Пам’ятка про поведінку на природі, зокрема, в межах заказника

Пам’ятка про поведінку на природі, зокрема, в межах заказника

Всі ми любимо відпочивати на природі. Від природи ми беремо силу та енергію для майбутньої діяльності. Проте, чи задумуємось над тим, що природа – це не просто домівка для великої кількості представників флори та фауни, але і певна екосистема у якій все взаємопов’язане? Відповідно існують правила поведінки на природі, яких потрібно дотримуватися. Актуально це особливо для цінних територій, які мають природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища, які мають загальну назву території та об’єкти ПЗФ.

Такі території охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.

Розглянемо на прикладі урочища «Унава» — ландшафтного заказника загальнодержавного значення, який розташований на території Волицької сільської ради Фастівського району Київської області.

Площа заказника сягає 974 гектари. Природоохоронна територія розташована у Фастівському лісництві ДП «Фастівське лісове господарство», в кварталах 1-4, 7-9, 10-11, 17-20, 27, 29,30, 33 і 34. Об’єкт був створений згідно з Указом Президента України від 20 липня 1996 року № 751/96. Територія виконує певну роль в збереженні гідрологічного та ґрунтозахисного режиму річки Унава та територій, які прилягають до неї.

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов’язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

На територіях заказників забороняються суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

За загальним правилом на заказниках встановлюється режим, який відповідає зоні регульованої рекреації. Інше може бути встановлено у положенні про заказник.

Регульована рекреація передбачає діяльність із короткострокового відпочинку та оздоровлення населення, огляду особливо мальовничих і пам’ятних місць; влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок.

Давайте розглянемо більш детально ці поняття.

Екологічна (еколого-освітня) стежка – спеціальний маршрут, який створюється з метою організації еколого-освітньої роботи шляхом демонстрації природних, естетичних а також культурних цінностей.¹

Рекреант – особа, яка відновлює у визначених згідно із законодавством місцях природно-заповідних територій та об’єктів свої розумові, духовні і фізичні сили.

Рекреація – відновлення за межами постійного місця проживання у визначених згідно із законодавством місцях природно-заповідних територій та об’єктів розумових, духовних і фізичних сил людини, що здійснюється шляхом загальнооздоровчого, культурно-пізнавального відпочинку, туризму, оздоровлення, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.

Рекреаційні ресурси – об’єкти природного та історико-культурного середовища, які можуть бути використані для організації рекреаційної діяльності.

Короткостроковий відпочинок (від 5-10 годин до 1-2 днів, що включає розбиття наметів і розкладання вогнищ у спеціально обладнаних та відведених для цього місцях).

Місця для розведення багать треба утримувати очищеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м – до стоянок автотранспорту, 50 м – до хвойного та 25 м – до листяного лісового масиву.

З метою обмеження розповсюдження вогню під час виникнення пожежі у наметовому таборі намети слід установлювати в 1-2 ряди з відстанню між ними та рядами не менше 2,5 м. Площа, яку займає одна група наметів, не повинна перевищувати 1000 м-2 при відстані між групами не менше 15 м.²

Оздоровлення – використання рекреантами природних лікувальних ресурсів ПЗФ з метою відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини.

За вчинення дій, які унеможливлюють виконання функцій заказника передбачається відповідальність.

Закон України «Про природно-заповідні території України» передбачає відповідальність за порушення законодавства України про природно-заповідний фонд осіб, які винні у:

а) нецільовому використанні територій та об’єктів природно-заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

б) здійсненні в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяльності;

в) організації на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, в їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього здійснення оцінки впливу на довкілля або з порушенням оцінці впливу на довкілля;

г) невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об’єкти природно-заповідного фонду;

д) порушенні строків і порядку розгляду клопотань про створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

е) порушенні вимог щодо використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

є) перевищенні допустимих хімічних, фізичних, біотичних та інших впливів і антропогенних навантажень, порушенні вимог наданих дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

ж) псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду та зарезервованих для включення до його складу;

з) самочинній зміні меж, відведенні територій та об’єктів природно-заповідного фонду для інших потреб.

Законодавством України може бути встановлена відповідальність і за інші порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Адміністративна відповідальність

Кримінальна відповідальність

Крім того існує цивільна відповідальність, яка передбачає стягнення у судово-претензійному порядку шкоди заподіяної об’єкту природно-заповідного фонду.

Підготовлено станом на 1 листопада 2018 року.

МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк