962 мільярди гривень моральної шкоди через шкоду довкіллю України

У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься рішення Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/6293/22¹.

Згідно із текстом даного рішення, українка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до російської федерації (далі – рф) в особі Посольства російської федерації в Україні. Позовна заява ґрунтується на тому, що ОСОБА_1, як громадянка України, стала жертвою негативного впливу російської агресії та війни, що призвела до значної шкоди довкіллю України та погіршення екологічного стану нашої держави. Така злочинна діяльність рф завдає шкоди життю та здоров`ю громадян, зокрема ОСОБА_1, яка має інвалідність 2-ї групи.

Позивачка вказує, що за даними статті «Міндовкілля: шкода довкіллю за пів року війни досягла майже 1 трильйона гривень»², яка була опублікована в Юридичній газеті, відомо, що орієнтовна сума шкоди, завданої довкіллю України окупантами, становить понад 962 мільярди гривень. В той час як лише шкода від забруднення повітря складає 823 мільярди гривень, а збитки, завдані ґрунтам та землям, перевищують 138 мільярдів гривень. Крім того, є окремі методики та розрахунки збитків українським лісам, Чорному та Азовському морям, надрам, природним заповідникам тощо.

Позивач заявила, що дії рф в Україні щодо знищення довкілля спричинили їй надмірну моральну шкоду. Вона зауважила, що екологічна катастрофа в Україні, яка стає все більш серйозною, посилює її вже існуючі життєві труднощі, особливо з огляду на те, що вона є інвалідом другої групи. ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 962 мільярда гривень з урахуванням офіційно наданих розрахунків Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України³. Вона вважає, що ця сума відображає завдану їй моральну шкоду внаслідок протиправних дій рф в Україні.

22 листопада 2022 року до суду від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України надійшли пояснення. У поясненнях вказано, що відповідно до методик, органами Держекоінспекції розраховано збитків на 1 336 644 459 600 грн, в тому числі за викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря на 923 774 128 200 грн. Для упорядкування та фіксації інформації щодо заподіяної шкоди довкіллю внаслідок вторгнення російської федерації на територію України, Держекоінспекцією було започатковано ведення реєстру подій, які сталися на території України внаслідок збройної агресії рф та якими було заподіяно шкоду, збитки довкіллю. Станом на 14 жовтня 2022 року було зафіксовано близько 775 таких випадків, проте не завжди можливо отримати інформацію для проведення розрахунків або доступ до місця події. У зв’язку з цим, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів звернулося до Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України з проханням надати методично консультативну допомогу для формування позиції щодо подальшого обрахування збитків та шкоди, спричиненої довкіллю внаслідок збройної агресії російської федерації.

Така позиція Міндовкілля видається досить суперечливою, адже, по-перше, суперечить даним, які офіційно публікуються та поширюються як власне міністерством, так і його посадовими особами. По-друге, Міндовкілля веде мову виключно про розрахунки, які здійснювались органами Держекоінспекції, а не безпосередньо міністерством. По-третє, чи може звернення Міндовкілля до Мінюсту та МЗС за допомогою у здійсненні розрахунків завданої довкіллю шкоди вказувати на відсутність у профільного міністерства чіткого бачення здійснення калькуляції завданої рф шкоди довкіллю, а отже, свідчити про необґрунтованість та недостовірність даних, які поширюються міністерством зараз? До повноважень саме Міндовкілля, а не будь-якого іншого міністерства чи органу належить визначення розміру шкоди, завданої довкіллю внаслідок російської агресії. Більше того, протягом 2022 року Міндовкілля своїми наказами затвердило 6 методик обрахунку шкоди різним елементам довкілля⁴ (щодо атмосферного повітря, земель та ґрунтів, Азовському та Чорному морям, природно-заповідному фонду, надрам, водним ресурсам). Усі ці методики нині чинні, тож мають бути застосованими на практиці. Тож стає незрозуміло, про яку методично консультативну допомогу звернулось Міндовкілля до МЗС та Мінюсту: у тлумаченні власних ж методик чи розробці нових.

Для України зараз вкрай важливо, аби відомості, які поширюють відповідальні державні органи були правдивими та точними, особливо в частині обсягів завданої шкоди, адже така інформація буде використовуватись не лише національними судами, а й міжнародними судовими інституціями і проходитиме перевірку на достовірність. Від якості таких даних залежатиме відшкодування шкоди не лише окремим особам, а й державі в цілому.

Яку ж позицію зайняв Київський районний суд м. Полтави?

По-перше, з посиланням на актуальну практику Верховного Суду, суд вказав на недоречність наразі отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі.

По-друге, із посиланням на практику Верховного Суду та Конституційного Суду України, положення чинного законодавства суд дійшов такого висновку. Позивачка звернулася до суду, посилаючись на статтю в Юридичній газеті, де йдеться про орієнтовну суму шкоди, завданої довкіллю внаслідок війни. Позивачка вважає, що їй була завдана моральна шкода в такому самому розмірі. Однак, у справі відсутні докази на підтвердження того, що саме Позивачці була завдана моральна шкода внаслідок шкоди довкіллю. Позивачка не надала до суду жодного доказу, який би підтвердив її претензії, тому вона порушила вимоги ЦПК України.

Як наслідок, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Цікавим є той факт, що суд вирішив судові витрати за розгляд справи сплатити за рахунок держави. Правову підставу для такого у даному рішенні не вказано, та швидше за все, такою став п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»⁵, де вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2023 року⁶ у даній справі було відкрито апеляційне провадження. А ухвалою від 21 квітня 2023 року⁷ справу призначено до розгляду 15 серпня 2023 року.

Видається, що результати розгляду даної справи, позиція суду апеляційної, а ймовірно і касаційної, інстанцій можуть слугувати прецедентом для подальших подібних позовів.

Ці та інші актуальні судові рішення, що стосуються питань довкілля, можна знайти у «Реєстрі судових рішень з питань, що стосуються довкілля», який веде ЕПЛ, за посиланням: http://caselawepl.org.ua.