Юристи та екологи МБО «Екологія-Право-Людина» проаналізували новий законопроект, направлений на врегулювання умов життя безпритульних тварин. Проект закону № 7220 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин)»1 було зареєстровано 20 жовтня 2017 року і в лічені дні він підняв велику хвилю дискусій серед власників тварин та осіб, що залучені до сфери захисту тварин.
У чиїх інтересах розроблений цей законопроект та як він змінить добробут самих безпритульних і домашніх тварин? Чи підтримали б вони самі таку законодавчу ініціативу? Однозначно дати відповідь на це питання досить важко, адже в проекті закону раціональні європейські норми переплетені з багатьма неприйнятними з екологічної точки зору ідеями.
Щоб спростити для читача досить об’ємний текст законопроекту, ми згрупували його положення в три блоки:
нововведення, пропоновані законопроектом;
важливі прогресивні зміни;
ризики та недоліки законопроекту.
Нововведення, які пропонує законопроект:
запровадження обов’язкової реєстрації тварин;
запровадження обов’язкової біостерилізації всіх домашніх тварин, що не мають породної цінності (в т.ч. заборона розмноження тварин поза спеціальними клубами, установами, підприємствами тощо);
заборона хірургічних операцій (за винятком біостерилізації), які не пов’язані з наданням ветеринарної допомоги;
заборона комерційної експлуатації диких тварин, за винятком місць, що спеціально пристосовані для їх утримання в умовах неволі (зоопарків, кінологічних та фелінологічних клубів, розплідників);
введення відповідальності за недотримання санітарних норм при утриманні тварин; за використання тварин для заняття жебрацтвом; за порушення вимог щодо обов’язкової біостерилізації домашніх тварин, що не мають породної цінності та за розведення таких тварин.
Важливі та прогресивні сторони законопроекту:
регулювання чисельності тварин може здійснюватись винятково гуманними методами – за рахунок стерилізації та реєстрації (а не евтаназії, що є позитивним кроком в частині захисту прав тварин);
забороняються хірургічні операції, які не пов’язані з наданням ветеринарної допомоги або біостерилізацією, зокрема обрізання хвостів, вух, позбавлення голосу, видалення кігтів та іклів, інші операції з метою зміни зовнішнього вигляду тварини. Подібні норми вже введені в деяких країнах (Швеції, Великобританії, Австралії), оскільки для переважної більшості порід, видалення частин вух та хвоста спричинені лише уявленнями про стандарт породи. Втім, саме вуха і хвіст є основними частинами тіла собаки, за допомогою яких вона жестами комунікує із іншими собаками, тож норма направлена на забезпечення добробуту тварин;
законопроект звужує випадки умертвіння тварин шляхом заборони умертвіння новонародженого приплоду, вагітних самок, умертвіння з метою регулювання чисельності тварин тощо;
запроваджується обов’язкова реєстрація тварин, яка необхідна для того, щоб встановити власника загубленої чи викинутої тварини, та для відшкодування власнику шкоди, заподіяної його тварині (або ж навпаки – для відшкодування шкоди, яка була заподіяна твариною іншим особам, їхній власності) тощо. Після реєстрації тварин можливо буде забезпечити і дотримання інших норм та правил у сфері утримання тварин, у тому числі направлених на покращення їхнього добробуту. Водночас, дане положення законопроекту потребує доопрацювання в частині уточнення різновиду тварин, які підлягають обов’язковій реєстрації. Зокрема, обов’язкова реєстрація повинна стосуватися лише котів та собак. Обов’язкова реєстрація хом’яків, папуг та інших видів тварин не є доцільною;
створюється електронна база даних обліку домашніх та безпритульних тварин. Дані бази є відкритими. Водночас, відкриті дані не повинні містити інформацію про адресу проживання власника/місце утримання тварини з метою попередження ризиків заподіяння таким особам, чи їхнім тваринам шкоди (наприклад з боку догхантерів тощо);
забороняється використання усіх видів тварин на мисливських випробувальних станціях, а також для проведення іспитів, змагань і притравки мисливських собак (а не лише ведмедів та вовків, як це передбачено станом на сьогодні);
вводиться заборона умертвіння домашніх і безпритульних тварин з метою вживання в їжу, а також використання їх хутра та шкіри, окрім тварин сільськогосподарського призначення.
Ризики та недоліки законопроекту:
законопроект не деталізує термін «тварина», різновид тварин, на які будуть поширюватися його положення, а отже невизначеною є сфера його дії. Велика кількість видів тварин, популярних в утриманні, включаючи хом’яків, кроликів, пацюків, різноманітних птахів, рибок, равликів, черепах та інших навряд чи мала б стосуватись сфери дії окремих положень законопроекту, проте такого уточнення в ньому не міститься. Зокрема, це стосується положень про обов’язкову реєстрацію, стерилізацію тощо;
під питанням залишається обов’язок здійснювати реєстрацію безпритульних тварин опікунами, до прикладу особою, яка тимчасово перетримує тварин протягом нетривалого терміну. У разі, якщо опікуни, чи особи, які перетримують тварин, будуть зобов’язані здійснювати реєстрацію тварин, повинні бути встановлені пільги щодо оплати за таку реєстрацію;
законопроект встановлює заборону розведення домашніх безпородних тварин, які становлять переважну більшість всіх утримуваних українцями тварин. Обов’язкова стерилізація повинна стосуватися лише безпритульних тварин. Власник тварини повинен бути наділений правом вибору щодо стерилізації власної тварини. Водночас, з метою уникнення випадків умертвіння новонародженого приплоду, викидання тварин на вулицю, відтак збільшення кількості безпритульних тварин, необхідно розробити механізми контролю для попередження настання таких випадків;
законопроект передбачає, що розведення домашніх тварин буде здійснюватися виключно у племінних розплідниках, кінологічних, фелінологічних клубах, що мають ліцензію на здійснення такої діяльності. З одного боку, ця норма вводиться з метою попередження збільшення кількості безпритульних тварин. Водночас, породисті тварини можуть бути недоступними для окремих категорій населення через високу вартість таких тварин, або ж через відсутність спецрозплідників у їхньому населеному пункті. Крім того, значна частина порід вибагливі до умов утримання, режиму харчування та різновиду корму тощо. Утримання таких тварин, до прикладу собак, у сільській місцевості, яке здійснюється у господарських цілях, з метою охорони будинків та подвір’я, випасу худоби тощо – не сумісне з необхідними умовами для утримання більшості породистих собак;
законопроект значно звужує поняття жорстокого поводження з тваринами у порівнянні з існуючою нормою;
законопроект дозволяє використання тварини у кориді, створення та діяльність пересувних звіринців, пересувних зоопарків та пересувних виставок диких тварин, діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води, за умови забезпечення дотримання зоогігієнічних, ветеринарно-санітарних норм і правил, установлених для утримання тварин. Чинні норми забороняють перелічені види діяльності без будь-яких виключень.
Узагальнюючи наведені вище висновки, екологи та юристи ЕПЛ наголошують на тому, що у такому вигляді законопроект не може бути прийнятий. Він потребує доопрацювання з врахуванням вищезазначених коментарів та ще низки більш конкретних зауважень.
Детальніше із коментарями та пропозиціями до законопроекту, підготовленими командою ЕПЛ, можна ознайомитися у Додатку 1.
За детальною інформацією просимо звертатися за контактами:
Олексій Василюк, еколог ЕПЛ
vasyliuk@gmail.com, +380 32 225 76 82
Наталія Куць, юрисконсульт ЕПЛ
natalia.kuts1@gmail.com, +380 32 225 76 82
Катерина Полянська, еколог ЕПЛ
kateryna.polyanska@gmail.com, +380 32 225 76 82
