19 листопада 2025 р. на нараді сторін Оргуської конвенції в Женеві продовжувалися важливі обговорення, які стосувалися обрання членів Комітету з дотримання Оргуської конвенції та (пере)обрання Спецдоповідача ООН по правах захисників довкілля.
Серйозне занепокоєння з боку громадськості викликала запропонована ЄС кандидатура італійця Giacomo Gattinara, який є працівником юридичної служби Європейської комісії. Він має досвід представлення ЄК у Суді справедливості ЄС у довкіллєвих справах. І номінував його лише Європейський союз.
Не викликали дискусій і були погоджені кандидатури представника Угорщини Ms. Fruzsina Bögös, яка є чинним членом комітету із дотримання ОК і яка була номінована на повторний термін представниками екологічних асоціацій та НУО. Також не піддавалася критиці номінація Францією Mr. Marc Clément, який є діючим членом комітету з дотримання та номінований на повторний термін представниками екологічних асоціацій та НУО. І нарешті кандидат України, Д. Скрильніков, що є діючим членом Комітету з дотримання, також без заперечень буде продовжувати виконувати функції члена комітету з дотримання ще наступні 4 роки. Дмитро був номінований Україною та численними екологічними європейськими НУО.
Представники Європейського екофоруму заперечували проти такої кандидатури, адже трудові відносини пана Гаттінара містять ризики впливу на його позицію як члена комітету при розгляді справ, які стосуються країн-членів ЄС. Це також може вплинути на загальну незалежність Комітету з дотримання. Проти цієї номінації дуже критично висловилася голова Комітету із дотримання Áine Ryall, яка є професоркою юридичного факультету Університетського коледжу Корка (Ірландія), яка пообіцяла скласти свої повноваження у випадку підтримання цієї кандидатури Нарадою Сторін.
Тож Комітету з дотримання вдалося довести свою позицію наявності конфлікту інтересів у певних кандидатів і відстояти свою незалежність.
Обговорення двох кандидатур на посаду спецдоповідача (одна кандидатура – чинного доповідача М.Форста, а друга – самономінація Олесі Плотніч з Молдови) також викликало дискусії, оскільки не всіх країни задоволені роботою М. Форста по захисту захисників довкілля та роботою механізму швидкого реагування на випадки переслідування екологічних захисників. Так, представниця Азербайджану виступила із критикою його роботи, яка пов’язана із критичними висловлюваннями М. Форста щодо випадків незаконного кримінального переслідування екоактивістів у Азербайджані. Громадськість висловила свою повну підтримку діяльності п.Форста, який розглянув біля 100 скарг від екоактивістів, здійснив 10 регіональних консультацій із екоактивістами, 26 візитів до різних країн, випустив біля 10 публічних позицій, а також підготував Посібник щодо права на мирний екологічний протест та цивільну непокору. Решту країн утрималися від заперечення щодо його кандидатури та зрештою підтримали переобрання М.Форста як Спецдоповідача.
Також 19 листопада було проведено паралельний захід, присвячений захисту захисників довкілля та прав людини, організований EEB, Асоціацією Гута, Friends of the Earth England Wales and Northern Ireland, Wildlife and Countryside Link, Social Justice Center, Aarhus Centres Bosnia and Herzegovina, ЕПЛ, Екодім, CEE Bankwatch Network, Not1More, Youth and Environment Europe, Justice and Environment, BE LIFE project, Arnika.
На заході було озвучено свідчення представників громадськості з різних країн, які озвучили напади на НУО та окремих активістів у їхніх країнах, а також загальну ситуацію із утисками громадянського суспільства у таких країнах: Білорусія, Боснія і Герцеговина, Угорщина, ЄС та Грузія. Також на заході із доповіддю виступив Спецрепортер по правам захисників Оргуської конвенції, який окреслив свої спостереження за станом утисків захисників довкілля в центральній та східній Європі. Так, спостерігається збільшення кількості SLAPP позовів проти громадськості. У Хорватії державна лісова компанія подала позов на НУО Зелений загін та його дописувача за публікацію інформації про незаконну вирубку. В Чехії 83 учасники мирної блокади шахти опинилися в суді як відповідачі у справі щодо завдання збитків. У Боснії та Герцеговині також на активіста Харія Чобо подали в суд позов за публічну критику проєкту надровидобування. Також законодавче закріплення визнання іноагентами поширюється в регіоні, і вже 7 країн з 2012 року пішли слідом за рф та прийняли відповідне законодавства для контролю та придушення незалежних медіа та НУО. Останній приклад- Грузія, де з 2024 року відбувається погіршення стану дотримання цивільних свобод після прийняття закону, що дозволяє визнавати НУО та медіа, які отримують більше ніж 20% іноземного фінансування, іноземними агентами. Даний закон мав негативний вплив майже на всі незалежні НУО в країні та скував громадянське суспільство, деякі НУО припили своє існування через встановлення обмежень на іноземне фінансування та встановлення жорстких санкцій. Після сумнівних виборів у 2024р., наступ на НУО поширився у формі свавільних перевірок, кампаній по дискредитації та насильства щодо активістів, включаючи захисників довкілля. Залякування та насильство найбільше зараз має місце в регіоні Чіатура, де люди протестують проти надровидобутку через шкоду, що завдається їхній власності.
Також ситуація погіршилася і в Словаччині, де новий уряд запустив безпрецедентні атаки на довкіллєві інституції та НУО. Ворожа риторика, законодавчі пропозиції по введенню терміну інагентів за прикладом Угорщини, звільнення фахівців нацпарків ставить під сумній той прогрес, який було досягнуто у захисті довкілля цієї країни.
Представниця ЕПЛ озвучила проблему різних форм переслідування екозахисників на Закарпатті, що боряться за захист високогірних хребтів від забудови ВЕСами. Такі активісти також піддаються SLAPP позовам, кампаніям по дискредитації, блокуванням сайтів та акаунтів в соцмережах, протистоянням псевдо екогромадськості, тиском і погрозами на працівників комунальних установ.
Тому, у громадськості є сподівання, що залишення мандату М. Форста в якості спецдоповідача по захисту захисників дозволить йому продовжити його важливу роботу по приверненню уваги міжнародних організацій та урядів до даної проблеми та протидіяти таким негативним тенденціям.
Також громадськість має сподівання, що тимчасові труднощі з фінансуванням Секретаріату Оргуської конвенції не вплинуть на ефективність органів, що створені під егідою цієї конвенції. Саме Комітет з дотримання Оргуської конвенції, що є незалежним та професійним органом, через десятки розглянутих справ щодо країн-сторін Оргуської конвенції показав, що шлях до екологічної демократії є довгим та складним, і навіть цивілізованим та демократичним країнам- членам ЄС, важко реформувати своє законодавство та інституції, що надати громадськості більше можливостей для захисту довкілля. Намагання деяких держав обмежити екологічну демократію та приглушити голос громадськості для захисту майбутнього нашої цивілізації, буде зустрічати опір та критику.
__________________________________________________________________
Ця новина була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності Української національної платформи ФГС СхП у 2025-2026 р.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї новини є виключною відповідальністю МБО «Екологія-Право-Людина» і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (http://eap-csf.org.ua/) – це мережа з понад 150 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).
Форум громадянського суспільства Східного партнерства (https://eap-csf.eu/) – унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам та демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства – Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму у публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП – це позапартійна доброчесна неурядова організація.






