(проект прес-релізу)
20-21 грудня 2016 року у Києві відбувся Міжнародний форум «Розвиток тваринництва в Україні: тернистий шлях до екологічної відповідальності», покликаний висвітлити проблеми негативного впливу на довкілля тваринницьких комплексів в Україні, розробити конкретні шляхи вирішення та надати органам влади пропозиції, які необхідно виконати для зупинення знищення довкілля, виснаження природних ресурсів та мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я населення.
Сьогодні, як ніколи, Україна потребує прийняття та впровадження європейських стандартів та підходів у сфері охорони довкілля. Мінприроди є ініціатором запровадження європейських прозорих підходів до ведення та контролю господарської діяльності, зокрема законів про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку, які є базовими екологічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Першочергово також вважаємо своїм завданням апроксимувати національне законодавство до Директиви 2010/75/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 листопада 2010 року про промислові викиди (інтегроване запобігання та контроль забруднення). Основні засади Директиви стосуються охорони повітря, води, ґрунтів та полягають у запобіганні, зменшенні та усуненні забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності відповідно до принципу «сплачує той, хто забруднює» та принципу «запобігання забрудненню». Директивою передбачається загальна схема для здійснення контролю основної промислової діяльності. Законодавчі зміни щодо введення європейських норм і правил та запровадження дієвого екологічного контролю має бути пріоритетом на сьогодні для уряду.
Громадськість спільно з екологічно вмотивованими парламентаріями акцентує увагу на негайному прийнятті природоохоронних законів. Ми повинні йти в ногу з передовими європейськими країнами. Сталий розвиток нашої держави полягає не тільки в економічній складовій, але передусім в екологічній разом із соціальною. Сумно, що сьогодні у головах парламентаріїв, урядовців, бізнесу домінує економічна вигода. Противниками впровадження європейських законів стали аграрії. Необхідно підвищити екологічну свідомість як самих суб’єктів господарювання, так і громадян, сформувати проблеми та завдання та виробити план дії для вирішення проблем,– зазначила керівник МБО «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко.
Великі аграрні асоціації показали своє справжнє обличчя при лобіюванні вето Президентом України стратегічних законів «Про оцінку впливу на довкілля» та «Стратегічну екологічну оцінку». Ці закони є першочерговими в Угоді про асоціацію з ЄС щодо виконання зобов’язань України у сфері охорони довкілля. На жаль, сьогодні в аграрному секторі переважають бізнесові інтереси, а не природоохоронні. При цьому постійно використовуються великі площі родючих земель, утворюється чимала кількість відходів, забруднюється довкілля, а контроль цих процесів виявляється не дієвий. Сподіваюся, що дані закони будуть прийняті, і нарешті в державі використовуватимуть європейські підходи ведення аграрного бізнесу. Аграрії повинні стати відкритими та прозорими для довкілля і людей, хочуть вони того чи ні. Народні депутати спільно з громадськими природоохоронними організаціями спільно заснували Екологічну премію року “Свинство року” та визначили основних номінатів, серед яких Президент України, АПУ, міністр Міністерства оборони України, перший заступник міністра Мінприроди, міський голова міста Львів тощо, які відзначилися у “свинстві” щодо свого народу, щодо довкілля. Премії будуть вручені номінантам в парламенті, – зазначив народний депутат України Остап Єднак.
Звернення аграрного лобі до Президента з проханням ветувати Закон «Про оцінку впливу на довкілля» підняв на поверхню важливі питання та привернув увагу до цілого пласту проблем, на які можливо так системно і не звернули б увагу. Це перш за все питання пов’язані інтенсивним тваринництвом та впливом на довкілля. Фактично закон про екологічну оцінку, який ще навіть не вступив в силу, вже почав виконувати свою функцію. По-друге, окрім екологічних проблем для нас стали ще більш очевидними корупція в цій сфері, яка існує знизу і до самого верху. Яскравим прикладом корупції, на який навіть звернув увагу Генпрокурор України, є проблеми, які виникли зі свинокомплексом в Біликах Полтавської області та його закриттям у зв’язку з порушенням законодавства та протестами місцевого населення. Отже, спротив аграрного лобі та їх професійних лобістів у прийнятті проєвропейських законів є зрозумілим. Очевидно що певним агрофірмам є чого боятися іїм не вигідні прозорі процедури ведення бізнесу з точки зору охорони довкілля. Крім того, так виглядає, що маючи покровителів з Адміністрації Президента можна по максимуму використовувати природні ресурси, забруднюючи та виснажуючи їх, не рахуватись з інтересами місцевого населення, але отримувати міжнародні кредити і бюджетні кошти Вигідніше провадити господарську діяльність на українських землях, забруднювати їх, виснажувати природні ресурси та експортувати продукцію за кордон, де жорсткі екологічні вимоги і потрібно вкладати чималі кошти в природоохоронні технології, – наголосив керівник громадської організації «Бюро екологічних розслідувань» Дмитро Скрильніков.
У боротьбі із величезними агрохолдингами місцеві жителі залишилися сам на сам, і сили нерівні. Державні контролюючі органи, які покликані захищати довкіллята зупиняти порушення екологічного, санітарного, ветеринарного законодавства показують свою повну неефективність та бездіяльність. Органи місцевого самоврядування зацікавлені в будь-якому інвесторі, який зможе хоч подарунки діткам до святого Миколая підготувати, тому повна підтримка місцевих рад таким аграрним інвесторам забезпечена. Інших важелів, на жаль, територіальні громади не мають, щоб вплинути на процес прийняття рішення щодо розміщення та потім функціонування свиноферм. До юристів нашої організації за допомогою звертаються різноманітні громади із всіх куточків України, із однаковими проблемами: страшний сморід, гноївка забрудює землі, вода в колодязях зникає, їхня думка ігнорується. Держава не може стояти осторонь даної проблеми. Такому бізнесу є альтернативи, проте потужне аграрне лобі та ключові посадовці держави роблять все можливе, щоб усунути важелі впливу держави, громадськості на розвиток цього надприбуткового бізнесу, – зазначила керівник юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна.
Найчастіше власники свинокомплексів розміщують свиноферми надто близько до житлових будинків, в межах населених пунктів із недотриманням розміру нормативної санітарно-захисної зони, норм складування гною, гноївки та внесення їх на поля. Санітарне законодавство дозволяє зменшення розмірів санітарно-захисної зони. Коли обривається терпець мешканцям від жахливого смороду, від забруднення нітратами, амонієм та іншими забруднювачами питної води у криницях, від погіршення стану здоров’я, мешканці вдаються до радикальних дій, перекривають дороги, блокують роботу тваринницьких господарств.Тваринницькі комплекси забруднюють довкілля нітратами, аміаком, сірководнем, метаном, формальдегідом, метилмеркаптаном. Гній може містити бактерії, що викликають менінгіт, призводити до бруцельозу. У відходах тваринництва також можуть перебувати віруси, в тому числі вірус гепатиту Е. Найгірше те, що аграрний сектор використовує різного роду антибіотики та біостимулятори росту, контроль за якими не здійснюється державою. В Україні немає розробленого регламенту з оброблення гною, гноївки, визначення порядку встановлення їхніх ризиків та нормативів їхнього внесення, – доповнила еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Алла Войціховська.
Однак, в Україні існує також інша реальність: розумні й далекоглядні господарі вирощують щасливих корів, перетворюють відходи тваринництва на корисні добрива та дешеву енергію завдяки сучасним технологіям, розвивають органічне виробництво, для якого Україна має прекрасні умови. «Наша органічна продукція вже добре відома в світі, – говорить Катерина Шор, менеджер МБО «Зелене досьє», учасник консорціуму організаторів національного павільйону України на наібільшій в світі виставці органічної продукції «Біофах». – Розумне й відповідальне господарювання й виробництво здорової продукції – це саме той шлях, що веде не тільки до євроінтеграції, а й взагалі до побудови майбутнього, про яке мріє весь світ».
Ми розробили проект дорожньої карти шляху до екологічно відповідального тваринництва, де окреслили основні проблеми та розробили конкретні пропозиції з вирішення означених проблем для органів влади, з якою можна озайомитися на сайтах організаторів. Даний проект дорожньої карти був обговорений з учасниками форуму, які надали низку пропозицій, що будуть опрацьовані протягом тижня. Фінальний ваіант дорожньої карти буде розісланий всім учасникам форуму для реалізації намічених завдань, – резюмувала Олена Кравченко, керівник МБО «Екологія – Право – Людина».
