Останніми роками в Україні масово будуються нові та відновлюються старі гідроелектростанції на малих та середніх річках.
Головна причина цього – завищений зелений тариф на генерацію електроенергії, який є більшим, аніж аналогічні тарифи у країнах ЄС, що робить будівництво ГЕС надприбутковим бізнесом. Наприклад, згідно з розробленою BRDO (офісом ефективного регулювання) «Дорожньою картою будівництва малих ГЕС» термін окупності малої ГЕС складає приблизно 6,5 років, а вкладені кошти повернуться власникам ГЕС у 2,5-3 рази більшому обсягу.
Скріншот з звіту BRDO «Small-Scale Hydro Power Projects in Ukraine – Roadmap for Investors»
На жаль, у гонитві за наживою власники малих ГЕС ігнорують вимоги природоохоронного законодавства та економлять на заходах щодо компенсації шкоди довкіллю. Зокрема, не обладнують ГЕС рибопропускними спорудами та ігнорують вимоги пропуску риби вгору за течією під час нересту.
І хоча, згідно зі ст. 66 Водного Кодексу України «гідроенергетичні підприємства зобов’язані дотримувати встановлених правил експлуатації водосховищ, режимів накопичення та спрацювання запасів води, режимів коливань рівня у верхньому і нижньому б’єфах та пропускання води через гідровузли, забезпечувати у встановленому порядку безперебійний пропуск суден, а також пропуск риби до місць нересту відповідно до проектів рибопропускних споруд», але на практиці ця норма не виконується через низку причин, в першу чергу через відсутність підзаконних нормативно-правових актів та неефективності контролюючих органів.
У квітні-червні в Україні триває нерест більшості видів риб. Греблі більшості ГЕС є нездоланною перешкодою для міграції риби, і, відповідно, ситуацію можна виправити тільки відкриттям шлюзів ГЕС та припиненням виробітку електроенергії на період нересту.
Але згідно з опитуванням, проведеним ЕПЛ серед туристів, рибалок, місцевих мешканців – шлюзи більшості малих ГЕС закриті і риба вгору за течією підніматися не може.
Натомість, є і позитивні приклади, які пов’язані в першу чергу, з тиском громади та влади. Зокрема, Яворська ГЕС на р. Стрий (Львівщина) протягом останніх років завжди припиняє роботу та відкриває шлюзи на нерестовий період. Не останню роль у цьому зіграла і позиція Турківської районної державної адміністрації.
Яворська ГЕС в квітні 2017 року
Також відкриті шлюзи та, відповідно, спуск водосховища дають можливість оцінити рівень наносів на водосховищі Яворської ГЕС.
Дно водосховища Яворської ГЕС
Як можна побачити, фактично більшість водосховища вже замулилася, хоча ГЕС відновила свою роботу лише в 2008 році.
ЕПЛ продовжує роботу щодо вдосконалення нормативно-правової бази щодо експлуатації малих ГЕС.
Закликаємо представників місцевих громад, небайдужих до долі своїх річок, тиснути на власників ГЕС, місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування та ставити вимоги відкриття шлюзів ГЕС на період нересту. Позитивний приклад Явори доводить, що це можливо.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Петро Тєстов, еколог ЕПЛ
Email: petro.testov@gmail.com
Тел.: (032) 225 – 76 -82; (068) 934 – 95 – 74
