ЕПЛ продовжує обстежувати лісові вирубки на території західної України. Цього разу до нашої уваги потрапили НПП «Ужанський», ДП «Великоберезнянське лісове господарство» та НПП «Сколівські бескиди» та Сколівський військовий лісгосп державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат».
Цей виїзд запам’ятався вітровалами. Ніде і ніколи ми не бачили таких потужних та масштабних вітровалів, як цього разу. Букові ліси, що ростуть на відвіданих територіях, є природніми для цієї місцевості і цих висот, а отже – стійкими до епідемій шкідників. Тому вітер тут є найбільш впливовим фактором, що може миттєво знищити кілька гектарів лісу.
Від смт. Великий Березний маршрут обстеження проходив до г. Явірник, де ми долали більше 10 га таких вітровалів. Дерева нагромаджені одне на одне товщею з людський зріст, і відрізок маршруту в 200 м ми долали понад 2 години. Зазвичай такі вітровали дуже швидко прибираються або нацпарком, або лісгоспом, до яких може належати така ділянка, тоді і звільняється місце для швидкого поновлення молодого природного лісу, а мешканці сіл отримують такі необхідні на зиму дрова та пиломатеріали. Але цього разу по численних грибах на стовбурах дерев було помітно, що вітровалу вже кілька років, а він все ще залишається гнити. Пізніше від працівників лісгоспу ми дізналися про те, що вона не має своїх розробників деревини, а ті приватні компанії, які надають такі послуги, не зголосилися розробляти даний вітровал через економічну недоцільність та складність. Іншими словами, розпилювати та транспортувати дрова до села тут буде збитковою роботою, хоча «Санітарні правила в лісах України» вимагають прибирати такі вітровали протягом 3 місяців.
Подолавши вітровал, ми зрозуміли, що робили це недаремно, оскільки натрапили на велику самовільну рубку місцевим населенням, що налічувала кілька десятків дерев без клейма та лісосічних стовпчиків. Деревина ще навіть повністю не була вивезена, шматки колод та порубкові рештки лежали просто упереміш на ґрунті.
На іншій ділянці біля с. Луг також бачимо зовсім свіжі самовільні рубки.
Рубають навіть молоді дерева, а з порід на фото нижче бачимо зеленого кольору хвою смереки та блакитнуватого кольору – ялиці. Траплялися і букові рештки.
На цьому неприємні речі не закінчилися, оскільки протягом більшої частини шляху натрапляли на варварське знищення маркування туристичної стежки, що так турботливо була помічена силами туристичного товариства. Хтось із місцевих жителів дуже недолюблює туристів. Сумно те, що такі пошкодження в деревах не зникнуть безслідно. Сокирою на кожному дереві було зачеплено луб, а отже, найбільш вразливі ялина та ялиця дуже скоро всохнуть після такого втручання.
В один із днів обстеження нам дуже пощастило, оскільки потрапили на справжній виїзд із лісопатологом. Коли стається вітровал або хвороба лісу і виникає необхідність провести суцільну санітарну рубку, на призначене місце має приїхати лісопатолог та підтвердити підстави для такої рубки, розраховану площу та об’єм, співставити з планом місцевості, тобто повністю виключити будь-яку можливість махінації. Але це в ідеалі. Дуже часто трапляється ситуація, коли лісопатологи та лісгосп чи НПП «залагоджують» ситуацію між собою без виїзду на місце. Внаслідок цього можуть бути призначені суцільні санітарні рубки на тих ділянках, де хворого лісу небагато і можна було б спокійно обійтись вибірковою. Крім того, в матеріалах відводів лісівники можуть свідомо занижувати сортність деревини, наприклад маркуючи дерево, з якого вийде ділова деревина як зовсім хворе і яке годиться тільки на дрова. Саме тому для нас було дуже важливим та цікавим поспостерігати, як відбувається виїзд та перевірка ділянки і документів. Того дня ми обстежили 10 вітровалів і, на щастя, натрапили на надзвичайно розумного та відповідального молодого лісопатолога, який повернув нам віру в майбутнє українського лісового господарства.
Наступним нашим об’єктом був національний природний парк «Сколівські Бескиди», який серед частини природоохоронців має репутацію «лісорубів». Аналіз планів санітарно-оздоровчих заходів, матеріалів відводів та польові обстеження показали, що ця інформація, не відповідає дійсності. Великі обсяги рубок пов’язані з тим же самим масовим всиханням смереки.
З позитивних моментів можна відмітити обстежену нами рубку переформування. Такі рубки проводяться, коли штучний ліс є перегущеним, і від того дерева не можуть повноцінно розвиватися, заважають одне одному та можуть просто загинути від нестачі світла та простору. У такому випадку вибірковим чином зрізаються кілька дерев для прорідження та вивільнення ресурсів для розвитку та росту здорового лісу. Після рубки були прибрані навіть порубкові рештки та обережно складені в купи для транспортування. Це був перший випадок, коли ми побачили, на стільки зразкову рубку, здійснену у відповідності до всіх правил.
Варто зазначити, що у НПП “Сколівських Бескидах” склалася досить складна ситуація із зонуванням. На карті нижче землі НПП позначені зеленими кольорами, темним – землі з вилученням, що становлять заповідну зону, а світлим – землі без вилучення, що є господарською зоною військового лісгоспу, що підпорядкований Міноборони. Фактично величезна за обсягом господарська зона поділяє парк по центру навпіл, перетинаючи міграційні коридори для фауни, спричиняючи підвищений фактор непокою та зводить до мінімуму можливу охорону та збереження території природно-заповідного фонду.
Для перевірки реальної ситуації піднімаємось на хребет та бачимо, що господарювання військового лісгоспу веде до спустошення. Так, на території парку і справді усихають ялини і санітарні рубки там варто проводити, але ж не роблячи із лісу пустелю! Абсолютно голі, незахищені від ерозії схили, розбиті лісовозними дорогами спостерігаємо по всьому лісгоспу. У таких умовах надзвичайно яскравого освітлення та спеки молодому лісу буде дуже складно поновитися.
При цьому треба зауважити, що на відміну від інших лісгоспів у сфері управління Міноборони, Сколівський військовий лісгосп не функціонує заради забезпечення полігонів, оскільки полігони в межах лісгоспу та біля нього відсутні. Фактично, це звичайне господарське підприємство.
З тієї ж самої точки на хребті розвертаємося до другого боку і бачимо заповідну зону парку, яка виглядає як справжній живий ліс. Виглядає так, як і має виглядати об’єкт природно-заповідного фонду, покликаний охороняти та зберігати природу для майбутніх поколінь.
Наразі експерти ЕПЛ продовжують обстеження лісових рубок у Карпатах та здійснюють аналіз планів лісосік для їхньої перевірки.
————————————————————————————————————————–
Проект реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
МФ «Відродження» є однією з найбільших благодійних фундацій в України, заснований фінансистом і філантропом Джорджем Соросом. Місія фонду – розвивати відкрите суспільство в Україні на основі демократичних цінностей.
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» – це правозахисна організація, яка з 1994 року відстоює екологічні права, здійснює діяльність в сфері охорони довкілля, підтримання, відновлення та покращення його стану; та надає правову допомогу в захисті інших, насамперед дотичних до екологічних прав людини.
