Справа: Ташлицька Гідроакумулююча Електростанція (Ташлицька ГАЕС)
Регіон: Україна, Миколаївська область, місто Южноукраїнськ.
Суть справи: дотримання права громадян на сприятливе та безпечне для життя довкілля; збереження ПЗФ України і захист біорізноманіття.
Сторони: мешканці м. Миколаїв та Миколаївської області, Регіональний ландшафтний парк “Гранітно-степове побужжя” ДП НАЕК “Енергоатом,” Південно-Українська атомна електростанція, Міністерство палива та енергетики України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Миколаївська обласна рада.
Суть проблеми: уряд України добудовує Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію (ТГАЕС), яка має ввійти до єдиного Південноукраїнського енергокомплексу. ТГАЕС будується з метою гасіння нічних пікових навантажень енергомережі України.
Для забезпечення повноцінної роботи ТГАЕС необхідно підвести воду із Південного Бугу до підніжжя станції. Для цього заплановано значно підняти рівень води в Олександрівському водосховищі, в результаті чого буде затоплено особливо цінні землі із багатим біорізноманіттям, що з 1996 р. були включені до складу Регіонального ландшафтного парку (РЛП) “Гранітно-Степове Побужжя”.
У 2006 році НАЕК «Енергоатом» підняв рівень Олександрівського водосховища до 14,7 м. 20 червня 2006 року НАЕК «Енергоатом» отримав у постійне користування земельну ділянку площею 27,72 га зі складу земель РЛП Постановою КМУ № 841. 6 липня 2006 р. Миколаївською обласною радою було прийнято рішення №10, яким було змінено межі РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» та вилучено землі площею 27,72 га зі складу РЛП під хвостову частину Олександрівського водосховища ЮУ АЕС.
У 2006 році Державна служба охорони культурної спадщини видала Наказ про включення до переліку об’єктів культурної спадщини об’єкта «Історичний ландшафт центру Буго-Гардівської паланки війська запорізького» (острів Гард), і Постановою КМУ від 3.09.2009 р. № 928 даний об’єкт занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
В межах території РЛП Указом Президента від 30.04.2009р. «Про створення національного природного парку “Бузький Гард” створено НПП. Подальше підняття нормального підпірного рівня (НПР) Олександрівського водосховища вище 14,7 м загрожує збереженню біорізноманіття НПП і для цього слід вилучити біля 26 га земель із земель НПП. Затопленню підлягають землі, що є середовищем існування червонокнижних видів та видів, охоронюваних Бернською конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі (1979 р.).
Процес прийняття рішень щодо ТГАЕС відбувається із порушеннями національного законодавства та міжнародних зобов’язань України в сферах охорони довкілля та забезпечення участі громадськості.
На сьогодні функціонують два гідроагрегати Ташлицької ГАЕС із шести і добудовується третій гідроагрегат.
Олександрівське водосховище піднято до відмітки 14,7м НПР. Також НАЕК планує підняти рівень водосховища до 20,7м НПР, для цього атомникам слід отримати додаткових 26 га земель із земель теперішнього НПП «Бузький Гард». НАЕК всіляко блокує процес розробки проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж НПП, який було створено Указом Президента від 30.04.2009р. шляхом непогодження проекту землеустрою.
Зараз діяльність у справі полягає в примушуванні НАЕК «Енергоатом» спустити рівень водосховища та повернути землі до РЛП (НПП), а також не допустити підняття рівня водосховища (до 20,7м) та виділення 26 га земель НПП для цих цілей.
Із запуском процедури ОВД в Україні, у НАЕК виник обов’язок щодо проходження процедури ОВД запуску нових гідроагрегатів Ташлицької ГАЕС та підняття рівня Олександрівського водосховища на р.Пд.Буг, і відповідно затоплення нових територій.
Перша процедура ОВД розпочалася у 2021 році, на розгляд Міндовкілля було надано звіт з ОВД завершення будівництва ТГАЕС у складі гідроагрегатів 3-6 з підвищенням рівня водосховища до +20,7м НПР. 30.06.21 року Міндовкілля повідомило, що відмовляє у видачі документа дозвільного характеру – висновку з оцінки впливу на довкілля через подання неповного пакету документів, а також через невідповідність планованої діяльності вимогам законодавства, зокрема і Закону “Про природно-заповідний фонд України”.
У 2023 році знову НАЕК “Енергоатом” звернувся до Міндовкілля із матеріалами планованої діяльності “Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС. Введення гідроагрегатів 3-6 (коригування) з підвищенням рівня Олександрівського водосховища на р.Пд.Буг з позначки 16м до позначки 16,9м”, надали Звіт з ОВД. Цього разу Міндовкілля також відмовило у видачі висновку з ОВД такої планованої діяльності. Цілий ряд зауважень міністерство сформувало щодо такої планованої діяльності, зокрема і відсутність інформації про те, які саме земельні ділянки будуть підлягати затопленню окрім 27,72 га, які вже були затоплені у 2006 році та які були віддані НАЕК незаконною Постановою КМУ у постійне користування. У Звіті з ОВД також упущено дуже важливу інформацію – які саме території в межах території Смарагдової мережі, РЛП “Гранітно-степове побужжя”, НПП “Бузький гард” будуть затоплені. Науковці порахували, що біля 57 видів раритетних рослин із Червоної книги України та міжнародних списків попадають в зону впливу (фактично, затоплення) ТГАЕС, а також на місці затоплення знайдено 10 типів біотопів, які підлягають міжнародному рівню охорони.
Діяльність у справі здійснюється на національному та міжнародному рівнях
Національний рівень:
• оскарження висновку державної екологічної експертизи щодо уточненого проекту будівництва Ташлицької ГАЕС
• оскарження рішення Миколаївської обласної ради про виключення 27,72 га земельних ділянок зі складу РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» для розміщення Олександрівського водосховища ЮУ АЕС
• оскарження Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання земельних ділянок у постійне користування», якою уряд надав в постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» землі площею 27,7218 га., які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя»
• оскарження бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо непроведення перевірки за зверненням ЕПЛ про незаконність Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання земельних ділянок у постійне користування».
Міжнародний рівень:
• звернення до Секретаріату Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі для захисту видів рослин і тварин, що охороняються Бернською конвенції
Національний рівень
1. Судова справа: «Оскарження висновку державної екологічної експертизи щодо уточненого проекту будівництва Ташлицької ГАЕС»
ЕПЛ звернулася до суду із заявою про оскарження висновку державної екологічної експертизи стосовно Уточненого проекту спорудження Ташлицької ГАЕС № 9/2-1/2-3-430 від 30.04.98р., виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, в якому відзначено екологічну допустимість і можливість прийняття рішення щодо реалізації уточненого проекту Ташлицької ГАЕС.
Господарський суд Львівської області відмовив у позові через неможливість ЕПЛ пред’являти позов в інтересах інших організацій (РЛП «Гранітно-Степове Побужжя»).
2. Судова справа: «Оскарження рішення Миколаївської обласної ради про виключення 27,72 га земельних ділянок зі складу РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» для розміщення Олександрівського водосховища ЮУ АЕС»
У 2006 році громадяни Миколаєва з юридичною допомогою ЕПЛ звернулися до Центрального районного суду м. Миколаєва, який виніс рішення про визнання незаконним рішення Миколаївської обласної ради № 10 від 6 липня 2006 р. про виключення зі складу РЛП «Гранітно-Степове Побужжя» земельних ділянок площею 27,72 га з метою подальшого їхнього використання НАЕК «Енергоатомом» для потреб енергетики (для узаконення затоплення цих земель Олександрівським водосховищем). Позивачі просили суд захистити свої права та інтереси, які порушені у зв’язку з прийняттям рішення облрадою про знищення особливо цінних природних комплексів каньйону р. Південний Буг, які є середовищем зростання видів рослин, що занесені до Червоної книги України, та охороняються міжнародними угодами (Бернською конвенцією). Суд першої інстанції підтвердив, що спірне рішення порушує право жителів на участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів (в цьому випадку – через своїх представників – депутатів Миколаївської обласної Ради), а також на здійснення загального використання природних ресурсів.
Миколаївська обласна рада та НАЕК «Енергоатом» не погодилися з рішенням суду про скасування такого важливого для реалізації проекту добудови та запуску Ташлицької ГАЕС рішення обласної ради та подали апеляційні скарги. Одеський адміністративний апеляційний суд у 2007 році задоволив апеляційні скарги обласної ради та НАЕК «Енергоатому» та прийняв рішення про відмову в позові громадянам.
Було подано касаційну скаргу на рішення апеляційного суду і Вищий адміністративний суд у 2009 році повернув справу до Одеського адміністративного апеляційного суду на новий розгляд, скасувавши рішення апеляційного суду.
06 листопада 2012 р Одеський адміністративний апеляційний суд прийняв рішення на користь позивачів і визнав нечинним рішення обласної ради. Позивачі звернулися із заявою про видачу виконавчого листа. Ухвала доступна для перегляду тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/27443766
3. Оскарження Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання земельних ділянок у постійне користування», якою уряд надав в постійне користування НАЕК «Енергоатом» землі площею 27,72 га., які входять до складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя»
У 2006 році МБО «Екологія-Право-Людина» звернулася із позовом до Кабінету Міністрів України щодо оскарження Постанови № 841 «Про надання земельних ділянок у постійне користування». Вказаним рішенням уряд передав у постійне користування особливо цінні землі вздовж русла р. Південний Буг НАЕК «Енергоатом». Дані 27 га земель відводилися НАЕК зі складу регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», що на Миколаївщині, під Олександрівське водосховище на р. Південний Буг. Таке водосховище, на думку атомників, необхідне для нормальної експлуатації Ташлицької ГАЕС. Уряд прийняв своє рішення із порушенням порядку надання земель у постійне користування, що передбачений Земельним кодексом України та порушенням Тимчасового регламенту КМУ.
Господарські суди першої та апеляційної інстанції виносили рішення про відмову в позові у зв’язку з тим, що оскаржувана постанова носить рекомендаційний характер, незважаючи навіть на те, що атомники отримали державний акт на землю на підставі цього рішення. 28 квітня 2010 року Вищий адміністративний суд України задоволив касаційну скаргу ЕПЛ та скасував всі рішення місцевих судів у справі щодо оскарження розпорядження Постанови уряду про надання заповідних земель НАЕК «Енергоатому». Вищий адміністративний суд направив справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
9 листопада 2010 р. колегія суддів Окружного адміністративного суду м. Києва винесла рішення про задоволення позову ЕПЛ та визнали нечинною постанову уряду. За апеляційною скаргою відповідача та третьої особи Київський апеляційний адміністративний суд 15″ лютого 2011 р. ухвалив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2010 року скасувати, з ухваленням нової Постанови, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. ЕПЛ підготував касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду і останній 29 листопада 2011 року скасував рішення апеляційного суду та залишив в силі рішення суду першої інстанції. Знову відповідач подали заяву про перегляд справи до Верховного суду. Ухвала ВАС України від 29 листопада 2011р., справа № К/9991/14764/11. Ухвала доступна для перегляду тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/20656090. Суд залишив в силі вердикт адміністративних судів про незаконність постанови уряду про надання 27,72 га заповідних земель під Олександрівське водосховище Ташлицької ГАЕС.
4. «Оскарження бездіяльності Генеральної прокуратури України щодо непроведення перевірки за зверненням ЕПЛ про незаконність Постанови Кабінету Міністрів України «Про надання земельних ділянок у постійне користування» ЕПЛ звернулася до суду для оскарження відповіді Генпрокуратури на свою скаргу, так як остання не провела належну перевірку нашої скарги і надала відповідь про відсутність підстав для прокурорського реагування. ЕПЛ звернулася до суду для оскарження такої бездіяльності та зобов’язання прокуратури все-таки провести ретельну перевірку за нашим зверненням і за наявності підстав для прокурорського реагування опротестувати Постанову КМУ.
Із 2006 року суди всіх інстанцій виносили рішення на користь ЕПЛ та визнавали бездіяльність Генпрокуратури незаконною. В травні 2010 року Вищий адміністративний суд повернув справу на новий розгляд через неповне дослідження всіх обставин справи, а саме: не витребування у відповідача матеріалів наказного провадження по скарзі ЕПЛ.
Заново суд першої інстанції розглянув справу, відповідач надав цього разу суду документи, що підтверджують факт відкриття наказного провадження по скарзі ЕПЛ і проведення розслідування за скаргою ЕПЛ. Тому суд першої інстанції прийняв рішення про відмову в позові ЕПЛ. Апеляції не було подано. Також на цьому етапі ми дізналися, що ВАСУ прийняв рішення на користь ЕПЛ та визнав Постанову КМУ нечинною.
