Справа: захист дельфінів.
Регіон: Україна, Львівська область, м. Трускавець.
Суть справи: захист тварин від жорстокого поводження.
Сторони: МБО «Екологія-Право-Людина», дельфінарій «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф».
Суть проблеми: порушення правил і норм утримання диких тварин в неволі, відсутність дозволів на утримання та використання диких тварин.
Основні факти:
31 жовтня 2015 року у м. Трускавець Львівської області відкрився дельфінарій «Оскар-Трускавець», власником якого є ТзОВ «Аквадельф». У дельфінарії утримуються 6 особин чорноморських дельфінів афалінів та три морські котики.
19 грудня 2016 року МБО «Екологія-Право-Людина» звернулася із зверненням № 1077 до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області щодо проведення перевірки дельфінарію «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф» на предмет дотримання вимог законодавства щодо утримання дельфінів, зокрема щодо утримання дельфінів у природній морській воді(Додаток 1).
На підставі звернення ЕПЛ Головним управлінням Держпродспоживслужби було проведено перевірку дельфінарію та встановлено, що для заповнення басейнів дельфінарію «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф» використовується штучно виготовлена з прісної вода, солоністю близько 20 гр. на літр(Додаток 2).
Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» № 3447-IV у редакції від 09.12.2015 року, забороняється діяльність дельфінаріїв, що не мають природної морської води. Відповідно до пункту 3.1. розділу ІІІ Правил і норм утримання дельфінів в умовах неволі, затверджених Наказом Мінприроди № 622 у редакції від 20.11.2015, у басейнах та вольєрах дельфінарію (океанаріума) має бути природна морська вода.
Дельфіни афаліни занесені до Червоної книги України та є рідкісним видом . Метою занесення тварин до Червоної книги є встановлення спеціального правового режиму по збереженню та відтворенню рідкісних видів. Натомість утримання червонокнижних рідкісних видів тварин в умовах неволі без забезпечення умов природних (фізіологічних) потреб відповідно до їх біологічних особливостей суперечить меті встановлення спеціального режиму охорони рідкісних видів та є таким, що суперечить положенням чинного законодавства. Окрім того, утримання дельфінів у неволі скорочує вік проживання тварин з 25 до 3-5 років, що також суперечить цілям збереження цих рідкісних видів тварин. Таким чином, відповідно до вимог ЗУ «Про Червону книгу України», дельфінарій зобов’язаний використовувати природну морську воду для утримання дельфінів та забезпечити усі належні умови утримання.
Таким чином, дельфінарій «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф» функціонує з порушенням вимог чинного законодавства, а саме – утримує дельфінів у штучній, а не природній морській воді.
У дельфінарію також відсутні необхідні дозволи на утримання та використання диких та червонокнижних видів тварин. Зокрема, за скаргою ЕПЛ від 13 жовтня 2015 року № 655, Державна екологічна інспекція у Львівській області виявила такі порушення(Додаток 3):
- відсутній дозвіл на утримання диких тварин у неволі;
- відсутній дозвіл на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, які занесені до Червоної книги України;
- відсутній дозвіл на проведення заходів із залученням тварин.
Окрім того, Дрогобицьким міжміським управлінням Головного управління Держсанепідемслужби у Львівській області за зверненням ЕПЛ від 24 грудня 2015 року № 802 було встановлено, що вода басейну не відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам МВ № 1229-75 від 19.03.75 р. «Рекомендації по знезараженню води, дезінфекції підсобних приміщень і санітарному режиму експлуатації купально-плавальних басейнів» за досліджуваними санітарно-гігієнічними показниками, а саме: залишковий активний хлор 0,85 мг/л при нормі 0,5-0,7 мг/л, окисність 8,4 мг/л при нормі 4 мг/л (Додаток 4).
Таким чином, дельфінарій «Оскар-Трускавець» ТзОВ «Аквадельф» функціонує із:
- порушенням правил утримання диких тваринах в неволі;
- відсутність дозволів на утримання та використання диких тварин в неволі;
- порушенням принципу захисту тварин від жорстокого поводження;
- порушенням санітарно-епідеміологічного законодавства;
- порушення норм щодо охорони та використання тварин, занесених до Червоної книги України.
З метою захисту тварин від жорстокого поводження та припинення використання червонокнижних видів тварин в комерційних цілях ЕПЛ звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зупинення діяльності дельфінарію «Оскар-Трускавець» в частині експлуатації дельфінів. Попри наявність вищеописаних порушень, а також здійснення діяльності, яка забороняється чинним законодавством (експлуатація червонокнижних видів тварин в комерційних цілях), суд у справі № 910/8122/17 відмовив у задоволенні позивних вимог.
Своє рішення Господарський суд міста Києва обґрунтовував тим, що ЕПЛ не має права звертатися до суду, оскільки Орхуська конвенція не наділяє її таким правом. Водночас суд вузько протлумачив Орхуську конвенцію, а також не дослідив усі наявні порушення та обставини справи. У зв’язку з цим ЕПЛ оскаржила рішення суду першої інстанції. Київський апеляційний господарський суд підтримав позицію суду першої інстанції.
У зв’язку з цим ЕПЛ звернулася у Верховний Суд. Оскільки справа містила виключну правову проблему щодо використання червонокнижних тварин та умов утримання тварин в неволі, а також була необхідність забезпечити розвиток права з цього питання та формування єдиної правозастосовної практики, справу, за клопотанням ЕПЛ, було передано на розгляд у Велику Палату Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду прийняла Постанову, якою касаційну скаргу задовольнила частково. Велика Палата скасувала рішення судів першої та апеляційної інстанції і закрила провадження у справі.
Своє рішення Велика Палата обґрунтувала тим, що спір є публічно-правовим і не належить до юрисдикції господарських судів. Публічний характер позовних вимог обумовлений порушенням норм конституційного та екологічного права, якими гарантовано право власності Українського народу на природні ресурси, а також похідним від нього правом кожного на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсі.
Суд зазначив, що у цьому спорі ЕПЛ фактично реалізує повноваження органу державної влади (як суб’єкта владних повноважень) щодо захисту диких тварин, які незаконно використовуються у комерційних цілях, а тому спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
Велика Палата визнала право ЕПЛ звертатись до суду з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства відповідачем, та зазначила, що таке право ЕПЛ по даному спорі має реалізувати в порядку адміністративного судочинства. Суд також зазначив, що відсутність установленого чинним законодавством спеціального порядку видачі дозволів не надає права суб’єктам господарювання здійснювати діяльність з використання диких тварин без відповідних дозволів, оскільки це заборонено законодавством.
