Особлива необхідність акумулювання електроенергії виникає при впровадженні генерування від сонячних та вітрових електростанцій, хоча така потреба є і при роботі з традиційними промисловими електростанціями. З однієї сторони ця проблема зумовлена тим, що споживання електроенергії розпорошене і дуже нерівномірне по годинах доби. А зі сторони генерування від ВДЕ не можна очікувати стабільного електропостачання – проблема ніч-день для сонячних станцій і штиль для вітряних.
Електроенергію в енергосистемі, як відомо, неможливо покласти на склад. Вона повинна бути використаною тоді коли й вироблена. Для того, щоб узгодити нерівномірність і неспівпадіння виробництва та споживання електроенергії, використовують гідроакумулюючі електростанції (ГАЕС).
Такі станції працюють в двох режимах. Насосний режим – споживають надлишки електроенергії від теплових (ТЕС) та атомних (АЕС) електростанцій при мінімальному навантаженні системи (особливо вночі). В цей час вони перекачують воду з нижнього водосховища у верхній акумулюючий басейн і таким чином заряджають ГАЕС. Турбінний режим передбачає скидання води з верхнього водосховища в години максимального споживання електроенергії для забезпечення режиму виробництва енергії та подачі в мережу. Таким способом ГАЕС допомагають допомогти пройти пікові навантаження споживання.
