля. Саме розгляду проблем охорони довкілля через призму прав людини, місце екологічного права в європейських реформах нової України був присвячений міжнародний симпозіум у Львові.
Учасники симпозіуму працювали над розробкою практичних пропозицій для України у сфері правового захисту довкілля, зокрема над шляхами покращення екологічного законодавства та вирішення таких нагальних проблем, як реабілітація природнього навколишнього середовища у зоні проведення АТО. Колеги із Всесвітнього альянсу екологічного права (США) поділилися своїм досвідом відновлення довкілля у зонах військових конфліктів і розробили програму спільної роботи у цьому напрямку з українськими колегами.
«Захід став знаковим у відкритті нових граней застосування юридичних методів для захисту екологічних прав та охорони довкілля в новій Україні, і, як писав адвокат з прав людини під час військової диктатури 1976-1983, жертва катувань, професор екологічного права Альберто Каттан, що одного разу відкриті Вами очі – це вже є зобов’язання. Ви ніколи не можете закрити їх знову. Отже, і ми, окресливши основні проблеми в захисті прав людини та охороні довкілля в Україні, не маємо права зупинитися. Ми повинні докласти всі зусилля з відновлення довкілля в зоні АТО, зi збереженні сприятливого для життя довкілля для наступних поколінь у всій країні. Ця проблема має стати наскрізною для комплексу всіх реформ в Україні», – зауважила виконавчий директор МБО «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко.
«На симпозіуму були визначені напрями подальшої глибшої співпраці на міжнародному рівні, що стимулюватиме побудову у новій Україні верховенство права для охорони довкілля та захисту екологічних прав», – додала керівник проектів та програм Ганна Хомечко.
Учасники симпозіуму написали відкрите звернення із закликом до світової спільноти юристів-екологів зробити усе можливе для припинення військової агресії Росії на Сході України та зупинення руйнування довкілля у зоні військових дій. Окрім того, був вироблений план дій, який подається нижче.
План дій для нової України
Ми підтримуємо:
1. Контролювання, ефективне використання і обстоювання міжнародних угод, які стосуються України. Йдеться про усю територію України, включаючи тимчасово окуповані території та території збройного конфлікту.
2. Забезпечення екологічної безпеки до, під час і після збройного конфлікту. У даній ситуації потрібно невідкладно звернути увагу міжнародних організацій та уряду України на здійснення оцінки усіх аспектів шкоди, завданої збройним конфліктом, та розробку планів її усунення.
3. Подолання бар’єрів у доступі до правосуддя та розвиток судової практики в інтересах громадськості.
4. Вимога до уряду та інших інституцій фінансувати ведення судових справ юристами, які віддані служінню інтересам громадськості, а не комерційним інтересам.
5. Освіта, просвіта і обмін досвідом для суддів та юристів щодо екологічного права та прав людини та створення для цього сприятливих платформ.
6. Розробка та вдосконалення національного та міжнародного законодавства у сфері прав людини та захисту довкілля.
7. Інтеграція України, як європейської нації, із інституціями, стандартами, законодавством Європейського Союзу, а також максимальна підтримка у цій сфері з боку європейських та міжнародних інституцій.
