Прагматична «Беллона»Протягом майже 30 років «Беллона» переймається вирішенням екологічних питань і позиціонує себе як багатопрофільна недержавна організація. Розпочавши свою діяльність після Чорнобильської катастрофи, вона займалася проблемами шкідливих викидів промислового виробництва. Згодом діяльність організації набула ширших масштабів. Енергоефективність, використання відновлюваних джерел енергії, а також технологія уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ) — основні напрями проектів, які «Беллона» просуває в різних країнах світу для боротьби з глобальними змінами клімату.
У 2012–2013 роках норвезькі фахівці вперше презентували в Україні технологію УЗВ. Однак розробити для держави спеціальну програму використання УЗВ вони були не готові, оскільки українські підприємства виявилися не надто відкритими для подібних змін.
Вуглекислий газ — у підземелля
Запропонована «Беллоною» технологія УЗВ вже успішно використовується у США, Канаді та Норвегії. Вона може бути особливо цікавою електростанціям, які працюють на викопному паливі, нафтопереробним, цементним і металургійним заводам, інтенсивність шкідливих викидів яких в атмосферу є найбільшою.
Суть технології полягає в тому, що спеціальні установки, які монтуються на підприємствах, за допомогою механічних та хімічних процесів дозволяють уловлювати діоксид вуглецю та відокремлювати його від джерела викиду, тобто перешкоджати його потраплянню в атмосферу. Згодом бездомішковий потік зріджується до стану рідини високого тиску та трубопроводами транспортується до місця зберігання – як правило, під землю, у шари гірських порід. Найбільш придатними для цього є вичерпані нафтові та газові родовища, глибокі шари залягання кам’яного вугілля та солі, де, як вважають науковці, газ може зберігатися чи не мільйони років. Для України перспективними в цьому плані є Дніпровсько-Донецький та Львівсько-Волинський басейни.
Звісно, процес УЗВ потребує чималих фінансових затрат, зокрема, для моніторингу ситуації, геологічних досліджень, розроблення проектів і закупівлі обладнання. Однак, за різними підрахунками, використання цієї технології на підприємстві дозволить знизити викиди діоксиду вуглецю в атмосферу на 85–98 %. А в США навіть знайшли спосіб додатково заробити на декарбонізації викидів, використовуючи вуглекислий газ для підняття тиску пластів на вичерпаних родовищах нафти й природного газу, тим самим збільшуючи обсяги їх видобутку.
За словами директора наукових та проектних програм «Беллони» Халлстейна Хавога, технологія УЗВ є надзвичайно перспективною і згодом стане обов’язковою для всіх держав — членів ЄС, які до 2050 року зобов’язані на 80 % скоротити обсяги викидів вуглекислого газу в атмосферу порівняно з 1990 роком. Відповідно, якщо Україна не йтиме в ногу з часом, її енергосистема, промисловість і продукція стануть неконкурентоспроможними, а шляхи до європейського ринку — недоступними.
Новий рівень співпраці
Новий проект «Беллони» під назвою «Україна: уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ). Формування і зростання внутрішнього потенціалу через розвиток діалогу в галузі енергетики та клімату» є логічним продовженням попередньої співпраці та тісно пов’язаний з розв’язанням гострих проблем енергетичної галузі країни.
Цього разу норвезькі представники планують розгорнути в Україні масштабну діяльність в двох аспектах: допомога у впровадженні технології УЗВ та імплементація в українське законодавство важливих європейських директив. Це, зокрема, Директива про промислові викиди та Директива з геологічного зберігання діоксиду вуглецю.
Експерти переконані, що технологія УЗВ відіграє важливу роль у вирішенні проблем глобальної зміни клімату й дозволяє знизити викиди діоксиду вуглецю в енергетичному секторі та енергоємних галузях промисловості, цим самим роблячи свій внесок в енергетичну безпеку країни.
Сьогодні «Беллона» готова направити до України своїх фахівців у сфері енергетики та УЗВ, експертів з впровадження екологічної політики ЄС, а також поділитися власним досвідом втілення енергоефективних проектів та ознайомити українську промисловість із сучасними світовими технологіями.
При цьому проект, як запевняють представники організації, передбачає високий рівень взаємодії з українськими експертами, урядом, науковцями та представниками різних галузей промисловості. Крім того, передбачено створення системи звітування про результати у вигляді періодичних та загального звітів, які будуть розміщуватися на спеціально створеному інтернет-ресурсі.
«Технологія УЗВ є дуже важливою для підприємств металургійної, сталеварної, цементної та хімічної промисловості, — підкреслила Лариса Брондер, координатор проектів об’єднання «Беллона» в Україні. — Тому долучитися до робочої групи ми запросили представників цих галузей. Наприклад, до складу попередньої робочої групи входив «Метінвест», сьогодні ми співпрацюємо з Асоціацією виробників феросплавів».
Експерти наголосили, що Україна має насамперед визначитися із основними пунктами своєї енергетичної стратегії, обрати вектор розвитку національної енергетики, а їхня мета — допомогти в цьому.
Вартість трирічного проекту становить близько 4 млн норвезьких крон, які в якості допомоги для України виділить уряд Норвегії. Щоправда, це стосується лише організаційного аспекту питання (проведення експертиз і консультацій, підготовки звітів тощо). Модернізація підприємств, яка так необхідна для втілення пропонованих технологій, ляже на плечі державного бюджету. Тож залишається сподіватись, що український уряд таки зможе знайти оптимальні варіанти, аби подбати про енергетичну безпеку держави та захист довкілля.
Ірина Каленська,
журналіст
